 |
|
Практичне заняття 10. Пунктуація складного речення.
Розділові знаки у безсполучниковому реченні.
Розділові знаки у реченнях з прямою мовою.
Завдання для самопідготовки
1. Повторіть за «Українським правописом»:
- розділові знаки у безсполучниковому реченні;
- розділові знаки у реченнях з різними видами зв’язку;
- розділові знаки у реченнях з прямою мовою;
- пунктуаційне оформлення цитат.
2. Виконайте практичні завдання:
1) Визначте частини безсполучникових речень, з’ясуйте смислові зв’язки між ними. Запишіть, ставлячи відповідні розділові знаки.
1. Тут росли густо і квітували рясно шипшина і глід хащі ясмину були
зовсім не пролазні вздовж алей, мов живопліт, стояли стінами кущі маслини й бузку (Ю. Смолич). 2. В садах красувалися яблука та груші сливи брунатніли квітували сальвії й жоржини запізнілі троянди винувато викидали то там, то тут свої бутони ось-ось мав спалахнути міріадами дрібнесеньких яскравих зірочок морозець (Ю. Збанацький). 3. Серед того світу ясного, під тим небом високим та чистим купалася в розкошах блаженна сторона буяли високо угору гаї темні хвилювалася довгим колосом усяка рослина корисна зеленіли кругом сади-виногради, виблискуючи з-під зеленого одягу високими чепурними будиночками своїх сіл та городів (П. Мирний). 4. До втечі готувались ретельно заощадили харчів, полагодили одяг та взуття, роздобули дві теплі ковдри для спання в снігу (В. Малик). 5. Блаженко глянув ненароком на молодшого лейтенанта і скам’янів Черниш плакав (О. Гончар). 6. Як на Мокрини буде дощ горіхи повимокають, а як сухо бджоли повилітають (В. Скуратівський). 7. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села то тут, то там раптово багряніють вікна, вбираючи в себе тремтливий одсвіт печі (М. Стельмах). 8. На небі сонце серед нив я (М. Коцюбинський). 9. Пройшовся вітер зашелестіла тополя, посипалось листя (В. Шиян). 10. Вересень календарем прописаний до осені вона й заявляє на нього всі права (Ю. Збанацький). 11. Десь на небі ходив місяць але сюди, на долівку хатини, він ледве спромігся кинути жменьку посріблених світлячків густі шати яблуневих та грушевих дерев тримали солом’яну хату в постійному холодку (Д. Бедзик). 12. Хрін пекучий та злючий хто поласує не пошкодує, вмиється сльозою а втреться рукою (Є. Гуцало). 13. За ніч дочка ніби постаршала не по-дитячому суворо зведені брови ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. Олійник). 14. Роман одриває погляд од дівчат і коло самої греблі бере ліворуч, на леваду хочеться на самоті побродити полями. 15. Нізвідки й не пахло грозою небо і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Стельмах). 16. У чиємусь садку плюскотіла вода забули крана закрутити (Б. Янчук).
2) Спишіть речення, вставляючи на місці риски двокрапку або тире.
1. На столі в глиняних мисках і полумисках стоїть пісна вечеря / вареники з дикими грушками, гречані, на олії печені млинці, розламані щільники меду і влежані, з бляклими рум’янцями яблука (М. Стельмах). 2. Дві раті / київська і сіверська / зустрілися у неділю вранці біля Лохвиці на Сулі (В. Малик). 3. Москва жила своїм звичним життям / квапливо снували вздовж вулиць людські гурти, двірники розчищали засніжені тротуари, сяяли під вранішнім сонцем вітрини магазинів, видзвонювали трамваї, гуркотіли по бруку вантажені всіляким начинням великі, везені важкотілими волохатими битюгами ваговози (В. Козаченко). 4. Взагалі він мав дивну властивість / зникати на очах, ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати (О. Гончар). 5. Вночі їй снився сон / їде вона широкими вулицями в робітничих лавах (М. Олійник). 6. Навколо димився світанок, здавалось / дерева обтрушують з себе туман, що пахне лісовим щавлем і вологою суницею. 7. В його заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна / останній слід молодих пташиних крил (М. Стельмах). 8. Все почалося просто / з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари (О. Гончар). 9. Я везу тобі, батьку, простенький дарунок дітей / гілочку сосни (В. Близнець). 10. Дмитро ні на хвилину не сумнівався / партизани боротимуться, як леви (М. Стельмах). 11. Шептало упав на спину, покотився по лугу, з насолодою підминаючи траву та сміючись, як уміють сміятися тільки коні / голосисто, заклично (В. Дрозд). 12. Хіба то не щастя / бачити свого князя великим князем київським і мріяти разом з ним про величне майбутнє землі Руської? (В. Малик). 13. Цікаве спостереження / за останній тиждень моя хода змінилась (В. Дрозд). 14. Традиційно на купальське свято сходилося все село / від дітей до літніх людей (В. Скуратівський). 15. Того року рано лягла на землю зима / якось одразу випали великі сніги і залютували морози (М. Нечай). 16. Мужицька прикмета вірна / зима без снігу / літо без хліба (М. Олійник). 17. Все довкола як марево / легке, прозоре, мінливе (В. Близнець). 18. Жовтіє кульбаба / цей найневибагливіший посланець і весняний первоцвіт київських схилів (П. Загребельний). 19. Я глянув на Гриця / він слухав і пильно дивився у вікно (Марко Вовчок). 20. Вовків боятися / в ліс не ходити (Н. тв.). 21. На схід сонця квітнуть рожі / будуть дні погожі (П. Тичина).
