 |
|
N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
Фройдистська теорія творчості: несвідома сфера-основа людсько§ поведінки. Фройдизм, хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психологі§ творчості, та не зміг §х докінця вирішити. Це стосується теорі§ несвідомого.
Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр, навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвідомого, за Фройдом, є різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева поведінка має такі риси , як нарцисизм, автоеротизм та ін., лібідо не руйнується, воно тільки змінює форму, але завжди має первинне джерело. Несвідомі бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і ді§ культурно§ людини. Несвідоме має сво§ засоби вираження - заміщення, витіснення, проекція, розклад, заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне, раціоналізація,сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам, вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом, несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активно§ протиді§ несвідомого.
Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду, тут голвна роль належить фантазі§. Зміст роботи фант. в художній творчості становить витіснені сексуальні бажання, адже §хню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка, прагнучи безпосередьо насолоди, не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного боку асоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози, з іншого-феномени, що мають велике культурне значення-релігія, мистецтво, філософія та ін.
Чітко визначається поняття сублімаці§ - здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою, несексуальною, але спорідненою психічно.
Мистецтво, за Фройдом-іллюзія, що відводить від життя за допомогою фантазі§, воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає §§ від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях, але дає компенсацію.
За Юнгом творчий процес є "автономним комплексом", ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти "Я" собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу. Несвідоме, за Юнгом, складаєься з шарів різно§ глибини та доступності. Верхній -особове несвідоме, пов"язане з "симптоматичним мистецтвом", витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися, нижче - колективне, пов"язане з символічмим, несе спадковість віків, більш примитивного рівня, ніж попереднє.
Д. В. Бассін та Л.Е. Шерозія виділяють важливу роль установки(за Узнадзе), що на §х думку дає пояснення несвідомому.
++15(Виготский), 12(Рубінштейн), 1(бисоциация Вундта и Кеслера)
N23. Історичний огляд досліджень з психологі§ фантазі§.
Деякі аспекти ціє§ проблеми проаналізовано в статті Л.С.Вигостького "Уява і творчість в дитячому віці".
1 період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах В.Вундта як і Р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
Позитивні моменти в дослідженнях цих аторів:
-- показали чуттєву обумовленість процесів фантазі§; зокрема, показав, що наша мрія з"являється не із примхи, а має відношення до всього поперднього досвіду тіє§ людини, яка мріє;
-- всі самі фантастичні уявлення насправді зводяться до невідомих комбінацій елементів, які зустрічалися в попередньому досвід людини;
Тобто, була розкрита реальне підґрунтя фантазі§ - зв"язок фантазі§ з попереднім досвідом, з уже наявними враженнями. Мова йде продетермінацію фантазі§ попереднім досвідом.
Обмеження досліджень асоціативно§ психологі§:
--стара психологія твердила, що нові комбінаці§ виникають випадково, нова комбінація уяиви виникає із нових констеляцій -нових зв"язків між собою окремих елементів
- в силу тако§ природи випадкових комбінацій фантазія людини характеризується тим, що вона принципово обмежена кількістю образів, і ніякі нові, не пережиті зв"язки не можуть бути добавлені в процеси діяльності уяви;
2 період досліджень з психологі§ фантазі§: интуітивістична психологія (Г.Дриш, А.Бергсон). Це ідеалістична точка зору
Протилежна до попереднього напрямку
-вважали, що свідомості із самого початку присутня творча уява, фантазія, що свідомість творить, що для не§ характерні апріорні форми; вся діяльність людини пронизана творчим началом. Присували свідомості первинне творче начало.
3 період досліджень-З Фройд та Піаже розглядали в дитячому віці уяву (фантазування) в первинній §х формі як діяльність підсвідому,яка обслуговує не пізнання дійсності, а отримання задоволення, як діяльність несоціальну (про це говорить Л.С.Виготський).
Фантазія, на §х думку, не має відношення до вербально§ (мовно§) думки, і відповідно, не є узагальнюючою думкою.
4 період дослідження (експериментальний) -має відношення до експериментальних досліджень, зокрема в Німеччині) -довели протилежне. Це сучасні уявлення про психологію фантазі§
- показано залежність уяви) дітей від розвитку мови. Дослідження показали, що у глухих та німих дітей-дуже бідна фан-я. Затримка в розвитку мови веде до зібдненн фантазі§.
