Главная | Обратная связь

Європейське бароко 17ст. Особливості українського бароко.

Отже, бароко і класицизм можна розглядати як культурно-світоглядні явища перехідного періоду — від Реформації до Просвітництва. Бароко – це перший для всіх європейських культур художній напрям. Це загальноєвропейський стиль

Хронологічні рамки бароко в Україні: кінець XVI ст. – XVIІІ ст.

В Україні значення бароко було іншим, ніж у західноєвропейських країнах, де воно прийшло на зміну Ренесансу і мало значення реакції на Ренесанс. У східних слов’ян не було Ренесансу, тому бароко взяло на себе функцію Ренесансу і включало такі ренесансні явища:розвиток особистого начала в культурі; секуляризацію культури;р озвиток наукового світосприйняття.

До того ж не було відходу від Середньовіччя, зберігалися його елементи Східнослов’янське бароко – це частина того “сповільненого Ренесансу”, що продовжувався аж до початку ХІХ ст. у східнослов’янських культурах. Крім цього, в Україні бароко було шляхом європеїзації своєї культури, переключаючи її в європейську систему жанрів і художніх форм. Саме воно об’єднало культуру слов’ян з культурою Західної Європи. А українська культура стала провідником цих процесів і для Росії, включивши і її у європейські процеси.

По-перше, бароко – це мистецтво синтезу, об’єднання-зіткнення суперечностей: земного і небесного, духовного і світського, античності і християнства. Тут дивовижно поєднуються: міфологічні (язичницькі) і біблійні образи; чуттєвість і аскетизм; абстрактність і натуралістична конкретність; фантастика і правдоподібність. Це завжди поєднання непоєднуваного. Фіксуючи трагічні суперечності дійсності, бароко фокусує увагу на темах: життя і смерті; тлінності і вічності; суєти і щастя.

Це породжує барокові ідеї: “життя як сон” і “життя як театр” – тобто центральну в бароко ідею ілюзорності, марності людських справ. Захоплення декором, формою, вишуканою і віртуозною, емоційність - такі стильові ознаки притаманні літературі, архітектурі, образотворчому мистецтву і музиці українського бароко. 26. Архітектура українського бароко.

Поступовий перехід до архітектури бароко у перші десятиліття XVII ст. позначається відмовою від ренесансної пропорційності форм і пошуками виразної деформації ренесансних композицій; де­талі й прикраси занадто перевантажують стіни як зсередини, так і зовні, приголомшуючи глядача. Надзвичайно своєрідними рисами відзначаються й православні будівлі, в яких починають відбиватися риси раннього бароко.

Вплив західноєвропейського мистецтва у сполученні з націо­нальними традиціями був досить помітним у мистецтві різьби по каменю, металу та дереву Усі ці різновиди різьби активно залучали­ся в оформленні архітектурних споруд як зовні, так І зсередини. При цьому чим далі, тим усе багатша різьба прикрашала це тільки церкви та костели, але й світські палаци, замки та бу­динки. Ще більше залиши­лося пам'яток дереворізьби, найбільш вишукані зразки якої являли собою обрамлення Ікон та Іконостасів Різьблений укра­їнський іконостас як яскраве явище національної культури виникає саме у першій половині XVII ст У цих витворах мистецтва відчувається вплив італійського Ренесансу, хоч залишилися відоми­ми Імена майстрів і з німецького міста Нюрнберга. Найбільш поши­реними сюжетами різьби були в цей час лози та квіти.

В архітектурі XVII-XVІII ст. спостерігається співіснування та переплетіння різних стилів з виразним домінуванням стилю бароко. Другу половину XVII ст. знаменує розквіт нового своєрідного стилю, який носить назву козацьке бароко. Це найменування покликане підреслити, що в Україні архітектура бароко набуває своєрідних мистецьких форм і національного колориту. Українські будівничі творчо використали традиції вітчизняного дерев'яного храмобудівництва, одягнувши сільську хре­щату в плані церкву в камінь і прикрасивши її зовні низкою пластичних І орнаментальних мотивів. Новий вигляд церковної архітектури мав підкреслити прихід в Україну на зміну старій нової культурної еліти (козацтва) і стати наочним втіленням її культурної програми. На відміну від давньоруських та іноземних храмів козацькі собо­ри часто не мають вираженого фасаду, вони однакові з усіх чоти­рьох боків, повернуті водночас до всіх частин світу, всіх присутніх на майдані. Стіни охайно білилися, завдя­ки чому будівлі органічно вписувалися у навколишній пейзаж ук­раїнських населених пунктів, у яких домінували хати-мазанки, і в природний ландшафт. Характерної форми бані та інші елементи мідного покриття фарбувалися переважно у зелений або синій колір, хоча інколи, особливо у Києві, вкривалися позолотою.