 |
|
Критерії діагностики цукрового діабету
1. Клінічні:
- поліурія;
- полідіпсія;
- поліфагія;
- утрата маси тіла;
- нічне нетримання сечі;
- сухість слизових оболонок рота;
- сверблячка шкіри і слизуватих;
- підвищена нервова збудливість;
- головний біль;
- біль в черевній порожнині, нудота, блювота (особливо при ДКА);
- діабетичний рум’янець;
- запах ацетону з рота;
- стоматит, в т.ч. ангулярний стоматит;
- часті інфекції;
- фурункульоз, ячмені;
- порушення зору.
1. Параклінічні:
а. Обов‘язкові лабораторні
- гіперглікемія (див. вище);
- глюкозурія (зазвичай з’являється при рівні глікемії більше, ніж 8,88 ммоль/л);
- кетонурія.
б. Додаткові лабораторні
- С-пептид в сироватці крові знижений або відсутній;
- підвищений рівень глікованого гемоглобіну;
- підвищений рівень фруктозаміну;
- наявність автоантитітіл до антигенів бета-клітин, до інсуліну та до різних ізоформ глутаматдекарбоксилази.
Лікування:
Лікування проводиться довічно.
Показання для госпіталізації у ендокринологічне відділення:
- вперше виявлений ЦД за відсутності діабетичного кетоацидозу (ДКА) - для корекції лікування, навчання за програмою “Школи самоконтролю хворого на цукровий діабет”;
- декомпенсація ЦД, в т.ч. при супутніх захворюваннях, яка не корегується у амбулаторних умовах;
- швидке прогресування хронічних ускладнень ЦД.
Показання для термінової госпіталізації у відділення або палату інтенсивної терапії:
- розвиток гострих ускладнень ЦД (ком);
- виражене зневоднення;
- приєднання інфекцій;
- порушення психіки дитини.
1. Дієтотерапія:
- харчування різноманітне, адаптоване за віком, відповідне до фізичної активності та режиму введення інсуліну;
- перевага - кашам, хлібу, овочам і фруктам;
- обмежувати сіль та цукор;
- споживання жирів не забороняється маленьким дітям, але не бажане дітям старшого віку і підліткам;
- якщо дитина захворіла на ЦД у ранньому віці, то її грудне вигодовування рекомендується подовжити якнайменше до шестимісячного віку;
- оптимальна кратність харчування протягом доби: 3 основних і 3 легких прийомів їжі;
- добова калорійність їжі для дитини розраховується за формулою: 1000 ккал + 100 ккал на кожен рік її життя. З цієї кількості: вуглеводів 50–55 %, жирів – 30%, білків – 15-20%.
Табл.. 3. Розподіл калоражу їжі протягом доби:
| % від добової калорійності їжі | % від добової потреби у вуглеводах | |
| 1-й сніданок | 25% | 30% |
| 2-й сніданок | 10-15% | 10% |
| Обід | 25-30% | 30% |
| Полуденок | 5-10% | 5% |
| 1-а вечеря | 20-25% | 15-20% |
| 2-а вечеря | 5-10% | 5% |
- після розрахунку кількості калорій, що припадають на вуглеводи, визначають кількість хлібних одиниць (ХО) для можливості проведення взаємозаміни продуктів (10-12 г вуглеводів їжі прийнято за 1 ХО), що дозволяє замінювати продукти за еквівалентною кількістю вуглеводів;
Приблизна добова кількість ХО:
- 4 – 6 років – 12-13 ХО
- 7 – 8 років – 15-16 ХО
- 11 – 14 років: хлопчики – 18-20 ХО, дівчатка – 16 - 17 ХО
- 15 – 18 років: хлопчики – 19-21 ХО, дівчатка – 17 –18 ХО
2. Дозоване фізичне навантаження (ФН):ранкова гімнастика, дозована ходьба, ЛФК, заняття спортом тощо.
ФН потребує коректування дієти та зменшення дози інсуліну короткої дії відповідно енерговитратам.
Проводити ФН рекомендується через 1-2 години після їжі.
До, під час і після ФН слід вимірювати концентрацію глюкози в крові.
Протипоказане інтенсивне ФН при глікемії вище за 12-14 ммоль/л, оскільки це може спровокувати розвиток кетоацидозу.
3. Інсулінотерапія.
Для лікування дітей і підлітків рекомендовані до застосування тільки людські генно-інженерні інсуліни або інсулінові аналоги.
Використовують препарати ультракороткої, короткої дії, середньої тривалості, тривалої дії та суміші інсулінів різної тривалості дії у різному співвідношенні.