-Іде§ Л.С.Вигоського - залежність розвитку фантазі§ від подальшого навчання в школі, від подальшого розвитку мови ( утворення понятійного апарату), від спілкування з дорослими. Таким чином, стверджує Л.С.Виготський, не підтвердилась ідею Піаже про аутичність, не соціальний характер дитячо§ уяви, §§ підсвідомий характер.
-Дослідження Блейєра: доведено цілеспрямований характер уяви (фантазі§)- ці види діяльності можуть новити направлений характер - ми можемо повністю віддавати звіт стосовно цілей і мотивів, які переслідує ця діяльність.
-Л.С.Виготський теж цього дотримується: навіть утопічні уявлення (які відрізняються від реалістичних планів) здійснюються непідсвідомо, а свідомо - з ясною установкою, щоб створити відомий фантастичний образ, який відноситься до минулого чи майбутнього. Навіть у дит. твор., уява носить направлений хар-тер, тобто, не є підсвідомою діяльністю.
-в технічно-конструкторській діяльності дорослого - діяльність уяви, фантазі§ є направленою, від початку і до кінця направлена на певну мету, яку досягає людина.
Висновок (на основі сучасних досліджень):
-- розвиток фантазування залежить від розвитку мов;
-- розвиток фантазування залежить від взаємоді§ з дорослими (у дітей);
-- розвиток фантазування залежить від специфіки діяльності та активного включення в не§ ( у дорослих);
-- фантазування носить свідомий, а не підсвідомий характер.
--
N24.Роль фантазі§ у творчій діяльності людини.
Діяльність людини спрямована на досягнення певних потреб. Уява, випереджуючи практику, створює ідеальну модель майбутнього образу, який необхідний для задоволення даних потреб. Це внутрішня діяльність, що збагачує діяльність зовнішю й стає необхідною умовою творчості. Попереднє створення продуктів діяльності можливе завдяки творчій уяві. Скільки б людюдина не розмірковувала, без фантазі§ вона не рушить з місця.Уява та фантазія пов"язані з вільною переробкою елементів досвіду, §х вільне співвідношення(навіть беззмістовне), що базується на на внутрішній свободі мислення, ді§ і пізнання.На відміну від логічного мислення фантазія за мить може відтворити предмет у структурній цілісності. Тримати в уявленні водночас велику сукупність фактів - важлива передумова продуктивно§ творчості. Наукова, технічна і взагалі професійна творчість пов"язані вже не з фантазією, а з уявою, стимульованою фантазією("сила фантазі§, що стимулює").Стимульована фантазією уява, створює задуми поета та "імажинативні" світи, сила яких не в тому, що вони дублюють дійсність, а - роблять явним і харатерним те, що приховане у предметах.
N25.Методи дослідження творчо§ уяви.
Тест "Доповнення фігури"Дослідження індивідуальних особливостей уяви. Критері§: гнучкість, ригідність, стереотипність.Тест "Кола".Критері§: гнучкість, ригідність, плавність доповнених ліній, розробленість деталей."Ліні§"Те ж саме, що і в N2"Вербальне комбінування" Використ. Для оцінювання особливостей творчо§ уяви.Методика: з трбох слів скласти якомога більшу к-ть речень. "Незвичайне використання" для повсякденних речей. "на удосконалення" предмету або іграшки. "питання та здогадки" Процедура: пропонується сюжетна картина. Після ознайомлення з нею він повинен задати якомога більше питань, що стоюються цього сюжету, вказати найвирогідніші причини подій, які відбуваються, вказати якомога більш повний список наслідків."відтворення образів на основі звукових подразників" Назва говорить сама за себе."загальні проблеми" Пропонується рід ситуацій, в яких піддослідний повинен побачити якомога більшу к-ть загальних проблем. "Продовження тексту", "Написання літературного тексту","Закінчення тексту". Закінчити та назвати казку, виокремити психологічну, філософську та логічну структури тексту. Тест на продуктивність уяви. Набір ч\б фотографій. "Інтелектуальний тренінг" "Творчий синтез"