 |
|
Класифікаційна схема рослинності НПП «Прип’ять-Стохід»
ТИП РОСЛИННОСТІ – ЛІСИ (SILVAE)
Клас формацій – Хвойні ліси (Silvae aciculares)
Формація сосни звичайної (Pineta sylvestris)
Гр. ас. соснові ліси булавоносцево-лишайникові (Pineta corynephoroso-cladoniosa)
Гр. ас. соснові ліси булавоносцеві (Pineta corynephorosa)
Гр. ас. соснові ліси зеленомохові (Pineta hylocomiosa)
Гр. ас. соснові ліси чорницеві (Pineta myrtillosa)
Гр. ас. соснові ліси чорницево-зеленомохові (Pineta myrtilloso-hylocomiosa)
Клас формацій – Мішані ліси (Silvae mixosae)
Формація дубово-соснова (Querceto-Pineta)
Гр. ас. дубово-соснові ліси чорницеві (Querceto-Pineta myrtillosa)
Гр. ас. дубово-соснові ліси молінієво-чорницеві (Querceto-Pineta molinioso-myrtillosa)
Клас формацій – Листяні ліси (Silvae foliosae)
Формація дуба звичайного (Querceta roboris)
Гр. ас. дубові ліси чорницеві (Querceta myrtillosa)
Гр. ас. дубові ліси орлякові-чорницеві (Querceta pteridioso-myrtillosa)
Гр. ас. дубові ліси конвалієві (Querceta convallariosa)
Гр. ас. дубові ліси крушиново-молінієві (Querceta franguloso- moliniosa)
Формація грабово-дубова (Carpineto-Querceta)
Гр. ас. грабово-дубові ліси чорницеві (Carpineto-Querceta myrtillosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси рідкотравні (Carpineto-Querceta sparsiherbosa)
Формація вільхова лісова (Alneta sylvatica)
Гр. ас. вільхові ліси щучникові (Alneta deschampsiosa)
Гр. ас. вільхові ліси кропивні (Alneta urticosa (dioicae))
ТИП РОСЛИННОСТІ – БОЛОТА (PALUDES)
Клас формацій – Евтрофні болота (Paludes eutrophicae)
Формація вільхова болотна (Alneta paludosa)
Формація очерету звичайного (Phragmiteta australis)
Формація осоки омської (Cariceta omskianae)
Формація осоки Девелла (Cariceta davallianae)
Формація осоки зближеної (Cariceta appropinquatae)
Формація осоки дернистої (Cariceta caespitosae)
Формація осоки дворядної (Cariceta distichae)
Клас формацій – Мезотрофні болота (Paludes mesotrophicae)
Формація осоки пухнатоплодої, о. здутої сфагнова (Cariceto (lasiocarpae, rostratae) - Sphagneta)
Формація сіруватокуничниково-сфагнова (Calamagrostidoso (canescentis)-sphagnosa)
Клас формацій – Оліготрофні болота (Paludes oligotrophicae)
Формація сосново-піхвово-пухівково-сфагнова (Pineta eriophoroso (vaginati)-sphagnosa)
Формація сосново-багново-сфагнова (Pineta ledoso-sphagnosa)
ТИП РОСЛИННОСТІ – ЛУКИ (PRATA)
Клас формацій – Справжні луки (Prata genuina)
Формація мітлиці тонкої (Agrostideta tenui)
Формація тонконогу лучного (Poeta pratensis)
Формація тимофіївки лучної (Phleeta pratensis)
Клас формацій – Болотисті луки (Prata paludosa)
Формація лепешняка великого (Glycerieta maximae)
Формація мітлиці повзучої (Agrostideta stoloniferae)
Клас формацій – Торф’янисті луки (Prata turfosa)
Формація щучника дернистого (Deschampsieta caespitosae)
Формація медової трави шерстистої (Holceta lanati)
Формація молінії голубої (Molinieta caerulei)
Формація осоки чорної (Cariceta nigrae)
Формація осоки жовтої (Cariceta flavae)
Формація осоки просовидної (Cariceta paniceae)
ТИП РОСЛИННОСТІ – ВОДНА РОСЛИННІСТЬ (VEGETATIA AQUATICAE)
Формація альдрованди пухирчастої (Aldrovandeta vesiculosae)
Формація рдесника плаваючого (Potamogetoneta natantis)
Формація рдесника вузлуватого (Potamogetoneta nodosae)
Формація рдесника блискучого (Potamogetoneta lucens)
Формація рдесника маленького (Potamogetoneta pussillis)
Формація елодеї канадської (Elodaeeta canadensis)
Формація водяного різака алоевидного (Stratioteta aloidis)
Формація глечиків жовтих (Nuphareta lutei)
Формація латаття білого (Nymphaeeta albae)
Формація латаття сніжно-білого (Nymphaeeta candidae)
Формація жабурника звичайного (Hydrocharieta morsus-ranae)
Формація комишу озерного (Scirpeta lacustri)
Формація лепешняку великого (Glycerieta maximae)
Формація рогозу вузьколистого (Typheta angustifoliae)
