Інші уточнені ускладнення
код МКХ 10 –Е 10.6
Визначення: синдром обмеження рухомості суглобів, синдром діабетичної руки. Є варіантом остеоартропатії Характеризується безболісними контрактурами, що розвиваються переважно в кистях рук. Зустрічається у 15-30% підлітків з цукровим діабетом 1 типу (ЦД І) Перший передвісник ускладнень ЦД І, обумовлених хронічною гіперглікемією (ретинопатія, нефропатія, невропатія, атеросклероз, артеріальна гіпертензія)
Класифікація Брінка-Штаркмана Стадія 0 – порушень немає Стадія І - потовщення шкіри, рухомість у суглобах не погіршена Стадія ІІ – порушення розгинання мізинців Стадія ІІІ – двобічне ураження інших пальців Стадія ІV – ураження пальців і кистей Стадія V - ураження пальців, кистей і інших суглобів
Діагностика. 1. Клінічний огляд кистей рук, складених долонями разом, а також огляд інших суглобів. 2. Рентгенологічне дослідження при зміні великих суглобів і хребта. 3. Зняття відбитків кисті з активно і пасивно максимально розігнутими пальцями.
Лікування. 1. Компенсація цукрового діабету. 2. Фізіотерапевтичне лікування: - Лазеротерапія на кисті рук. - Черезшкірне лазерне опромінення крові - Аплікації на кисть (грязьові, парафіново-озокеритні) - Електрофорез з йодом або ронідазою - Магнітотерапія - Діадинамотерапія 3. ЛФК - Лікувальна гімнастика у ручній ванні
Визначення:хронічне захворювання шкіри, в основі якого лежить мікроангіопатія що призводить до дезорганізації сполучної тканини з відкладенням у ній ліпідів і наступним некробіозом.
Класифікація. 1. Класична форма, характеризується одиничними великими вогнищами, частіше зустрічається на шкірі гомілок, нерідко з виразками. 2. Атипова форма містить у собі 2 варіанти: - склеродермоподібний; - поверхнево-бляшечний. Клініка. - Зазвичай уражається шкіра передньої поверхні гомілок, нерідко симетрично. Можлива поразка інших ділянок тіла (груди, живіт, тильна поверхня стопи). - Захворювання починається з появи одного чи декількох плям слабко інфільтрованих вузликів червоно-сиюшного кольору, з яких поступово формуються різко обкреслені овальні чи поліциклічні бляшки діаметром від 1 до 10 см і більше. Їх центральна частина жовтувато-коричневого кольору, злегка западає, а крайова частина синюшно-червоного кольору, трохи піднімається. Бляшки мають гладку поверхню, що іноді лупиться по периферії. Поступово центральна частина бляшок атрофується, на ній з'являються телеангіектазії, легка гіперпігментація, іноді виразки. - Суб'єктивні відчуття відсутні. - Перебіг захворювання хронічний.
Лікування. 1. Компенсація цукрового діабету. 2. Поліпшення мікроциркуляції (пентоксифіллін, препарати нікотинової кислоти). 3. Покращення метаболізму (актовегін, солкосеріл, тощо) 4. Антиагреганти (аспірин, курантіл, тощо) 5. Ділянки з виразками лікують як звичайні виразки, іноді виникає необхідність хірургічного втручання, в т.ч. кріодеструкції ураженої ділянки. 6. Фізіотерапевтичне лікування: - Лазеротерапія, в т.ч. акупунктурна; - Ультразвукова терапія самостійно або на переміну з лазеротерапією; - Місцеві аплікації кортикостероїдів на запалену прикордонну частину шкіри. - електрофорез з нікотинової кислотою, еуфіліном на уражені кінцівки. - ультратон на гомілки. - гіпербарична оксигенація
Визначення:Зміни шкіри і підшкірної жирової клітковини у вигляді ділянок атрофії або гіпертрофії в місцях введення інсуліну. Лікування: 1. Зміна місць ін‘єкцій інсуліну 2. Фізіотерапевтичне лікування: - Лазеротерапія на місця ліподисторфій; - Ультразвукова терапія на місця ліподисторфій - самостійно або на переміну з лазеротерапією; - Гіпербарична оксигенація.
Визначення:це жировий гепатоз (жирова інфільтрація печінки), який розвивається при тривалій декомпенсації цукрового діабету, внаслідок вичерпання запасів глікогену і надмірного поступлення вільних жирових кислот, нейтрального жиру у гепатоцити. Клініка: - Печінка збільшена, щільна, м.б. болючою через розтягнення капсули і порушення відтоку жовчі - Характерні зміни при УЗД - У крові підвищені рівні холестерину, ліпідів, вільних жирних кислот Лікування: - Компенсація цукрового діабету - Гепатопротектори
Визначення:хронічне передозування інсуліну, післягіпоглікемічна гіперглікемія. Розвивається у хворих з поганим контролем ЦД Клініка: - Підвищений апетит - Прискорення росту - Ожиріння (часто за кушингоїдним типом) - Гепатомегалія - Схильність до кетоацидозу, явних чи прихованих гіпоглікемії (переважно вночі і рано вранці)
Наслідок хронічної тривалої декомпенсації цукрового діабету. Клініка: - Значне відставання у рості. - Ожиріння з надмірним відкладенням жиру у ділянці грудей, живота, стегон. - Місяцеподібне обличчя з надмірно червоними щоками. - Значне збільшення печінки (жирова дистрофія). - В пубертатному періоді – значна затримка статевого розвитку.
Наслідок хронічної тривалої декомпенсації цукрового діабету. Клініка: - Відставання в рості - Затримка статевого розвитку. - Жирова дистрофія печінки.
Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від ___________ №_______ Протокол ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|