II. Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.
Варіант 1 1.Апостроф ставиться після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного. 2. М'який знак ставиться після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають шиплячі звуки. 3. Н не подвоюється у прикметниках, утворених від числівників за допомогою суфіксів -АН-, -ИН-, -ІН-. 4. Разом пишуться складні прикметники, якщо вони означають назви проміжних сторін світу. 5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса ПО-і суфіксів -И, -ОМУ. 6. НЕпишеться разом з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком. Відповідь: 1. Апостроф ставиться після букв Б, П, В, М, Ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім Р). 2. М'який знак ставиться після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н в кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки. 3. Н не подвоюється у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -АН-, -ИН-, -ІН-. 4. Через дефіс пишуться складні прикметники, якщо вони означають назви проміжних сторін світу. 5. Прислівники пишуться через дефіс, якщо вони утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса ПО- і суфіксів -И, -ОМУ. 6. НЕ пишеться окремо з дієприкметниками і прислівниками, які є присудком.
Варіант 2 1. Апостроф ставиться після префіксів, що закінчуються; на приголосний. 2. М'який знак ставиться після букви Н у суфіксах-ЕНЬК-, -ОНЬК-, -ЕСЕНЬК-, -ІСІНЬК-, -ЮСІНЬК-. 3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса. 4. Через дефіс пишуться складні прикметники, між частинами яких встановлюється сурядний зв'язок. 5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО. б. НЕ пишеться разом з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕ означають одне поняття. Відповідь: 1.Апостроф ставиться після префіксів, що закінчуються на голосний. 2. М'який знак ставиться після букви Н у суфіксах -ЕНьК-, -ОНьК-, -ЕСЕНЬК-, -ІСІНЬК-, -ЮСінЬК-. 3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса. 4. Через дефіс пишуться складні прикметники, між частинами яких встановлюється підрядний зв'язок. 5. Прислівники пишуться окремо, якщо вони утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО. 6. НЕ пишеться через дефіс з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з НЕозначають одне поняття. Варіант 3
1. Апостроф ставиться після Р, що позначає м'який приголосний на початку складу. 2. М'який знак не ставиться після букв, що позначають губні та шиплячі звуки. 3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається увласних назвах і похідних від них словах, якщо воно є у тій мові, з якої запозичене. 4. Разом пишуться складні прикметники, в яких повторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення. 5. Через дефіс пишуться частки АБИ, ДЕ, ЧИ, ЩО, ЯК, ОСЬ у складі будь-якої частини мови. 6. НІпишеться окремо у заперечних займенниках і прислівниках. Відповідь:
1. Апостроф ставиться після Р в кінці складу. 2. М'який знак не ставиться після букв, що позначають губні та шиплячі звуки. 3. У словах іншомовного походження подвоєння відбувається у власних назвах і похідних від них словах, якщо воно є у тій мові, з якої запозичене. 4. Через дефіс пишуться складні прикметники, в яких повторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення. 5. Разом пишуться частки АБИ, ДЕ, ЧИ, ЩО, ЯК, ОСЬ у складі будь-якої частини мови. 6. НІпишеться разом у заперечних займенниках і прислівниках. Варіант 4
1. Апостроф ставиться на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки. 2. М'який знак ставиться між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні. 3. У словах іншомовного походження м'який знак ставиться після м'яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, ї, ЙО. 4. Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох основ із сполучними голосними О, Е, Є, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша — іменникового. 5. Разом пишуться прислівники, у яких повторюються основи. 6. НЕ пишеться разом у складі префікса НЕДО-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі. Відповідь: 1. Апостроф ставиться на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді приголосні звуки. 2. М'який знак не ставиться між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні. 3. У словах іншомовного походження м'який знак ставиться після м'яких приголосних Д, Т, З, С, Л, Н перед Я, Ю, Є, ї, ЙО. 4. Разом пишуться складні іменники, утворені з двох основ із сполучними голосними О, Е, Є, якщо одна з основ дієслівного походження, а інша — іменникового. 5. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи. 6. НЕпишеться разом у складі префікса НЕДО-,який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі. Варіант 5 1. Апостроф не ставиться після Р, що позначає м'який приголосний на початку складу. 2. М'який знак не ставиться після Ру кінці слова та складу. 3. Префікс ПРИ- використовується для вираження збільшеної міри ознаки, якості і близький за значенням до слова дуже. 4. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником. 5. Через дефіс пишуться складні прийменники із початковим З- (ЗІ-, ІЗ). 6. НІ пишеться разом, якщо воно виступає повторювальним сполучником. Відповідь: Варіант 5 1.Апостроф не ставиться після Р, що позначає м'який приголосний на початку складу. 2. М'який знак не ставиться після Р у кінці слова та складу. 3. Префікс ПРЕ-використовується для вираження збільшеної міри ознаки, якості і близький за значенням до слова дуже. 4. Разом пишуться прикметники, утворені від сполучення дієслова з іменником. 5. Через дефіс пишуться складні прийменники із початковим З- (ЗІ-, ІЗ). 6. НІпишеться окремо, якщо воно виступає повторювальним сполучником. Варіант 6 1. М'який знак ставиться після букви Л перед буквами, що позначають м'які приголосні звуки. 2. Подвоєння не відбувається при збігові двох однаковий букв на межі морфем. 3. Префікс ПРИ- використовується у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії. 4. Окремо пишуться прислівники, у яких повторюються основи. 5. Через дефіс пишуться прислівники, утворені з префікса ПО- і порядкового числівника на-Е. 6. Через дефіс пишуться частки БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-, БОЗНА-. Відповідь: 1. М'який знак ставиться після букви Л перед буквами, що позначають м'які приголосні звуки. 2. Подвоєння відбувається при збігові двох однакових букв на межі морфем. 3. Префікс ПРИ-використовується у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії. 4. Через дефіс пишуться прислівники, у яких повторюються основи. 5. Через дефіс пишуться прислівники, утворені з префіксаПО-і порядкового числівника на -Е. 6. Через дефіс пишуться частки БУДЬ-, НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА-, БОЗНА-. Варіант 7
1. М'який знак ставиться після Н перед шиплячими та суфіксами -СЬК(ИЙ), -СТВ(О). 2. Подовження відбувається у наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -ЕНН-, -АНН-, (-ЯНН-). 3. Префікс 3- пишеться перед коренем, що починається звуками [К], [П], [Т], [Ф], [X]. 4. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття. 5. Разом пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО. 6. Разом пишуться частки БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, коли вони виділяють значення окремого слова. Відповідь: Варіант 7 1. М'який знак не ставиться після Н перед шиплячими та суфіксами -СЬК(ИЙ), -СТВ(О). 2. Подовження відбувається у наголошених прикметникових і прислівникових суфіксах -ЕНН-, -АНН-,(-ЯНН-). 3. Префікс С пишеться перед коренем, що починається звуками [К], [П], [Т], [Ф], [X]. 4. Через дефіс пишуться складні іменники, що означають протилежні за змістом поняття. 5. Окремо пишуться прислівники, утворені від іменника з прийменниками БЕЗ, В, ДО, З, НА, ПІД, ПО. 6. Через дефіс пишуться частки БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ,коли вони виділяють значення окремого слова. ТЕСТ З ПУНКТУАЦІЇ
І. Перепишіть речення. Поставте на місці крапок, де потрібно, пропущені розділові знаки.
Варіант 1 1. Ділова українська мова передбачає вивчення різних видів ділових документів... набуття студентами навичок... їх укладання... засвоєння етикету ділової кореспонденції (підр.). 2. Власне... функція офіційно-ділового стилю полягає... в тому... що він надає висловлюванню характер документа... а відображеним у ньому... різним сторонам людських стосунків... офіційно-ділового забарвлення (підр.). 3. Поздовжнє розміщення штампа доцільне тоді... коли назва установи складається... з великої кількості слів... і не може розміститись на площі... відведеній для кутового штампа (підр.). 4. Проблеми... що... найбільше... непокоять молодь... стосуються матеріального становища... житлових умов... змістовного дозвілля (підр.). 5. Особа... якій адресується телефонограма... після ознайомлення з текстом... ставить свій підпис... і таким чином підтверджує свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень... або доведення інформації до відома (підр.).