Формація рогозу широколистого (Typheta latifoliae)
Формація очерету (Phragmiteta australis)
ТИП РОСЛИННОСТІ – ПСАМОФІТНА РОСЛИННІСТЬ (VEGETATIA ARENOSAE)
Формація куничника наземного (Calamagrostideta epigei)
Формація булавоносцю сіруватого (Corynephoreta canescentis)
Формація жабника малого (Filageta minimae)
Представлена класифікаційна схема свідчить про значне синтаксономічне різноманіття території НПП «Прип’ять-Стохід», хоча автори намагалися включити до неї лише ценози, достатньо поширені на території парку. При цьому слід узяти до уваги, що, як і список флори парку, так і представлений продромус його угруповань є ще попередніми і не розроблені для нижчих одиниць.
Рослинний покрив території парку є добре збереженим у природному стані і характеризується ценотичним різноманіттям. Переважає в парку водна та прибережно-водна рослинність, що розміщується в руслах та заплавах річок Прип’яті та Стоходу, а також в озерних комплексах, що знаходяться на території парку (додаток 3.3.).
Прибережно-водна рослинність, представлена в парку ценозами таких основних формацій – очерету (Phragmiteta australis), які займають найбільші площі, лепешняку великого (Glycerieta maximae) та рогозу вузьколистого (Typheta angustifoliae). Вони утворюють широку смугу біля русла Прип’яті. Нерідко в цих густих і високих заростях трапляється верба попеляста (Salix cinerea).
Флористичне ядро в цих угрупованнях утворюють гідрофільні види такі як плетуха звичайна (Calystegia sepium), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara). Значну роль в прибережних ценозах відіграють м’ята водяна (Mentha aquatica), чистець болотний (Stachys palustris). Трапляються окремими куртинами плакун верболистий (Lythrum salicaria), незабудка болотна (Myosotis palustris), півники болотні (Iris pseudacorus), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum). Зрідка можна побачити у прибережно-водній смузі цикуту отруйну (Cicuta virosa), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), вовче тіло болотне (Comarum palustre) – види, характерні в Україні для водойм Полісся. Поодиноко був відмічений бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata).
Водна рослинність представлена в парку як угрупованнями з плаваючими видами, так і прикріпленими.
Особливу цінність водній рослинності надають угруповання, утворені червонокнижним видом альдровандою пухирчастою (Aldrovanda vesiculosa). Ці угруповання виявлені в затоках та старицях Прип’яті та Стоходу , а також в озерах Скоринь та Рогізне на території парку.
У комплексі з водною, прибережно-водною та лучною рослинністю розміщується болотна рослинність.
Серед боліт парку переважають евтрофні – осокові та злакові. Найбільше поширення мають купинноосокові болота з домінуванням осок омської (Carex omskiana) та зближеної (C. appropinquata). Вони відзначаються типовою флорою, ядро якої складають: вовче тіло болотне (Comarum palustre), плакун верболистий (Lythrum salicaria), теліптерис болотяний (Thelypteris palustris), півники болотні (Iris pseudacorus) та ін. Відмічені угруповання осоки гостровидної (Саrex acutiformis).
Характерними серед болотних угруповань є ценози очерету звичайного (Phragmites australis) та лепешняку великого (Glyceria maxima). Флористичне ядро в них утворюють м’ята водяна (Mentha aquatica), плетуха звичайна (Calystegia sepium), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), незабудка болотна (Myosotis palustris) та ін.
Трав’яно-мохові болота трапляються на території парку дуже рідко.
Лісові болота представлені в парку переважно обводненими вільшняками з домінуванням осоки гостровидної, рідше – очерету звичайного, рогозу широколистого. На підвищеннях розміщуються вільшняки з домінуванням теліптериса болотного, місцями щучника дернистого (Deschampsia caespitosa). Останні межують із торф’янистими луками з його домінуванням.