3) Прочитайте речення, визначте, яким видом зв’язку поєднані між собою їх частини. Поясніть розділові знаки.
1. Здається, що хтось над землею розвішав невидимі хмарини пахощів, а серед них владно й опукло тремтить чебрецевий настій і ніжний дух прив’ялої суниці (М. Стельмах). 2. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (І. Нечуй-Левицький). 3. З вежі світ був виразніший, виявлявся набагато ширшим, барвистішим, дні були сповнені сонцем і всемогутністю зелені, яка пробивалася повсюди крізь найміцніший камінь (П. Загребельний). 4. Бузок сіяв зелене проміння, миготливе й ненадійне, земля вже теж освітилася, трава дихала морочним духом, і все повивалося таким незнайомим і таким тремким хвилюванням, що в бабиній душі хитнулося якесь дуже давнє і забуте почуття (М. Трублаїні). 5. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (М. Стельмах). 6. Дощ ущух, тільки небо все ще спалахувало холодним білим полум’ям, вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим путівцем (В. Дрозд). 7. З жита обізвалась перепілка, жайворонки підіймалися все вище і вище в мальовану блакить неба і враз притихли: певне, першими побачили, як у колосках заворушилося сонце, вмилося росою і простелило стежку по річці, а на тій червоній прошві зачервонів крихітний човник (М. Стельмах). 8. А то гарна прикмета: коли так весело усміхається вранішнє сонце, бути погожій днині (Ю. Мушкетик). 9. Йшла Мелашка з хлібом, садок неначе пов’яв для неї й листя пожовкло, а як верталась, глянула милому в вічі, і для неї знов ніби садок розвився й зазеленів і сонце весело на йому заграло (І. Нечуй-Левицький).
4) Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при прямій мові та
цитатах.
1. Щасти і вам, мадонно! Обзивався глибокий голос, і чорний бриль поважним рухом розрізував світло (М. Коцюбинський). 2. Несподівано одна зірка покотилась по небу А коли це не зірка, а супутник? подумав Пилип і хотів придивитись краще, та не встиг: зірка вже погасла (І. Сенченко). 3. Чого ж ти стоїш? крикнула Василинка. Гайда звідси (Є. Гуцало). 4. І вчителька, дивлячись на неї, схвильовану, понад міру заглиблену в читане, говорила В тобі, Лялю, почуття обов’язку було завжди найсильнішим почуттям. Взагалі в своєму класі це я в багатьох помічала (О. Гончар). 5. Ну, любі мої, скоро ніч мовив Петро Антонович. Давай, Оленько, влаштовувати своїх пташат (М. Олійник). 6. Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий, аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (М. Стельмах). 7. Здрастуйте, дядьку Єгоре, люб’язно привіталася Мар’яна. Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину, тихо спитав Це ж ти до Максима? (А. Шиян). 8. А. П. Коваль пише, що слово вірний... найповніше розкриває своє значення у словосполученнях вірний друг, вірна любов, вірність присязі, служити вірою і правдою та ін. 9. Лариса Косач вельми популярна серед студентської молоді, – вів далі Євецький, – вона, виявляється, теж брала участь у заворушеннях (З журн.). 10. Слово для Лесі Українки – це гострий безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч.