 |
|
Вивчення предмету Наука і техніка
Що ж собою являє об’єкт нашого вивчення - дві органічно
поєднані галузі – наука і техніка? Зразу ж відзначимо, що історія
науки і техніки не є переказом результатів, що досягнуті ними у
певний період історії. Це є аналіз шляхів розвитку науки і техніки,
закономірностей руху наукових знань у їх зв’зку з історією людства.
Її вивчення виробляє критичний підхід до накопичених знань,
розкриває суперечливість і незрозумілість в поясненні та оцінці тих
чи інших подій у зародженні та розвитку науки і техніки.
Мета курсу історіі науки і техніки як міждисциплінарної науки
полягає в тому, щоб висвітлити історію формування, розвитку і
трансформації наукового світогляду, рушійні сили і механізми
докорінних зрушень в уяві про навколишній світ. Простежити
конкретні обставини, в яких здійснювались ці зрушення, злами,
перебудови наукової картини світу.
Найважливішим досягненням і запорукою майбутніх успіхів у
фахівців, які будуть працювати в умовах інформаційного
суспільства, має стати органічна потреба здобувати нові знання.
Причому, не тільки в обраній спеціальності, а й у суміжних з нею
спеціальностях, почати вивчення в цілому історії науки і техніки як
наукової дисципліни, що має методологічне значення для теорії і
практики людської діяльності. Таке формування сприятиме розвитку
синергетичного мислення, нової парадигми, яку можна назвати
холістичним світоглядом. Тобто спеціаліст повинен бачити світ як
єдине ціле, а не розрізнених частин. Цю парадигму можна умовно
назвати також екологічним поглядом, якщо «екологічний»
використати у більш широкому і глибокому розумінні, ніж звичайно.
Екологічне усвідомлення визнає взаємозалежність усіх феноменів і
той факт, що як індивіди і члени суспільства люди включені у
циклічні процеси природи і залежні від них.
Холістичний світогляд повинен витиснути домінуючу в нашій
культурі парадигму, що сформувалась протягом декількох століть в
країнах Заходу і значною мірою вплинула на решту населення
планети. Вона включила в себе певний набір ідей і цінностей, що
глибоко проникли у свідомість людей. Серед них: погляд на Всесвіт
як на якусь механічну систему, скомпоновану з елементарних
«будівельних блоків»; погляд на людське тіло як на машину; погляд
на життя в суспільстві як на конкурентну боротьбу за виживання;
переконання в тому, що необмежений матеріальний прогрес
досягається шляхом економічного і технологічного розвитку; погляд
на Природу як на інструментальну і споживчу цінність; погляд на
людину як на джерело усіх цінностей, що панує над Природою. Вже
визнано первісну цінність усіх живих істот, а люди тільки є
особливою паутинкою в паутинні життя.
Людина будує плани, які треба виконувати, прогнозує свою
діяльність. Але при цьому важливо запобігти помилок. Вони дуже
часто несуть не лише економічні, а й соціальні та моральні збитки.
Причини помилок самі звичайні. Спеціалістам не вистачає
інформації, інтуіція підвела, обчислювальний прилад, досвіду мало.
Одним з головних способів попередження помилок - звертання до
історії науки і техніки.
З викладеного можна сформулювати і завдання навчальної
дисципліни історії науки і техніки. Головним з них, безперечно, є
допомога на практиці вищій технічній освіті спрямувати студентів
на опанування ними переважно інформаційних технологій як засобу
досягнення високих показників соціально-економічного характеру.
Сьогодні всі форми культури підкорені технології. Але треба
визнати, що технологічні інновації, а не підвищення добробуту
людства стали синонімом прогресу. В галузі інженерної освіти
серйозного характеру набуло надмірне використання комп′ютерів. Це
веде до духовного зубожіння і втрати культурної різноманітності.
Комп’ютер змінив зміст, смисл, розуміння, значення навчання.
Інформація як основа мислення пропагується і у середній школі, і у
вищому навчальному закладі. Насправді ж людський розум мислить
за допомогою ідей, а не інформації. Мову майбутніх інженерів,
вчених, управлінців _______поповнюють запозичені у військових метафори -
«команда», «запуск» тощо. Спостерігається культурне зміщення,
зміцнення стереотипів і відсторонення значної частини студентів від
повноцінного оволодіння знаннями з наукової, науково-популярної,
спеціальної, художньої літератури. Це гальмує розвиток їх фантазії,
позбавляє від романтики, що необхідна для творчості.
Історія науки і техніки, що базується, насамперед, на вивченні
джерел друкарського мистецтва, багато в чому може
«нейтралізувати» негативні наслідки комп′ютерної революції.
Багатолітнім досвідом доведено, що це єдина навчальна дисципліна,
яка не тільки поглиблює фахові знання, інтегруючись у спеціальні
дисципліни, а разом з тим сприяє введенню будь-якої спеціальності
в систему світової культури.
Крім того, історія науки і техніки вводить у навчання не просто
людину, як особистість, творця, спостерігача за Природою. Це є
людина, яка, спираючись на досягнення наукової думки, бачить себе
як складову Космосу, частку Природи, в якій внаслідок ігнорування
натурфілософських принципів Античного світу і середньовіччя
порушена гармонія у їх взаємовідносинах. Якщо цього не
враховувати у навчанні, то в умовах інформаційного суспільства і
суцільної комп'ютеризації буде збіднена не тільки загальна культура,
а і культура інженерного, наукового мислення. Проблема інтелекту
може набути форм, що спотворюватимуть суть гуманізму
техногенного суспільства.