Мезотрофні болота представлені найчастіше осоково-сфагновими болотами із осокою пухнатоплодою (Carex lasiocarpa) або рідше – осокою здутою (Carex rostrata). Оліготрофні болота є рідкісними для території парку і найчастіше являють собою «блюдця» на піщаних борових терасах. Відмічені на Бучинській та Сваловецькій дачах.
Різноманітність болотної рослинності доповнюють угруповання з домінуванням осоки Девелла (Carex davalliana), які характерні в цілому для карбонатних боліт Малого Полісся та Волинського лесового плато. В парку така ділянка виявлена біля с.Пожиг.
Лучна рослинність займає значно менші площі, ніж болотна. Вона нерідко розміщуються на піднесених частинах заплав та численних островах.
Серед лук переважають торф’янисті – із домінуванням щучника дернистого (Deschampsia caespitosa), молінії голубої (Molinia caerulea), медової трави шерстистої (Holcus lanatus). Рідше трапляються угруповання дрібних осок – чорної (Carex nigra), жовтої (C. flava), просовидної (С. panicea).
Менші площі в парку займають справжні луки, які розміщуються на плескатих підвищеннях заплав. Серед них переважають угруповання мітлиці тонкої (Agrostideta tenui), тонконогу лучного (Poeta pratensis), тимофіївки лучної (Phleeta pratensis).
На вологих місцях, часто неподалік від берегів річок, наявні угруповання болотистих лук із домінуванням лепешняка великого (Glyceria maxima).
Лісова рослинність в парку характеризується переважанням соснових лісів, меншу площу займають листяні ліси – дубові та дубово-грабові, а також вільхові, наявні також мішані – дубово-соснові ліси.
Соснові ліси – це, переважно, типові для Полісся соснові ліси чорницеві та зеленомохові (Pineta myrtillosa, Pineta hylocomiosa). В них представлені типові поліські види, такі як ожика волосиста (Luzula pilosa), брусниця (Vaccinium vitis-idaea), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium). Великі популяції тут утворює вид з Червоної книги України плаун колючий (Lycopodium annotinum). Рідше трапляється плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), який в цілому на Поліссі є більш поширеним. В моховому покриві переважають Pleurozium schreberi та Dicranum rugosum. Характерним для цих лісів є наявність центральноєвропейських видів.
Менш поширеними є сухі соснові ліси – булавоносцеві, лишайниково-булавоносцеві, зеленомохово-лишайникові (Pineta corynephorosa, P. cladonioso-corynephorosa, P. hylocomioso-cladinosa). Вони трапляються на боровій терасі Прип’яті та Стоходу.
Дубово-соснові та сосново-дубові ліси в парку поширені мало і трапляються переважно серед масивів соснових лісів на ділянках з багатшими ґрунтами. Вони були виявлені в Білоозерському лісництві у лісовому масиві біля оз. Біле, в Сваловицькій дачі, яка характеризується багатшими, ніж на решті території парку, ґрунтами і переважанням листяних лісів.
Дубові та грабово-дубові ліси трапляються окремими масивами, як і сосново-дубові, у Сваловицькій дачі, Бучинській дачі та в масиві Білоозерського лісництва, фрагменти їх відмічені в інших частинах парку. У Сваловицькій дачі наявні як дубові ліси, переважно орляково-чорницеві (Querceta pteridioso-myrtillosa), так і дубово-грабові, переважно чорницеві (Querceto-Carpineta myrtillosa). Саме в них відмічена значна кількість рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, в тому числі декілька видів орхідних. Особливу цінність цим лісам надають виявлені великі популяції рідкісного зникаючого виду зозулиних черевичок справжніх (Cypripedium calceolus), занесеного до Додатку № 1 Бернської конвенції та Червоної книги України.
Доповнює різноманіття рослинного покриву парку псамофітна рослинність, що розміщується на піщаних терасах річок.
За своїм характером псамофітна рослинність парку є дуже своєрідною. Першорядну роль у заростанні пісків відіграє в цьому регіоні булавоносець сіруватий (Corynephorus canescens) – центральноєвропейський вид, що доходить в своєму поширенні переважно до Дніпра.
