 |
|
НЕОАНТРОП – ЛЮДИНА СУЧАСНОГО ФІЗИЧНОГО ВИДУ. КРОМАНЬЙОНЦІ.
ПЛАН.
Кроманьйонці Європи – біологічні особливості і спостіб життя.
Ранньородова первісна община – генеза та суспільне життя.
Матеріальна культура населення пізнього палеоліту.
Особливості господарського життя (збиральництво, мисливство, рибальство)
ЗМІСТ.
Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок: етапи розвитку. Загальна характеристика епохи привласнюючого господарства. Культурна адаптація первісних громад та виникнення локальних особливостей матеріальної культури.
Матеріальна культура пізньопалеолітичного населення: основні знаряддя праці, засоби добування вогню, поселення та житла, одяг, їжа. Розвиток мисливства, збиральництва, домашніх промислів. Початок приручення тварин як результат кризи мисливсько-збиральницького господарства.
Основні засади соціальної організації ранньопервісної громади. Власність, розподіл праці. Демографічна ситуація в пізньому палеоліті. Община, локальна група, рід, плем’я та їх співвідношення.
Влада в ранньопервісній общині. Значення особистого авторитету. Старійшини. Громадські, сакральні та військові інститути управління.
Найдавніші етапи формування мовлення і мислення. Виникнення ранньої первісної общини. Гіпотези про роль екзогамії у виникненні родової організації. Основні риси матеріальної культури кроманьйонців епохи палеоліту. Основні риси соціальної організації ранніх кроманьйонців.
Сьогодні в Європі відомі сотні розкопаних стоянок верхнього палеоліту, що датуються часом від 40 до 10 тис. тому. В межах верхнього плейстоцену вони відповідають останньому періоду вюрма І, вюрму ІІ і ІІІ. В культурному відношенні найраніше скелетні рештки належать до оріньяку, селету чи Перигору І. Територіально рештки неоантропів найбільше зосереджені у Франції, Чехії, Словачині, Моравії, Італії та Росії. В Росії відзначено тільки два райони достовірних поховань людей верхнього палеоліту – на Дону біля Воронежа (Костьонківська група) і на Клязьмі біля Володимира (Сунгір).
У свій час Г.Мюрант прийшов до висновку (1930), що усі верхньопалеолітичні черепи в Європі складають єдину серію, яка мало чим відрізняється від сучасних. У порівнянні з неандертальцями верхня висота лиця менша, носові кістки виступають більше, лице плоскіше.
Сьогодні частина дослідників підтримують думку про існування двох основних типів верхньопалеолітичної людності у Європі у період завершення останньої льодовикової епохи. Виділяють: 1) комб-капельський –шанселадський (західний); 2) костьонківський (східний). Ранні оріньяцькі форми з Пшедмості та інші визначаються як перехідний оріньяцький тип, не до кінця сформований тип Homo sapiens sapiens. Із загального масиву верхньоплейстоценових черепів різко виділяються дві форми. Це жіночий череп з гроту Дітей біля Ментони і юнацький череп з Костьонок ХІV, які характерні досить розвинутим прогнатизмом (витягнутою вперед лицевою частиною). Ці черепи отримали назву негроїдних, меланезоїдних чи бушменоїдних.
Деякі автори називають верхньопалеолітичні варіанти палеорасами і бачать в них основу для формування пізніших антропологічних варіантів. Інші ж дослідники вважають, що стадіально подібні форми, виявлені на різних континентах, не обов’язково пов’язані єдністю походження, в той час як форми хронологічно різні можуть бути пов’язані генетично.
ЛІТЕРАТУРА:
Анимисов А.Ф. Духовная жизнь первобытного общества.- М.-Л.: Наука, 1966.
Аникович М.В. Повседневная жизнь охотников на мамонтов. – М. «Молодая гвардия», 2004.
Арутюнов С.А. Народы и культуры. Развитие и взаимодействие. - М.: Наука, 1989.
Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. - К.: Наукова думка, 1981.
Бибиков С.Н.Некоторые аспекты палеоэкономического моделирования палеолита // Советская археология. - 1969, № 4.
Борисковский П.Й. Древнейшее прошлое человечества. – Л. , «Наука», 1979.
Бутинов Н.А. Община, cемья, род // Советская этнография. - 1968, № 2.
Бутинов Н.А. Первобытнообщинный строй ( основные этапи и локальные варианты) // Проблеми истории докапиталистических обществ. - М.: Наука, 1968.
Возникновение и развитие земледелия. - М.: Наука, 1967.
Гладких М.І., Станко В.Н. Мистецтво та світогляд пізньопалеолітичної людини ( за матеріалами України) // Археологія. - 1996, № 3.
Кабо В. Р. Первобытная доземледельческая община. - М.: Наука, 1986.
Массон В.М. Экономика и сициальный строй древних обществ. - Л.: Наука, 1976.
Ранние формы искусства. - М.: Искусство, 1976.
Семёнов С.А. Происхождение земледелия. - Л.: Наука, 1974.
Семёнов Ю.И. Происхождение брака и семьи. - М.: Мысль, 1974.
Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искуства.- М.: Искусство, 1985.
Столяр А.Д. Об одном центре одомашнивания свиньи // Советская археология. - 1959, № 3.
Шнирельман В.А. Происхождение скотоводства. Культурно- историческая проблема. - М.: Искусство, 1980.
ТЕМА 6
ДУХОВНА КУЛЬТУРА ПІЗНЬОПАЛЕОЛІТИЧНОГО НАСЕЛЕННЯ (РАННЬОРОДОВА ГРОМАДА)