 |
|
Тема: Діагностика та тренування пам’яті.
2. Мета: Продіагностувати пам’ять кожного та навчитись тренувати її.
3. Матеріальне забезпечення: Завдання для тренування пам’яті.
4. Контрольні запитання:
4.1 Що таке пам’ять?
4.2 Які види пам’яті ви знаєте?
4.3 Назвіть причини, які впливають на продуктивність пам’яті.
4.4 Як треба запам’ятовувати матеріал?
4.5 Від чого залежить успішність запам’ятовування?
4.6 Які закони пам’яті ви знаєте?
4.7 Назвіть основні прийоми запам’ятовування.
5. Порядок виконання роботи:
5.1 Ознайомитись з теоретичною частиною.
5.2 Відповісти на контрольні запитання.
5.3 Виконати завдання для перевірки пам’яті.
5.4 Написати висновки по роботі.
6. Звітний матеріал:
6.1 Відповіді на контрольні запитання.
6.2 Виконанні завдання.
6.3 Висновки.
Пам’ять – це комплекс процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження, зберігання і діставання (пригадування або актуалізація) того, що збереглося. Пригадування може здійснюватися у вигляді відтворення і впізнання.
Щоб інформація відкладалася у пам’яті, потрібно її декілька разів повторити. Залежно від того, що людина запам’ятовує, виділяють різні види пам’яті.
Рухова пам’ять – лежить в основі навчання рухів, вироблення побутових, спортивних і трудових навичок, навичок письма.
Образна пам’ять – допомагає запам’ятати й відтворити в уяві обличчя людей, картини природи, запахи, звуки навколишнього середовища, мелодій. Образна пам’ять особливо добре розвинена у письменників, артистів, художників, музикантів.
Емоційна пам’ять зберігає пережиті людиною почуття. Доведено, що запом’ятовуванню сприяють біологічно активні речовини, які виділяються під час емоційного збудження. Емоційна пам’ять тією чи іншою мірою розвинена у кожної людини. Завдяки емоційній пам’яті ми можемо співчувати іншій людині.
Словесна пам’ять полягає у запам’ятовуванні, збереженні й відтворенні прочитаного, почутого або сказаного.
Слухова пам’ять дає змогу контролювати роботу механізмів і машин, своєчасно сприймати аварійні звукові сигнали тощо.
Завдяки зоровій пам’яті робітник запам’ятовує технологічні операції, які вимагають особливої уваги.
Крім того існує довготривала і короткотривала пам’ять. Довготривала пам’ять використовується для запом’ятовування на довгий час технічних, загальнонаукових та інших відомостей, пов’язаних з професією і необхідним у побуті. Короткочасна пам’ять служить для запам’ятовування чогось на короткий період. Вона необхідна, коли людина, записує лекцію.
Довільна (логічна) пам’ять характеризується наявністю спеціального завдання: запам’ятати для того, щоб потім відтворити.
Проте багато людей, засвоюючи який-небудь матеріал, не співвідносять завдання запам’ятовування з вимогами наступного відтворення. Треба ставити перед собою завдання не тільки запам’ятати, але й зазначити, що саме надалі повинно бути відтворене і в якій формі. Відповідно добирають і методику опрацювання матеріалу, який треба запам’ятати.
Ефективність мимовільного запам’ятовування залежіть від розумової активності людини, від того, наскільки самостійно вона працює з матеріалом. Добре запам’ятовуваються несподівані, яскраві події. Усі різновиди пам’яті взаємозв’язані. Та ж сама інформація запам’ятовується за допомогою двох чи більше різновидів пам’яті.
Розглянемо такі поняття, як обсяг пам’яті, точність відтворення, забування.
Обсяг пам’яті – це кількість інформації, яка може бути відтворена безпосередньо після одноразового пред’явлення.
Точність відтворення – це ступінь відповідності сприйнятого матеріалу відтвореному.
