Главная | Обратная связь

Аналіз ефективності використання основних фондів

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних фондів застосовуються наступні показники: фондовіддача, фондомісткість, рентабельність, відносна економія основних фондів.

Показник фондовіддачі розраховується як відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних фондів. Фондовіддача визначається для всіх основних виробничих фондів (ОВФ), а також активної їх частини. При розрахунку показників фондовіддачі початкові дані необхідно приводити до порівняльного аналізу. Для цього обсяг продукції корегують на зміну цін та структурні зрушення, а вартість основних засобів – на їх переоцінку.

Початкові дані для аналізу фондовіддачі наводяться в табл. 5.3.

 

Таблиця 5.3

Початкова інформація для аналізу фондовіддачі

Показники	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення
1. Обсяг товарної продукції, тис.грн. 2. Середньорічна вартість, тис.грн.: - основних виробничих фондів (ОФ) - активної частини (ОФа) 3. Питома вага активної частини фондів (ПВа) 4. Фондовіддача, грн./грн.: - основних виробничих фондів (ФВ) - активної частини (ФВа)

 

На зміну рівня фондовіддачі впливають, насамперед, такі фактори як зміна питомої ваги активної частини основних виробничих фондів і зміна фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів. Детермінована факторна модель фондовіддачі має такий вигляд:

ФВ = ПВа · ФВа .

(5.8)

 

Розрахунок впливу даних факторів на рівень фондовіддачі може здійснюватись на основі табл. 4.3 способом абсолютних різниць. При цьому зміна фондовіддачі за рахунок зміни питомої ваги активної частини основних фондів (∆ФВ_ПВ):

 

,

(5.9)

де ∆ПВ^а – абсолютна зміна питомої ваги активної частини основних фондів;

– планова фондовіддача активної частини основних фондів, грн./грн.

 

Зміна фондовіддачі за рахунок зміни фондовіддачі активної частини (∆ФВ_акт):

 

,

(5.10)

де – фактична питома вага активної частини основних фондів;

∆ФВ^а – абсолютна зміна фондовіддачі активної частини основних фондів, грн./грн.

 

Для перевірки правильності розрахунків використовується балансовий спосіб, згідно з яким алгебраїчна сума зміни результативного показника за рахунок кожного окремого фактора повинна дорівнювати загальній зміні результативного показника:

 

∆ФВ = ∆ФВПВ + ∆ФВакт ,

(5.11)

де ∆ФВ – загальна зміна фондовіддачі, грн./грн.

 

Аналіз фондомісткості як показника, оберненого до фондовіддачі, базується на тій же інформації, що й аналіз фондовіддачі.

Показник фондомісткості характеризує рівень вартості основних фондів, необхідний для випуску продукції на 1 грн. Для підвищення ефективності виробництва, фондомісткість повинна зменшуватися із часом.

Детермінована факторна модель рентабельності основних фондів (R_ОФ) відноситься до моделей кратного типу і має такий вигляд:

 

,

(5.12)

де ЧП – чистий прибуток за даними форми №2 "Звіт про фінансові результати", тис. грн.;

– середньорічна вартість основних фондів за даними форми №1 "Баланс", тис. грн.

 

Окрім порівняльного аналізу проводиться факторний аналіз рентабельності одним із способів, який використовується для моделей кратного типу.

Відносна економія основних фондів:

 

ЕОФ = ОФ1 – ОФ0 · IВП ,

(5.13)

де ОФ₀, ОФ₁ – відповідно середньорічна вартість основних фондів у базисному і звітному роках, тис. грн.;

І_ВП – індекс обсягу виробництва продукції.