Відповідь: 1. Ділова українська мова передбачає вивчення різних видів ділових документів, набуття студентами навичок їх укладання, засвоєння етикету ділової кореспонденції (підр.). 2. Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків — офіційно-ділового забарвлення (підр.). 3. Поздовжнє розміщення штампа доцільне тоді, коли назва установи складається звеликої кількості слів і не може розміститись на площі, відведеній для кутового штампа (підр.). 4. Проблеми, що найбільше непокоять молодь, стосуються матеріального становища, житлових умов, змістовного дозвілля (підр.). 5. Особа, якій адресується телефонограма, після ознайомлення з текстом ставить свій підпис і таким чином підтверджує свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень або доведення інформації до відома (підр.).
Варіант 2 1. Особисте доручення юридично правомірне... лише у тому випадку... коли підпис особи... що склала доручення... завірив керівник установи печаткою... і своїм підписом (підр.). 2. Цивільний кодекс передбачає... такі договори... купівлі-продажу... позики... підряду... постачання... приватизації житла... та нежитлових приміщень... оренди (підр.). 3. На відміну від телеграми... телефонні повідомлення... як правило... обмежені... у відстані... їх передають у межах міста... району... області (підр.). 4. Трудова угода... укладена зі штатним працівником... визначає коло його доручень... які виходять за межі безпосередніх... службових обов'язків (підр.). 5. Різновидом вказівки є припис... розпорядчий доку мент... який видається деякими посадовими особами... і стосується установи... її структурного підрозділу... чи окремого працівника (підр.). Відповідь: 1. Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом (підр.). 2. Цивільний кодекс передбачає такі договори: купівлі-продажу, позики, підряду, постачання, приватизації житла та нежитлових приміщень, оренди (підр.). 3. На відміну від телеграми, телефонні повідомлення, як правило, обмежені у відстані: їх передають у межах міста, району, області (підр.). 4. Трудова угода, укладена зі штатним працівником, визначає коло його доручень, які виходять за межі безпосередніх службових обов'язків (підр.). 5. Різновидом вказівки є припис — розпорядчий документ, який видається деякими посадовими особами і стосується установи, її структурного підрозділу чи окремого працівника (підр.). Варіант З 1. Розпорядження... це правовий акт... що видається керівником... або колегіальним органом... з метою вирішення оперативних питань (підр.). 2. Візитними картками не лише обмінюються... але й надсилають їх після ділового візиту... або як супровід до подарунків... книг... журналів... квітів... тощо (підр.). 3. Відмінність ділової бесіди від повсякденної полягає в тому... що вона є цілеспрямованою із заздалегідь спланованим результатом... і направлена на вирішення певних завдань... виробничих проблем... і питань... пов'язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отриманої інформації (підр.). 4. Ділові бесіди... завдяки ефекту зворотного зв'язку... дозволяють керівникові реагувати на висловлювання співбесідника відповідно до конкретної мети бесіди... її предмету... та особистості співбесідника (підр.). 5. Результати наради залежать передусім від голови... який керує нею... від того... наскільки він зуміє підготувати нараду... і спрямувати її учасників на дискусію (підр.). Відповідь: 1. Розпорядження — це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішенні оперативних питань (підр.). 2. Візитними картками не лише обмінюються, але й надсилають їх після ділового візиту або як супровід до подарунків, книг, журналів, квітів тощо (підр.). 3. Відмінність ділової бесіди від повсякденної полягає в тому, що вона є цілеспрямованою із заздалегідь спланованим результатом і направлена на вирішення певних завдань, виробничих проблем і питань, пов'язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отриманої інформації (підр.). 4. Ділові бесіди, завдяки ефекту зворотного зв'язку, дозволяють керівникові реагувати на висловлювання співбесідника відповідно до конкретної мети бесіди, її предмету та особистості співбесідника (підр.). 5. Результати наради залежать передусім від голови, який керує нею, від того, наскільки він зуміє підготувати нараду і спрямувати її учасників на дискусію (підр.). Варіант 4 1. Невміння розмовляти по телефону... виділити головне в інформації... чітко... стисло... грамотно... і ввічливо висловлюватися... може бути серйозним недоліком у професійній підготовці керівників... бо зумовлює втрату робочого часу (підр.). 2. У тому разі... якщо... готуючись до виступу... промовець вирішить записати доповідь... на папері... йому слід врахувати... що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної (підр.). 