На розвиток і якість пам’яті впливають фізичний і психічний стан людини, її тренованість, професія, вік. Пам’ять погіршується з віком. До 20 -25 років пам’ять поліпшується і до 30 – 40 років залишається на одному й тому ж рівні. Потім здатність запам’ятовувати й згадувати поступово спадає. Професійна пам’ять зберігається і в похилому віці.
Людина краще запам’ятовуватиме, якщо буде обізнана з факторами, які впливають на продуктивність пам’яті і деякими загальними правилами вдосконалення і тренування пам’яті. Краще повторювати навчальний матеріал частіше і потроху, ніж рідше і багато. Через кожні 40 хв. Слід робити перерву на 10 – 15 хв.
Фактори впливу на продуктивність праці:
Причини , які впливають на продуктивність пам’яті.
Суб’єктивні:
- метод запам’ятовування,
- попередній досвід,
- установка,
- зацікавлення,
- емоції, стан організму.
Об’єктивні :
1. Характер матеріалу:
- логічність,
- зв’язність,
- зрозумілість,
- наочність,
- римованість.
2. Кількість матеріалу.
3. Зовнішні умови.
При вивченні матеріалу людина краще відтворює його наступного дня. Повторювати матеріал слід через 2 – 3 год., а не зразу. Краще прочитати двічі уважно, ніж десять разів не уважно. Щоб краще запам’ятати матеріал, треба виділити в ньому основні думки, уважно переглянути ілюстрації, скласти план, схему, таблицю. Дуже важливо чергувати складний матеріал з більш доступним, цікавий з менш цікавим. При засвоюванні нового рекомендується використовувати всі види пам’яті, для чого можна записувати, конспектувати, повторювати думки, а ще краще у голос. Самостійне повторення уголос завжди є ефективнішим, ніж механічне, навіть багаторазове читання матеріалу.
Особливо відповідальний і важкий для засвоєння матеріал корисно повторювати безпосередньо перед сном, оскільки сон створює сприятливі умови для закріплення результатів запам’ятовування. Найбільш поширеною методикою для дослідження пам’яті є «запам’ятовування 10 слів». Цим методом можна об означити об’єм пам’яті. Для цього запам’ятований матеріал (10 слів, наприклад, ліс, хліб, вікно, стіл, вода, брат, гриб, кінь, голка, мед) відтворюють або зразу після запам’ятовування, або з деякою перервою.
Обсяг безпосереднього відтворення переважно дорівнює 7±2 одиниці інформації.
Успішність запам’ятовування і навчання залежить від таких особливостей людини, як мотиви навчання, коло її зацікавлень, емоційність внутрішнього світу. Якщо матеріал цікавий, то він легше запам’ятовується і засвоюється, а для виконання зацікавленості слід змінювати мотиви дійсності.
Можна вважати, що погана пам’ять – це погано організована пам’ять. Пам’ять має таку властивість, як забування. Це закономірний процес, який оберігає пам’ять від надлишкової, непотрібної, інформації, звільняє місце для сприйняття нової, необхідної. Забування – це не втрата знання, а втрата здатності пригадати. При відтворенні активізуються не ті відділи мозку, які працювали при запам’ятовуванні. Основним засобом проти забування є повторення.
Закони пам’яті.
1. ДУМАЙТЕ. Віднайшовши в тексті головну думку і додатково попрацювавши з олівцем в книзі, зробивши конспект та інше.
2. ЦІКАВТЕСЯ. Оцініть, що дасть інформація.
3. ЇЖ СЛОНА ЧАСТИНАМИ. Наша пам’ять під час сприйняття здатна втримати сім об’єктів – обличчів, предметів, слів, фраз, параграфів.
4. БУДЬТЕ ГОТОВІ. Певного настрою на роботу вимагає книга. Інколи потрібна додаткова.
5. НЕ ТОПЧИТЬ СЛІДИ. Кращий спосіб забути що вивчене – спробувати тут же запам’ятати щось подібне.
6. ОГЛЯНІТЬСЯ НАВКОЛО. Представивши обстановку в якій була подія – вузлик на пам’ять.
7. ВЧІТЬ ВІД А ДО Я. Вся інформація повинна сприйматися як закінчене ціле.
Запам’ятовування.
Визначись: навіщо запам’ятовувати, що запам’ятовувати.
Потім проаналізуйте матеріал, виявіть зв’язки, виділіть суть, узагальніть зміст і запам’ятайте це узагальнення.
Основні прийоми запам’ятовування.
1. Прогноз. Що буде, коли ви не запам’ятаєте потрібного? (якісь негативні наслідки). Роздуми на цю тему допоможуть вам зібратися і зосередитися, краще настроїтися на запам’ятовування.
2. Парадокс. Не обов’язково запам’ятовувати матеріал в тій занудливо – дистильованій формі, в якій вам його нерідко пропонують. Вчіться «перекладати» надоїдливі словесні вирази на зручну для вас мову.
3. Менше слів. Як можна більше скорочуйте інформацію, яку потрібно запам’ятати. Краще жертвуйте деталями, але не упустіть головного. Творчо треба працювати з матеріалом. Коротко сформулюйте основні думки, їх і запам’ятовуйте.
4. Шукайте зв’язки. Не слід спішити за будь – яку ціну запам’ятати мудрений текст, не розібравшись в його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши ходу думок автора. В матеріалі можуть бути наступні зв’язки: смислові, структурні і асоціативні (зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв’язки між абзацами, параграфами, главами, розміщення на листку, об’єднання в групи, групування, симетрії та ін.).
5. Асоціації. Кожне слово чи, навіть, окремий склад, потрібно пов’язати з яким – небудь зоровим образом, який би віддалено нагадував про те, що потрібно запам’ятати. Запам’ятовування супроводжується фізичним сприйманням запахів, кольорів і смаковими відчуттями.
6. Опорні сигнали. Метод педагога Шаталова В.Г. Головна особливість «опору» - здатність за допомогою асоціативного мислення витягнути усю суть питання.
Ф.Льозера (ОЧОГ).
О – орієнтування. Текст читають, щоб зрозуміти головні думки. Коли треба, підкреслити їх, випишіть, подумки повторіть.
Ч – читання. На цей раз читати треба дуже уважно, щоб виділити другорядні деталі, встановити їх зв’язок з головними.
О – огляд. Для цього текст достатньо лише швидко переглянути. Вчасно перевірте правильність виявлених зв’язків, поставте запитання до головних думок.
Г – головне. Перекажіть текст, згадуючи головні думки і відповідаючи на запитання до них.
7. Шпаргалка. Вимоги до неї відомі, мінімум об’єму і максимум інформації. А це якраз те, що потрібно для успішного запам’ятовування.
8. Мнемотехніка (мистецтво запам’ятовування).
Є певні вірші і пісні для запам’ятовування, наприклад число пі, азбука Морзе і т. п.
9. Як повторяти ? Через півгодини забувається 40% нової інформації, на наступний день – 34%, через місяць – 21% .
Тому, з врахуванням цього треба і повторювати : перший раз – зразу ж після запам’ятовування, другий – приблизно через півгодини, третій – через день, четвертий – через два – три тижня. Повторювати матеріали краще перед сном. Найкраще запам’ятовує той, хто не спішить. Повторюйте текст активно, осмислюйте, робіть записи. Що отримується при читанні з допомогою пера – перетворюється в плоть і кров. Багато людей запам’ятовують краще, коли при цьому займається чимось іншим: ходять по кімнаті, їдуть в поїзді і т.п. Важливо лише не розсіювати увагу.
10. Як забувати. Бажано тримати у пам’яті тільки опори. Можете їх записати. Заглянувши в свої записи ви можете швидко згадати потрібний вам матеріал.
ТРЕНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ. (практична частина)
По – перше, не слід жалітися на свою пам’ять.
