 |
|
Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часи первісного суспільства.
У період становлення первісного суспільства виникають почат_
кові форми його організації, починає зароджуватись як матеріальна,
так і духовна культура. Початкова форма організації суспільства
називається «первісним людським стадом» або «праобщиною». Для
первісного суспільства характерні три кам’яні віки: палеоліт (700–12
тис. років тому), мезоліт (Х–VІ тис. до н.е.) і неоліт(VІ–III тис. до
н.е.). «Палео» (грецького походження) означає давній, «мезо» – се_
редній, «нео» – новий, «літ» – камінь.
Кам’яний вік — період в історії людства, під час якого знаряддя праці та зброя виготовлялася з каміння, дерева та кісток. Він поділяється на три періоди:
палеоліт — давній кам'яний вік, який характеризується використанням кременевих знаряддь праці, основні заняття — полювання та збиральництво.
мезоліт — середній кам'яний вік, котрий тривав від 10 тис. до 7 тис. років до н. е.
неоліт — новий кам'яний вік, характеризується появою людини сучасного типу, використанням виключно кременевих, кам'яних, кістяних знарядь праці, виготовлених з використанням техніки свердління, пиляння та шліфування; розповсюдженням кераміки, ткацтва. (так звана неолітична революція). Тривав від 6 до 4 тис. років до н. е., період переходу від риболовства до полювання, землеробства та скотарства.
Бронзова доба — перехідному періоду після кам'яної доби. Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, полівного землеробства, писемності. Змінився залізною добою у I тисячолітті до н. е.
Залізний вік — історичний період, який характеризується початком обробки заліза та виготовленням з нього зброї і знарядь праці. Починається з початку 1-го тис. до н. е. і продовжується до сьогодення
Як видно, палеоліт – найбільш значний у часовому вимірі період
історії людства. Саме тоді почалося масове розселення людини з Аф_
риканського континенту на нові території – в різні кінці ойкумени.
Близько 40 тисяч років тому з’явився сучасний тип людини – «Ноmо
sаріеns» або «людина розумна», яку за місцем першої знахідки її кісток
у печері Кроманьйон (Франція) називають кроманьйонцем. Фізичною
будовою він нічим істотно не відрізнявся від сучасної людини.
Для первісного стада був властивий ще невпорядкований, так зва_
ний ендогамний шлюб, що укладався між членами однієї й тієї ж
общини, в тому числі й між досить близькими родичами. Природно,
що все це призводило до кровозмішування та фізичного вироджен_
ня людства.
Пізньопалеолітична «людина розумна» створює родову орга_
нізацію з більш впорядкованою системою екзогамного шлюбу. Всту_
пати в шлюбні відносини тепер в межах одного роду заборонялось.
Але екзогамія, як правило, не поширювалась на таку суспільну гру_
пу, як плем’я. В межах останнього людина була вільною вступати в
шлюбний зв’язок.
За етнографічними матеріалами відомо, що екзогамія мала нерід_
ко груповий характер, коди всі жінки одного роду виходили заміж за
чоловіків іншого роду. Родичі визначались по материнській лінії, ад_
же через групові статеві стосунки часто відома була тільки мати ди_
тини. Жінка виступала також як берегиня сімейного вогнища, відала
харчовими запасами. Все це обумовлювало виникнення матріархату.