3. Отже... щоб не виникало непорозумінь... під час спілкування... слід узгоджувати несловесні засоби із словесними... адже дослідження свідчить... що невербальні сигнали справляють вплив утричі більший... ніж слова (підр.). 4. Представлення доповідача... передбачає надання стислої інформації про нього... прізвище... ім'я... та посада (підр.). 5. Цілком імовірно... що... охоплюючи деякі важливі проблеми... дискусія навіть між двома-трьома фахівцями може дати вагомі результати (підр.). Відповідь: 1. Невміння розмовляти по телефону, виділити головне в інформації, чітко, стисло, грамотно і ввічливо висловлюватися може бути серйозним недоліком у професійній підготовці керівників, бо зумовлює втрату робочого часу (підр.). 2. У тому разі, якщо, готуючись до виступу, промовець вирішить записати доповідь на папері, йому слід врахувати, що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної (підр.). 3. Отже, щоб не виникало непорозумінь під час спілкування, слід узгоджувати несловесні засоби із словесними, адже дослідження свідчить, що невербальні сигнали справляють вплив утричі більший, ніж слова (підр.). 4. Представлення доповідача передбачає надання стислої інформації про нього: прізвище, ім'я та посада (підр.). 5. Цілком імовірно, що, охоплюючи деякі важливі проблеми, дискусія навіть між двома-трьома фахівцями може дати вагомі результати (підр.). Варіант 5 1. Ефективність кадрових бесід підвищується від вміння керівника створити відверту конструктивно-критичну атмосферу спілкування... і... навпаки... зменшується.. якщо він поводиться безтактно... перебиває співрозмовника... висміює його аргументи... або грубо реагує на протилежну точку зору (підр.). 2. Читаючи доповідь... або лекцію... промовець подає слухачам певну інформацію... викладає певні думки... й погляди (підр.). 3. Розпорядження має обмежений термін дії... і стосується вузького кола організацій... посадових осіб... і громадян... виконавців розпорядження (підр.). 4. Наше враження може бути хибним... але... незважаючи на всю логіку... люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття... під час привітання (підр.). 5. Вміння першим не відводити погляд... це ознака сильної... рішучої... особистості (підр.). Відповідь: 1. Ефективність кадрових бесід підвищується від вміння керівника створити відверту конструктивно-критичну атмосферу спілкування і, навпаки, зменшується, якщо він поводиться безтактно, перебиває співрозмовника, висміює його аргументи або грубо реагує на протилежну точку зору (підр.). 2. Читаючи доповідь або лекцію, промовець подає слухачам певну інформацію, викладає певні думки й погляди (підр.). 3. Розпорядження має обмежений термін дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян -1 виконавців розпорядження (підр.). 4. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання (підр.). 5. Вміння першим не відводити погляд — це ознака сильної, рішучої особистості (підр.). Варіант 6
1. Проблема розробки... систематизації... та уніфікації документів... набула особливої актуальності в наш час у зв'язку з тим... що... по-перше... сфера ділового спілкування поповнилася багатьма новими документами... по-друге... традиційно використовувані... документи оновлюють свої характеристики (підр.). 2. Іноді в роботі треба звернути увагу на терміни... вжиті у тексті вперше... зробити логічний... чи смисловий наголос... виділити правило... теорему... визначення... тощо (підр.). 3. У документах... оформлених на двох... і більше аркушах паперу... нумерація сторінок починається з другої (підр.). 4. У процесі спілкування... мовлення поділяється на відрізки... які мають певну протяжність... і членуються на самостійні частини (підр.). 5. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги... найголовніші з яких... достовірність... та об'єктивність змісту... нейтральність тону... повнота інформації... та максимальна стислість (підр.). Відповідь: Варіант 6 1. Проблема розробки, систематизації та уніфікації документів набула особливої актуальності в наш час у зв'язку з тим, що, по-перше, сфера ділового спілкування па повнилася багатьма новими документами, по-друге, традиційно використовувані документи оновлюють свої характеристики (підр.). 2. Іноді в роботі треба звернути увагу на терміни, вжиті в тексті вперше, зробити логічний чи смисловий наголос, виділити правило, теорему, визначення тощо (підр.). 3. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої (підр.). 4. У процесі спілкування мовлення поділяється на відрізки, які мають певну протяжність і членуються на самостійні частини (підр.). 5. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких — достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість (підр.). Варіант 7