2.6.3. Рідкісні та зникаючі види рослин, типові та рідкісні рослинні угруповання Зеленої книги України та планування їх збереження
Раритетна компонента флори. В складі флори території національного природного парку “Прип’ять-Стохід” нараховується 71 раритетних видів судинних рослин. Певне місце займають види рослин, які підлягають охороні на різних рівнях. Це види, занесені до Додатку № 1 Бернської конвенції (5) та Європейського Червоного списку (2) – міжнародний рівень охорони, Червоної книги України (39) – державний рівень та списку рослин, які охороняються у Волинській області (29) – регіональний рівень (розміщенні видів та угруповань (додаток 3.4, 3.5).
Види, занесені до Додатку № 1 Бернської конвенції. Із цього списку на території національного природного парку “Прип’ять-Стохід” виявлено альдрованду пухирчасту, сальвінію плаваючу, зозулині черевички справжні та юринею волошковидну. Перші три види занесені до Червоної книги України.
Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa).
Реліктова водна рослина. Є рідкісним видом флори України, найчастіше трапляється в долинах Дніпра та Дунаю, спорадично зростає на Поліссі, у Лісостепу та Степу. Вивчення поширення цього виду в межах Українського Полісся довело, що основні існуючі місцезростання знаходяться на Західному Поліссі. На території парку альдрованда пухирчаста має декілька місцезростань в затоках і старицях Прип’яті та Стоходу, на деяких ділянках утворює угруповання. Зустрічається вона і в озерах на території парку – Скоринь, Рогізне.
Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus).
Реліктова лісова орхідея третинного періоду. Це євразійський бореальний вид, який в Україні знаходиться на південній межі ареалу. В Україні відомі місцезростання знаходяться в Карпатах, Закарпатті та Прикарпатті, Розточчі, Опіллі, Поліссі, Лісостепу та Гірському Криму. Всюди ця рослина є рідкісною, скорочує своє поширення внаслідок вирубання лісів та зривання на букети. На території парку місцезростання її пов’язані з дубовими, дубово-грабовими лісами Сваловицької дачі. Популяції виявлені в декількох місцях цього масиву. Рослина має добру життєвість, квітує і плодоносить.
Сальвінія плаваюча (Salvinia natans).
Реліктова рослина, невелика водна папороть, відома з третинного періоду. В Україні спорадично зустрічається в долинах Дніпра, Десни, Південного Бугу і Сіверського Дінця, в дельті Дунаю та інших річок. Частіше вона зустрічається в більш південних регіонах України, на Поліссі є рідкісною. На території національного парку “Прип’ять-Стохід” нами виявлено поки що одне її місцезнаходження біля берега р. Прип’ять у смузі прибережно-водної рослинності, вона утворює тут малочисельні популяції та має невеликі розміри. Цей локалітет знаходиться в найбільш східній частині парку на межі з Рівненською областю.
Юринея волошковидна(Jurinea pseudocyanoides Rchb).
Цей вид за поглядами систематиків є синонімом Jurinea cyanoides (Вінніченко, 2006). В Україні цей вид спорадично зустрічається на відкритих пісках Полісся, Лівобережного Лісостепу та Степу. В парку “Прип’ять –Стохід” поодиноко відмічений на борових пісках Прип’яті (урочище Сіжен) та Стоходу (Капустяна гора).
Регіонально рідкісні види. До видів рослин парку, які охороняються у Волинській області (згідно рішення Волинської обласної ради від 26.05.2009 р. №29/30), належать 29 видів.
Найбільш рідкісними видами з цього списку на території парку є тисдалія голостебла, косарики черепитчасті, орлики звичайні.
Такі види, як голокучник дубовий, їжача голівка маленька та росичка круглолиста, включені до списку регіонально рідкісних видів, на території парку нині мають лише по одному місцезростанню.
Дані щодо рідкісних та зникаючих видів рослин, що занесені в Червону книгу України, міжнародні „червоні види” надаються в таблицях 2.6.2 та 2.6.3.
Таблиця 2.6.2.
Види рослин, що занесені до Червоної книги України, регіональних (обласних) „червоних” списків, додатків міжнародних конвенцій, Європейського Червоного списку видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі
| Група, вид | Червона книга Украї-ни, катего-рія | Регіо-наль-ний „черво-ний” список | Берн-ська конве-нція, дода-ток | Бон-нська конве-нція, дода-ток | СІТЕС,дода-ток | Європ. Черво-ний спи-сок, катего-рія | ||||||||||||||
| Латинська назва | Українська назва | |||||||||||||||||||
| Група видів | ||||||||||||||||||||
| Плауновидні | ||||||||||||||||||||
| Родина Плаунові | ||||||||||||||||||||
| Вид | ||||||||||||||||||||
| Лікоподієла Заплавна | Lycopodiella inundata (L.) Holub | + (ІІІ) | ||||||||||||||||||
| Плаун річний | Lycopodium annotinum L. | + (ІІІ) | ||||||||||||||||||
| Родина Баранцеві | ||||||||||||||||||||
| Баранець звичайний | Hyperzia selago (L.) Bernh ex Schrank | + (V) | ||||||||||||||||||
| Родина Вужачкові | ||||||||||||||||||||
| Гронянка півмісяцева | Botrychium lunaria (L.) Sw. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Вужачка звичайна | Ophioglossum vulgatum L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Салівінієві | ||||||||||||||||||||
| Сальвінія плаваюча | Salvinia natans L. | + (V) | + | |||||||||||||||||
| Родина Щитникові | ||||||||||||||||||||
| Щитник гребенястий | Dryopteris cristata (L.) A. Gray | + | ||||||||||||||||||
| Голокучник дубовий | Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Теліптерієві | ||||||||||||||||||||
| Фегоптерис з’єднуючий | Phegopteris connectilis (Michx.) Watt | + | ||||||||||||||||||
| Покритонасінні | ||||||||||||||||||||
| Родина Айстрові | ||||||||||||||||||||
| Козельці українські | Tragopogon ucrainicus Artemcz. | + | ||||||||||||||||||
| Юринея волошковидна | Jurinea cyanoides (L.) Reicheb. | + | ||||||||||||||||||
| Волошка дніпровська | Centaurea borysthenica Grun. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Гвоздичні | ||||||||||||||||||||
| Смілка литовська | Silene lithuanica Zapal. | + (V) | + | |||||||||||||||||
| Гвоздика несправжньорозчепірена | Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klok. | + | ||||||||||||||||||
| Гвоздика стиснуточашечкова | Dianthus stenocalyx Juz. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Росичкові | ||||||||||||||||||||
| Альдрованда пухирчаста | Aldrovanda vesiculosa L. | + (IV) | + | |||||||||||||||||
| Росичка круглолиста | Drosera rotundifolia L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Жовтецеві | ||||||||||||||||||||
| Сон розкритий | Pulsatilla patens (L.) Mill. | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Орлики звичайні | Aquilegia vulgaris L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Тирличеві | ||||||||||||||||||||
| Тирлич звичайний | Gentiana pneumonanthe L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Черсакові | ||||||||||||||||||||
| Комонничок зігнутий | Succisella inflexa (Kluk.) G. Beck. | + (IV) | ||||||||||||||||||
| Родина Дзвоникові | ||||||||||||||||||||
| Дзвоники оленячі | Campanula cervicaria L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Вересові | ||||||||||||||||||||
| Мучниця звичайна | Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Капустяні | ||||||||||||||||||||
| Тисдалія голостебла | Teesdalia nudicaulis (L.) R. Br. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Китякові | ||||||||||||||||||||
| Китятки мінливі | Polygala decipiens Bess. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Білозорові | ||||||||||||||||||||
| Білозір болотний | Parnassia palustris L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Губоцвіті | ||||||||||||||||||||
| Кадило сарматське | Melittis sarmatica Klok. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Синюхові | ||||||||||||||||||||
| Синюха голуба | Polemonium caeruleum L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Грушанкові | ||||||||||||||||||||
| Одноквітка звичайна | Moneses uniflora (L.) A. Gray | + | ||||||||||||||||||
| Зимолюбка зонтична | Chimaphylla umbellata (L.) W. Barton | + | ||||||||||||||||||
| Родина Зозулинцеві | ||||||||||||||||||||
| Булатка довголиста | Cephalanthera longifolia (L.) Dritsen. | + (IV) | + | |||||||||||||||||
| Зозулині сльози яйцевидні | Listera ovata (L.) R.Br. | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Гніздівка звичайна | Neottia nidis-avis (L.) Rich. | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Зозулині черевички справжні | Cypripedium calceolus L. | + (III) | + | + | ||||||||||||||||
| Коручка болотна | Epipactis palustris (L.) Crantz | + (III) | + | |||||||||||||||||
| Коручка темно-червона | Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult. | + (III) | + | |||||||||||||||||
| Коручка чемерникоподібна | Epipactis helleborine (L.) Crantz | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Любка дволиста | Platanthera bifolia (L.) Rich | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Любка зелено квіткова | Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. | +(V) | + | |||||||||||||||||
| Пальчатокорінник м’ясочервоний | Dactylorhiza incarnata (L.) Soo. | + (III) | + | |||||||||||||||||
| Пальчатокорінник плямистий | Dactylorhiza maculata (L.) Soo | + (III) | + | |||||||||||||||||
| Пальчатокорінник Фукса | Dactylorhiza fuchsia (Druce) Soo | + (V) | + | |||||||||||||||||
| Пальчатокорінник травневий | Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes | + (IV) | + | |||||||||||||||||
| Родина Пухирникові | ||||||||||||||||||||
| Пухирник середній | Utricularia intermedia Hayne | + (III) | ||||||||||||||||||
| Пухирник малий | Utricularia minor L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Родина Аралієві | ||||||||||||||||||||
| Щитолисник звичайний | Hydrocotyle vulgaris L. | +(IV) | ||||||||||||||||||
| Родинка Жимолостеві | ||||||||||||||||||||
| Лінея північна | Linnaea borealis L. | +(II) | ||||||||||||||||||
| Родина Осокові | ||||||||||||||||||||
| Осока Девелла | Carex davalliana Smith | +(III) | ||||||||||||||||||
| Осока затінкова | Carex umbrosa Host | +(V) | ||||||||||||||||||
| Осока тонкокориневищна | Carex chordorrhiza Ehrh | +(III) | ||||||||||||||||||
| Осока дворядна | Саrex disticha Huds | + | ||||||||||||||||||
| Осока повисла | Carex flacca Schreb. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Бобові | ||||||||||||||||||||
| Астрагал піщаний | Astragalus arenarius L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Зіновать регенсбурзька | Chamaecytisus ratisbonensis (Rchaeff.) Rothm. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Ранникові | ||||||||||||||||||||
| Льонок солодкий | Linaria dulcis Klok. | + | ||||||||||||||||||
| Наперстянка великоцвіта | Digitalis grandiflora Mill. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Березові | ||||||||||||||||||||
| Береза низька | Betula humilis Schrank | + (III) | ||||||||||||||||||
| Береза темна | Betula obscura A.Kotula | + (IV) | ||||||||||||||||||
| Родина Вербові | ||||||||||||||||||||
| Верба лапландська | Salix lapponum L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Верба Старке | Salix starkeana Willd. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Верба чорнична | Salix murtilloides L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Родина Товстолисті | ||||||||||||||||||||
| Борідник паростковий | Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz. | + (IV) | ||||||||||||||||||
| Родина Лілійні | ||||||||||||||||||||
| Лілія лісова | Lilium martagon L. | +(V) | ||||||||||||||||||
| Родина Гіацинтові | ||||||||||||||||||||
| Рястка Буше | Ornithogalum boscheanum (Kunth) Asch. | +(V) | ||||||||||||||||||
| Родина Півникові | ||||||||||||||||||||
| Півники сибірські | Iris sibirica L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Косарики черепитчасті | Gladiolus imbricatus L. | + (III) | ||||||||||||||||||
| Родина Рдесникові | ||||||||||||||||||||
| Рдесник альпійський | Potamogeton alpinus Balb. | + | ||||||||||||||||||
| Рдесник маленький | Potamogeton pusillus L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Іжачоголівкові | ||||||||||||||||||||
| Їжача голівка маленька | Sparganium minimum Wallr. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Ситникові | ||||||||||||||||||||
| Ситник розчепірений | Juncus squarrosus L. | + | ||||||||||||||||||
| Родина Злакові | ||||||||||||||||||||
| Жито дике | Secale sylvestre Host | + | ||||||||||||||||||
Таблиця 2.6.3
Чисельність (площа зростання) популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин, оцінка стану їх збереження
| Назва виду латинською мовою | Чисель-ність, екз. (площа зростання, га ) | Тенде-нція дина-міки | Значу-щість збере-ження | Актуа-льність збере-ження | Оцінка збере-ження |
| Lycopodiella inundata (L.) Holub | 150-200 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Lycopodium annotinum L. | угрупо-вання | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Hyperzia selago (L.) Bernh ex Schrank | 5-7 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Botrychium lunaria (L.) Sw. | 100-120 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Salvinia natans L. | 5-7 екз. | зменш. | надзв. | контрол. | незадов. |
| Tragopogon ucrainicus Artemcz. | 51-100 | задов. | пошир. | передб. | задов. |
| Jurinea cyanoides (L.) Reicheb. | 10-15. | задов. | надзв. | передб. | задов. |
| Silene lithuanica Zapal. | 3-5 екз. | задов. | на межі | передб. | задов. |
| Aldrovanda vesiculosa L. | багаточ. попул. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Pulsatilla patens (L.) Mill. | 2-3 екз. | зменш. | надзв. | контрол. | незадов. |