Табл.. 4. Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовуються для лікування дітей хворих на цукровий діабет
| Препарат інсуліну | Початок дії | Пік дії | Максимальна тривалість дії |
| Короткої дії (Актрапід НМ, Хумулін Регуляр, Інсуман Рапиід) | 30 хв. | 1–3 год. | 6–8 год. |
| Аналоги інсуліну швидкої дії (НовоРапід, Епайдра, Хумалог) | 10–20 хв. | 1–3 год. | 3–5 год. |
| Тривалої дії (Протафан НМ , Хумулін НПХ, Інсуман Базал) | 1–2 год. | 4–12 год. | 18–24 год. |
| Заздалегідь змішаний 30/70 (Мікстард 30/70, Хумулін М3) | 0,5–1 год. | 5–9 год. | 18–24 год. |
| Заздалегідь змішаний 50/50 | 0,5–1 год. | 1–3 год. | 18–24 год. |
| Заздалегідь змішаний аналог інсуліну (НовоМікс 30) | 10–20 хв. | 1–3 год. 4–12 год. | 18–24 год. |
| Аналоги інсуліну тривалої дії * (Лантус, | 1–2 год. | без пікові | 11-24 год. |
| Левемір) | 16-24 год. |
* не застосовуються в лікуванні дітей до 6 років
Відразу після встановлення діагнозу ЦД призначається інсулін короткої дії підшкірно перед основними прийомами їжі (4-6 разів на день), іноді можлива комбінація швидкодіючого і тривалої дії інсуліну два рази в день.
Доза інсуліну при першій ін’єкції залежить від віку дитини і ступеня гіперглікемії:
- у дітей перших років життя – 0,5 -1 ОД;
- у школярів - 2 - 4 ОД;
- у підлітків - 4 - 6 ОД;
Подальша доза інсуліну змінюється у залежності від динаміки рівня глікемії:
- якщо вона не зменшується, дозу інсуліну підвищують на 50%;
- глікемія наростає – дозу підвищують на 100%;
- глікемія знижується до гіпоглікемії – дозу зменшують на 25-50 %.
Крім того, при необхідності додатково роблять ін'єкції в 24 і 6 годин , а при вираженій декомпенсації вуглеводного обміну – і в 3.00, але в меншій кількості інсуліну з урахуванням відсутності прийому їжі вночі.
Через кілька днів переходять на комбіноване введення інсулінів (аналогів) продовженої дії (перед сніданком і на ніч) і короткої дії (перед основними прийомами їжі). Потреба в інсуліні при декомпенсації може перевищувати 1,5–2 ОД/кг маси тіла на добу. Після досягнення компенсації вуглеводного обміну доза інсуліну, як правило, знижується.
Протягом перших 3-4 днів лікування необхідне призначення препаратів калію – у дітей менше 12 років - по 750 мг калію хлориду щодня, старше 12 років — по 1500 мг препарату.
Добова потреба в інсуліні:
Дебют діабету – 0,5 - 0,6 ОД/кг
Період ремісії - < 0,5 ОД/кг
Тривалий діабет – 0,7 - 0,8 ОД/кг
Декомпенсація (кетоацидоз) – 1,0 - 1,5 ОД/кг
Період препубертату – 0,6 – 1,0 ОД/кг
Період пубертату – 1,0 – 2,0 ОД/кг
Табл.. 5. Введення інсуліну протягом доби.
| Кількість ін‘єкцій | Розподіл добової дози інсуліну |
| Дві ін'єкції в день | ▪ 2/3 добової дози - перед сніданком ▪ 1/3 дози - перед вечерею: - 2/3 добової дози - інсулін тривалої дії - 1/3 добової дози - інсулін короткої дії |
| Три ін'єкції в день | ▪ 40–50 % добової дози - перед сніданком: - 2/3 ранкової дози - інсулін тривалої дії - 1/3 – інсулін короткої дії ▪ 10–15 % добової дози - перед вечерею (інсулін короткої дії) ▪ 40 % дози - перед сном (інсулін тривалої дії) |
| Багаторазове введення | ▪ 30–40 % добової дози - перед сном (інсулін тривалої дії) ▪ 60 – 70 % дози - перед основними прийомами їжі (інсулін короткої дії) |
Корекція дози інсуліну
1. у дітей до 5 років:
- рівень глюкози крові натще 5,5 -11,0 ммоль/л - вводиться попередньо підібрана доза інсуліну
- рівень глюкози крові > 11,0 ммоль/л: на кожні 3 ммоль/л вище додатково вводиться 0,25 ОД інсуліну
2. у дітей старше 5 років і підлітків:
- рівень глюкози крові 4,5 – 8,5 ммоль/л – вводиться попередньо підібрана доза інсуліну
- рівень глюкози крові > 8,5 ммоль/л: На кожні 3 ммоль/л вище додатково вводиться :
школярам 0,5 – 1,0 ОД
підліткам 1,0 – 2,0 ОД
При корекції враховувати чутливість до інсуліну:введення 1 ОД інсуліну короткої дії знижує глікемію:
- у дітей старше 15 років - на 2-3 ммоль/л;
- у дітей з масою тіла більше 25 кг - на 3 - 7 ммоль/л;
- у дітей з масою тіла менше 25 кг - на 5 - 10 ммоль/л.