1. Норма літературної мови... це... сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи... закріплених у процесі суспільної комунікації (підр.). 2. Місцем збереження державно-правових актів... інших документів були церкви... чи монастирі... які водночас слугували архівами... та бібліотеками (підр.). 3. Наукова дисципліна... яка вивчає структуру і властивості документальної інформації... розвиток форм документів... методи... і засоби автоматизованої обробки... зберігання... пошуку... й використання їх... називається документалістикою (підр.). 4. Використовуючи мову... в повсякденному житті... люди залежно від потреби... вдаються до різних мовних засобів (підр.). 5. Розділові знаки... вживані за граматичним принципом... є обов'язковими... бо зумовлені граматичною структурою речення (підр.). Відповідь:
1. Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації (підр.). 2. Місцем збереження державно-правових актів, інших документів були церкви чи монастирі, які водночас слугували архівами та бібліотеками (підр.). 3. Наукова дисципліна, яка вивчає структуру і властивості документальної інформації, розвиток форм документів, методи і засоби автоматизованої обробки, зберігання, пошуку й використання їх, називається документалістикою (підр.). 4. Використовуючи мову в повсякденному житті, люди залежно від потреби, вдаються до різних мовних засобів (підр.). 5. Розділові знаки, вживані за граматичним принципом, є обов'язковими, бо зумовлені граматичною структурою речення (підр.). Варіант 1 1. Тире між підметом і присудком ставиться у випадку, коли головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником, інфінітивом, а дієслово-зв'язка у теперішньому часі відсутня. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться двокрапка, якщо друга частина пояснює, доповнює першу чи розкриває її зміст. 3. Кома ставиться при відокремленій прикладці, якщо прикладка означає "в ролі кого або чого виступає предмет". 4. Кома ставиться при однорідних членах речення, якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність. 5. Двокрапка ставиться після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова. 6. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних за допомогою сполучників і(й), та, а, але, проте, однак, зате, або, чи, не то, ні ... ні, то ... то, все ж, також. Відповідь: 1. Тире між підметом і присудком ставиться у випадку, коли головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником, інфінітивом, а дієслово-зв'язка у теперішньому часі відсутня. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться двокрапка, якщо друга частина пояснює, доповнює першу чи розкриває її зміст. 3. Кома не ставиться при відокремленій прикладці, якщо прикладка означає "в ролі кого або чого виступає предмет". 4. Кома не ставиться при однорідних членах речення, якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність. 5. Двокрапка ставиться після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова. 6. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних за допомогою сполучників і(й), та, а, але, проте, однак, зате, або, чи, не то, ні ... ні, то ... то, все ж, також. Варіант 2
1. Кома ставиться між двома питальними чи окличними реченнями — частинами складносурядного речення з'єднаними сполучником і(й). 2. Виділяються комою вставні слова, що означають зв'язок думок, послідовність викладу. 3. Кома ставиться при відокремленому означенні, якщо воно виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означуваного слова. 4. Кома ставиться між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сполучниками сурядності. 5. Тире між підметом і присудком ставиться у випадку, коли перед присудком стоїть заперечна частка НЕ. 6. Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос.
Відповідь: 1. Кома не ставиться між двома питальними чи окличними реченнями — частинами складносурядного речення, з'єднаними сполучником і(й). 2. Виділяються комою вставні слова, що означають зв'язок думок, послідовність викладу. 3. Кома ставиться при відокремленому означенні, якщо воно виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означуваного слова. 4. Кома ставиться між однорідними підрядними реченнями з'єднаними повторюваними сполучниками сурядності. 5. Тире між підметом і присудком не ставиться у випадку, коли перед присудком стоїть заперечна частка НЕ. 6. Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос. Варіант 3
1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, коли однотипні частини повідомляють про події чи явища, що не мають тісного зв'язку за змістом або коли всередині є коми. 2. Не відокремлюються обставини, якщо вони виражені дієприслів-никовим зворотом, що починається підсилювальною часткою і(й). 3. Кома ставиться в підрядному реченні, якщо воно стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники). 4. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення. 5. Кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками. 6. Кома ставиться у складнопідряному реченні, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності.
Відповідь: 1. Крапка з комою ставиться в складному безсполучниковому реченні, коли однотипні частини повідомляють про події чи явища, що не мають тісного зв'язку за змістом, або коли всередині є коми. 2. Не відокремлюються обставини, якщо вони виражені дієприслівниковим зворотом, що починається підсилювальною часткою і(й). 3. Кома не ставиться в підрядному реченні, якщо воно стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники). 4. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення. 5. Кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками. 6. Кома не ставиться у складнопідряному реченні, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності. Варіант 4
1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (і який наслідок, і що це означає). 2. Крапка з комою ставиться в складносурядному реченні, якщо друга частина речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, несподівану зміну подій, різке протиставлення. 3. У середині речення звертання виділяються з обох боків комами. 4. На місці пропущеного присудка ставиться кома. 5. Прикладки відокремлюються комами, якщо стоять після означуваного слова. 6. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється.
Відповідь: 1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (і який наслідок, і що це означає). 2. Тире ставиться в складносурядному реченні, якщо друга частина речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, несподівану зміну подій, різке протиставлення. 3. У середині речення звертання виділяються з обох боків комами. 4. На місці пропущеного присудка не ставиться кома. 5. Прикладки відокремлюються комами, якщо стоять після означуваного слова. 6. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється. Варіант 5
1. Додатки із словом крім (окрім), опрічвідокремлюються завжди. 2. Якщо вставлені конструкції вимовляються підвищеним тоном порівняно з основним реченням, то вони виділяються тире. 3. У складному безсполучниковому реченні ставиться крапка з комою, якщо у першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися,а в другій — факт. 4. У складносурядному реченні ставиться кома, якщо обидві частини речення однотипні (називні, безособові) окличні, питальні або спонукальні речення). 5. Якщо прикладки стоять у кінці речення, то вони не відокремлюються. 6. Відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, якщо означуване слово - особовий займенник.
Відповідь: 1. Додатки із словом крім (окрім), опріч відокремлюються завжди. 2. Якщо вставлені конструкції вимовляються підвищеним тоном порівняно з основним реченням, то вони виділяються тире. 3. У складному безсполучниковому реченні ставиться двокрапка, якщо у першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, а в другій — факт. 4. У складносурядному реченні не ставиться кома, якщо обидві частини речення однотипні (називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення). 5. Якщо прикладки стоять у кінці речення, то вони відокремлюються. 6. Відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, якщо означуване слово - особовий займенник. Варіант 6 1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, відокремлюються комами. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна поставити сполучники якщо, коли). 3. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються, між ними ставиться тире. 4. Кома ставиться, якщо повторюваний сполучник із'єднує різні однорідні члени речення. 5. Відокремлюються комами обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо вони означають додаткову дію, час, причину, умову, але не спосіб дії. 6. Кома не ставиться, якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником. Відповідь: 1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворот відокремлюються комами. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться ти; ре, якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій (перед нею можна поставити сполучники якщо, коли). 3. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються, між ними ставиться тире. 4. Кома не ставиться, якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени речення. 5. Відокремлюються комами обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо вони означають додаткову дію, час, причину, умову, але не спосіб дії. 6. Кома не ставиться, якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником. Варіант 7
1. Відокремлюються комою прикладки, що приєднуються за допомогою слова як і мають обставинний відтінок. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться кома, якщо однотипні частини виражають одночасність, сумісність чи послідовність дії. 3. У складнопідрядному реченні ставиться кома, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності. 4. Не відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками в позиції перед означуваним словом, коли мають додатковий обставинний відтінок. 5. Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз. 6. Двокрапка ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами речення.
Відповідь:
1. Відокремлюються комою прикладки, що приєднуються за допомогою слова як і мають обставинний відтінок. 2. У складному безсполучниковому реченні ставиться кома, якщо однотипні частини виражають одночасність, сумісність чи послідовність дії. 3. У складнопідрядному реченні не ставиться кома, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності. 4. Відокремлюються комами означення, виражені дієприкметниками та прикметниками в позиції перед означуваним словом, коли мають додатковий обставинний відтінок. 5. Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз. 6. Двокрапка ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами речення. ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ
1. З'ясуйте, зміст яких понять розкривають запропоновані визначення: а) норми, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошення слів; б) результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою; в) певна модель побудови однотипних документів. Відповідь: а) орфоепічні; б) документ; в) формуляр-зразок.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|