| Succisella inflexa (Kluk.) G. Beck. | багаточ. попул. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Utricularia intermedia Hayne | багаточ. популяції | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Utricularia minor L. | багаточ. популяції | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Hydrocotyle vulgaris L. | багаточ. популяції | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Linnaea borealis L. | багаточисл. попул. (S - 7×14 м) | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Carex davalliana Smith | багаточисл. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Carex umbrosa Host | 6-10 | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Carex chordorrhiza Ehrh | 11-51 | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Cephalanthera longifolia (L.) Dritsen. | 2-3 екз. | зменш. | надзв. | контрол. | задов. |
| Listera ovata (L.) R.Br. | 40-50 екз. | задов | надзв. | контрол. | задов. |
| Neottia nidis-avis (L.) Rich. | 10 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Cypripedium calceolus L. | понад 500 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Epipactis palustris (L.) Crantz | 150-200 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult. | 5-7 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Epipactis helleborine (L.) Crantz | 10-15 екз | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Platanthera bifolia (L.) Rich | 10-20 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. | 10-51 | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Dactylorhiza incarnata (L.) Soo. | 100-150 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Dactylorhiza maculata (L.) Soo | 100-150 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Dactylorhiza fuchsia (Druce) Soo | 50-100 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes | 10-20 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Utricularia intermedia Hayne | багаточ. попул. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Utricularia minor L. | багаточ. попул. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Astragalus arenarius L. | 11-50 | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Betula humilis Schrank | 51-100 | задов. | на межі | контрол. | задов. |
| Betula obscura A.Kotula | 1 екз. | незадов. | надзв. | передб. | незадов. |
| Salix lapponum L. | 5-7 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Salix starkeana Willd. | 10-15 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Salix murtilloides L. | 3-4 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz. | 150-200 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Lilium martagon L. | 10-15 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Ornithogalum boscheanum (Kunth) Asch. | 2-3 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Iris sibirica L. | 20-30 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
| Gladiolus imbricatus L. | 10-15 екз. | задов. | надзв. | контрол. | задов. |
В складі рослинного покриву парку виявлена ціла низка рідкісних рослинних угруповань.
Угруповання із Зеленої книги України
Лісові угруповання
1. Група асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих (Pineta hylocomiosa, Pineta myrtillosa). Типові для Українського Полісся старі соснові ліси, вік яких понад 70 років. Основу флористичного ядра в них складають бореальні види з широкими голарктичними та євразійськими видами. На території парку ділянок старих соснових лісів мало, вони трапляються окремими невеликими ділянками, фрагменти цих лісів відмічені на території Сваловицької та Бучинської дач.
2. Група асоціацій дубових лісів із дуба звичайного ліщинових (Querceta (roboris) corylosa). Типові старі дубові ліси з незначною домішкою інших порід – Betula pendula, Tilia cordata, Carpinus betulus, Pinus sylvestris.
На території парку такі угруповання є рідкісними, зустрічаються на території Сваловицької дачі.
3. Група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових (Querceto-Pineta corylosa). Типові корінні ліси Полісся. На території парку відмічені на Сваловицькій дачі, де представлені асоціацією – Querceto-Pinetum coryloso-pteridioso-myrtillosum.
4. Асоціації дубових лісів ліщиново-трясучковидноосокових та крушиново-трясучковидноосокових (Quercetum (roboris) coryloso-caricosum (brizoidis) та (Quercetum (roboris) franguloso-caricosum (brizoidis).
Ці угруповання знаходяться в Україні на східній та південній межі ареалу, в трав’яному покриві цих лісів домінує середньоєвропейський вид – Carex brizoides.
На території парку невеликі фрагменти цих лісів відмічені в лісовому масиві Бучинської дачі.
Болотні угруповання
Ценози формації осоки Девелла (Cariceta davalliana). Реліктові угруповання, які знаходяться на території України на східній межі поширення. Вони поширені у Середній та Атлантичній Європі, Середземномор’ї. В Україні трапляються в Малому Поліссі, на Волинському лесовому плато, в Західному Поділлі. В парку вперше описані на Поліссі.
Водні угруповання
Серед водних угруповань, занесених до Зеленої книги України, на території парку виявлені:
1. Угруповання альдрованди пухирчастої – Aldrovandeta vesiculosae.
Рідкісні, зникаючі на території України реліктові угруповання, що поширені в лісовій, лісостеповій зонах, найчастіше в долинах Дунаю та Дніпра. На території парку ці угруповання виявлені на мілководдях рр. Прип’ять та Стохід, невеликими фрагментами зустрічаються в озерах Скоринь та Рогізне.
2. Угруповання латаття сніжно-білого – Nymphaeeta candidae.
Рідкісні реліктові угруповання, в Україні знаходяться на південній межі поширення. На території парку ці рідкісні угруповання трапляються невеликими плямами в заплаві Прип’яті та Стоходу, наявні вони і в озерах.
3. Угруповання латаття білого – Nymphaeeta albae.
Типові для України реліктові угруповання, які більше поширені в лісостеповій зоні. Порівняно з попередніми в північній частині України є значно рідкіснішими. Окремі фрагменти на території парку відмічені на Прип’яті та Стоходу, невеликі плями утворюють по берегу озера Біле.
4. Угруповання глечиків жовтих – Nuphareta luteae.
Реліктові угруповання, утворені євросибірським видом Nuphar lutea. В Україні поширені в усіх зонах.
На території парку серед виявлених рідкісних водних угруповань рослинності угруповання глечиків жовтих є найбільш поширеними (табл. 2.6.4).
Таблиця 2.6.4.
Поширення типових та рідкісних типів рослинних угруповань Зеленої книги України
| Тип рослинності, рослинне угруповання | Синтаксон | Типове чи рідкісне | Площа | |
| га | % | |||
| Тип рослинності – Ліси | ||||
| Угруповання звичайно соснових лісів звичайноялівцевих ((Pineta sylvestris) juniperosa (communis)) та звичайнодубово-звичайнососнових лісів звичайно ялівцевих (Querceto (roboris) Pineta (sylvestris) juniperosa (communis) | рідкісне | 0,02 | ||
| Тип рослинності – Болота | Угруповання формації осоки Девелла (Cariceta davalliana) | рідкісне | ||
| Угруповання формації берези низької (Betuleta humilis) | рідкісне | |||
| Тип рослинності – Водні угруповання | Угруповання формації альдрованди пухирчастої (Aldrovandeta vesiculosae) | рідкісне | 0,5 | |
| Угруповання формації глечиків жовтих (Nuphareta luteae) | типове | |||
| Угруповання формації їжачої голівки маленької (Sparganieta minimi) | рідкісне | 0,01 | ||
| Угруповання формації латаття білого (Nymphaeta albae) | рідкісне | 0,1 | ||
| Угруповання формації латаття сніжно-білого (Nymphaeta candidae) | рідкісне | 0,2 | ||
| Угруповання формації пухирника малого (Utricularieta minoris) | рідкісне | 0,01 |
Угруповання, рідкісні для території національного природного парку «Прип’ять-Стохід».
До рідкісних для парку угруповань слід віднести:
1. Водні угруповання, утворені малопоширеним в Україні видом – рдесником маленьким (Potamogeton pusillus). Цей вид є індикатором евтрофних водойм, в яких відбуваються процеси обміління. В парку угруповання рдесника маленького виявлені в озері Скоринь, яке дуже міліє. Крім домінант, в цих ценозах добре представлене ядро гідрофільних видів – рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), елодея канадська (Elodea canadensis), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae). В цих ценозах виявлений вид із Червоної книги України – альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa).
2. Болотні угруповання, утворені малопоширеним в Україні видом – осокою дернистою (Carex caespitosa). Такі угруповання в Україні трапляються в основному на Поліссі. На території парку ценози осоки дернистої зустрічаються серед ценозів евтрофних боліт, утворених більш поширеними видами осок (Carex omskiana, C. appropinquata), в заплавах Прип’яті та Стоходу.
3. До рідкісних лісових угруповань парку слід віднести вологі соснові та мішані ліси, в трав’яному покриві яких переважає вид із Червоної книги України плаун річний (Lycopodium annotinum).
В парку ці угруповання невеликими фрагментами зустрічаються на терасі р. Глушки, притоки Стоходу (ур. Капустяна гора), у зниженнях соснових лісів чорницево-зеленомохових. Біля озера Скоринь ці угруповання характеризуються мішаним деревостаном (сосна, береза, дуб), підлісок утворює крушина ламка, є багно болотне. Плаун колючий зростає в цих ценозах плямами.