По – друге, потрібно зберігати умову успіху:
- негативні емоції – ворог пам’яті. Коли ви дратівливі, схвильовані, то спочатку заспокойтесь і лише після цього беріться за справу,
- проявіть волю і доведіть справу до кінця. Нічого не можна порадити у випадку хронічних лінощів,
- добра пам’ять – це насамперед добре здоров’я. Укріплюючи пам’ять, не треба забувати і про такі якості, як увага, спостережливість, воля.
Добре активізує пам’ять чашка кави, чи чаю, а куріння навпаки знижує продуктивність запам’ятовування.
Пропонуємо вам декілька вправ для тренування пам’яті, які рекомендує Ф. Льозер.
Вправа 1.
Для запам’ятовування цих 20 слів дається 40 секунд, після чого запишіть те, що ви запам’ятали. Відповідь рахується правильною коли вказується і порядковий номер слова. Помноживши число правильних відповідей на 5, дістанете ефективність запам’ятовування у відсотках.
1. українець 11. масло
2. економіка 12. папір
3.каша 13. солодощі
4. татуювання 14. логіка
5. нейрон 15. соціалізм
6. кохання 16. дієслово
7. ножиці 17.прорив
8. совість 18. дезертир
9. глина 19. свічка
10. словник 20. вишня
Вправа 2.
За 40 секунд потрібно запам’ятати 20 чисел з їх порядковим номером.
1,43 2,57 3,12 4,33 5,81 6,72 7,15 8,44 9,96 10,7
11,37 12,38 13,86 14,56 15,47 16,6 17,78 18,61 19,83 20,73
Ефективність запам’ятовування вираховується так само як і в попередній вправі.
Вправа 3.
Особи з іменами і прізвищами.
Візьміть 10 незнайомих фотографій з іменами і прізвищами – можете вирізати їх із журналів. На запам’ятовування дається півхвилини. Після цього ці фотографії, але в іншому порядку, знову пропонують для розпізнавання. Ефективність запам’ятовування отримуєте, помноживши число правильних відповідей на 10.
Вправа 4.
Запам’ятайте 10 основних положень, які виділені в наступному тексті. Потрібно прочитати вправу і через хвилину передайте зміст основних положень у заданому порядку. Помножте число на 10 і отримаєте відсоток ефективності запам’ятовування.
Ми беремо на зберігання чужі думки і знання (1), тільки і всього. Потрібно однак, зробити їх власними (2). Ми стаємо подібними на людину, яка маючи потребу у вогні, відправляється за ним до сусіда і, знайшовши в нього прекрасний, яскравий вогонь, стає грітися біля чужого вогнища (3), забувши про свій намір розпалити вогнище у себе вдома. Яка користь набити собі черево яловичиною, коло ми її не перетравлюємо (4), коли вона перетворюється в тканини нашого тіла, коли не прибавляє нам ваги і сили?
Ми спираємося на чужі руки з такою силою, що, в кінці кінців, обезсилюємося (5). Чи хочу я побороти страх смерті?
Я це роблю за рахунок Сенеки (6). Чи прагну утішитися сам чи утішити іншого? Я черпаю із Цицерона (7). А поміж тим я міг би звернутися за цим до себе самого (8), коли би мене належно виховали. І коли можна бути чужою вченістю (9), то розумними ми можемо бути лише власною мудрістю (10).
Середню продуктивність запам’ятовування ви отримаєте, коли складете відсотки всіх чотирьох вправ і розділите на чотири.
91 – 100 % - відмінна пам’ять
71 – 90 % - дуже добра
51 – 70 % - добра
31 – 50 % - задовільна
11 – 30 % - погана
0 – 10 % - дуже погана
Коли ви знаєте вихідний рівень своєї пам’яті, то можете прийматися за тренування. Спочатку навчіться концентрувати увагу. Слабка пам’ять – це, як правило, слабка увага. Тренуйте зорову пам’ять. Приглядайтеся до облич, предметів, старайтеся потім згадати деталі. Тренуйте слухову пам’ять. Вчіть вірші, нехай невеликі кусочки, але зате кожен день, – і через пару місяців відчуєте перші результати.
ВІДПОВІДІ НА КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
ВИСНОВКИ: