Главная | Обратная связь

Висновки до розділу 2

Підводячи підсумки обговорення отриманих нами експериментальних даних, ми можемо зробити наступні висновки про гендерних особливостей волі у молодших школярів: 1. Результати методики дослідження "сили волі" показали, що основну частину дослідженою нами групи складають діти з середнім рівнем розвитку "сили волі". Набагато менше - третьокласники з високим рівнем розвитку "сили волі". Найменшу частину складають діти з низьким рівнем розвитку "сили волі". Тим не менш, між хлопчиками та дівчатками є помітні відмінності. Результати за показником "сили волі", особливо таких вольових якостей, як витримка, організованість, дисципліна, почуття відповідальності у дівчаток вище, ніж у хлопчиків. 2. За результатами другої методики - тесту-опитувальника Ільїна-Фещенко - ми бачимо, що переважна більшість дослідженою нами групи складають третьокласники з середнім рівнем розвитку терплячості. З великим відставанням у відсотковому відношенні йдуть діти з низьким рівнем розвитку терплячості. А школярі з високим рівнем розвитку терплячості займають найменшу частину дослідженою нами групи. Проте, між хлопчиками та дівчатками спостерігаються істотні відмінності за показниками терплячості. Якісний аналіз окремих відповідей показав, що відмінності в рівні терплячості, характерні для хлопчиків і дівчаток, проявляється в різній мірі по відношенню до різних сфер. Так, помітно перевершують хлопчиків дівчинки в ситуаціях, де необхідно терпляче переносити нудьгу і втому. Це узгоджується з відомими нам літературними даними про те, що жінки в цілому стійкіше по відношенню до монотонії і витриваліший. Роблячи висновок, можна сказати, що між хлопчиками та дівчатками існують помітні відмінності по обом вольовим показниками, як по силі волі", так і терплячості: результати у дівчаток вище, ніж у хлопчиків. Це проявляється як в наявності у дівчаток високого рівня розвитку терплячості, відсутніх у хлопчиків, так і в наявності у хлопчиків низьких рівнів розвитку "сили волі" і терплячості. В цілому можна говорити, що в дослідженій групі дівчата випереджають своїх ровесників-хлопчиків з розвитку обох вольових якостей - і за силою волі", і терплячості.

Висновки

Вітчизняна психолого-педагогічна наука вважає, що виховання волі і характеру в дітей було і залишається актуальним завданням нашої школи. Психологія покликана відповідати на конкретні запити школи, а перед школою завжди стояла актуальна задача виховання волі і характеру учнів.
З'ясовані багато питань формування волі учнів у різних видах діяльності, питання типології дітей у зв'язку з їх вольовий активністю, питання психології виховання і самовиховання волі школярів. Тим не менше, більша частина досліджень вольовий регулювання і вольових особливостей дітей різного віку, в тому числі молодших школярів, була виконана без урахування гендерної аспекти цієї проблеми. Саме це визначило вибір теми нашого дослідження. Для дослідження гендерних особливостей волі молодших школярів нами було проведено констатуючий експеримент, в ході якого вивчалися вольові особливості молодших школярів. Нами експериментально досліджено такі вольові якості, як "сили волі" (М.М. Обозов) і терплячість (Ільїн-Фещенко). На підставі аналізу даних емпіричного дослідження були зроблені наступні висновки. 1. Більшість обстежених нами учнів (80 %) становлять діти з середнім рівнем розвитку "сили волі"; дітей з високим рівнем розвитку цього вольового якості помітно менше (16 %). Вкрай незначна кількість і частка дітей (4%) з низьким рівнем розвитку сили волі. Результати вивчення іншої вольового якості молодших школярів - терплячості - показують, що більшість (71%) становлять діти з середнім рівнем розвитку терплячості, набагато менше (17%) з низьким рівнем розвитку терплячості. Вкрай незначне число (12%) дітей з високим рівнем розвитку терплячості. Таким чином, рівень розвитку вольових якостей обстежених нами дітей відповідає вікової норми розвитку волі у молодших школярів. 2. Роздільне розгляд підгруп хлопчиків і дівчаток також показує, що діти з середнім рівнем розвитку "сили волі" складають більшість як серед хлопчиків, так і серед дівчаток. Однак серед дівчаток помітну кількість складають ті, чий рівень є високим (25%), у той час як частка хлопчиків з високим рівнем "сили волі" помітно менше. За кількістю дітей з низьким рівнем розвитку "сили волі" також спостерігаються гендерні відмінності: частка хлопчиків з низьким рівнем становить 8%. В той же час звертає на себе увагу, що дівчаток з низьким рівнем розвитку "сили волі" серед обстежених нами учнів 3-х класів не виявилося зовсім. 3. Аналогічна картина спостерігається по такому вольові якості, як терплячість. Діти з середнім рівнем розвитку терплячості складають більшість в обстеженої групі, проте серед дівчаток їх більше, ніж серед хлопчиків (75% і 64% відповідно). Частка хлопчиків з низьким рівнем розвитку терплячості незначна (33%), однак дівчаток з низьким рівнем розвитку терплячості серед наших піддослідних не виявилося. Навпаки, у цій групі є дівчинки з високим рівнем розвитку терплячості (25%), а хлопчиків з високим рівнем розвитку терплячості не виявилося. 4. Загалом можна зробити висновок, що між хлопчиками та дівчатками молодшого шкільного віку є помітні відмінності: по обом вольовим показниками, як по силі волі", так і терплячості. У дослідженою групі дівчинки випереджають своїх ровесників-хлопчиків з розвитку обох вольових якостей - і по силі волі", і терплячості. 5. Якісний аналіз відповідей на окремі питання методики вивчення "сили волі" виявив конкретні вольові прояви, розрізнюючи хлопчиків і дівчаток в молодшому шкільному віці. Найбільша відмінності відносяться до таких проявів волі, як організованість, дисципліна, почуття відповідальності, за яким дівчинки перевершують хлопчиків. Єдина вольова якість, за яким 9-літні хлопчики перевершували своїх одноліток, виявилася сміливість. 6. Якісний аналіз окремих відповідей використаних нами тестів показав, що відмінності в рівні терплячості, характерні для хлопчиків і дівчаток, проявляється в різній мірі по відношенню до різних сфер. Дівчата помітно перевершують хлопчиків в ситуаціях, де необхідно терпляче переносити нудьгу і втому. За такого прояву терплячості, як здатність стійко переносити розчарування органічних потреб, наприклад, спраги, гендерні відмінності не були виявлені. Таким чином, зроблене нами експериментальне дослідження показало, що між гендерними властивостями та проявом вольових якостей існує прямий кореляційний зв'язок . Отримані дані можуть бути використані як диференційований підхід у навчально-виховному процесі.

Список літератури:

1. Боязитова, И.В. Взаимосвязь самооценки и волевой регуляции при переходе детей от дошкольного к младшему школьному возрасту : автореф. дис. канд. психол. наук / Боязитова И.В. – М., 1998. – 21 с.

2. Выготский, Л.С. Психология развития ребенка / Л.С. Выготский. – Москва: Эксмо, 2003. – 512 с.

3. Ключникова, Е.А. Методика диагностики сформированности нравственно-волевых качеств личности детей старшего дошкольного возраста : [опыт эксперим. разработки] / Е.А. Ключникова, Е.А. Чернявская // Методист: науч.-метод. журн. – 2004. – № 5. – С. 57-61.

4. Коломинский, Я.Л. Развитие волевой сферы ребенка / Я. Л. Коломинский, Е. А. Панько, С. А. Игумнов // Психическое развитие детей в норме и паталогии : психологическая диагностика, профилактика и коррекция / Я.Л. Коломинский, Е.А. Панько, С.А. Игумнов. – СПб., 2004. – С. 270-280.

5. Левина, Н.А. Система работы по эмоционально-волевому развитию : ст. и подгот. группы / Н.А. Левина. – Волгоград : Корифей, 2009. – 96 с. : ил. – (Детский сад, № 110).

6. Мельникова, Л.В. О значении развития воли у ребенка : (по И. А. Сикорскому [1842-1919 гг.]) / Л.В. Мельникова, В.Д. Столбун, Ю.В. Столбун // Научно-исследовательские материалы по истории российской психологии. – Ярославль ; Тверь ; Красногорск, 2001. – Т. 3. – С. 352-357.

7. Мещерякова, Н.П. Коррекция речевых и неречевых расстройств у дошкольников. Диагностика, упражнения, занятия, игры (о формировании у малышей волевых качеств)/ Н.П. Мещерякова, Л.Н. Жуковская, Е.Б. Терешкова. – М. : Учитель, 2009. – 141 с.

8. Мухина, В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов / В.С. Мухина //– 4-е изд. – М.: Издательский центр "Академия", 1999. – 456 с.

9. Осьмакова, М.В. Волевая готовность ребенка к школе [Электронный ресурс] // U-mama.ru : [сайт уральских родителей]. – [Б. м.], 2009. – URL: http://www.u-mama.ru/read/article.php?id=4971 (19.04.10)

10. Психологический словарь: термины и понятия общей психологии, социальной, возрастной и педагогической психологии и другое / В.В. Давыдов, А.В. Запорожец, А.Р. Лурия, А.М. Матюшкин, А.В. Петровский. – Москва: Педагогика, 1993. – 448с.

11. Сидячева, Н.В. Эмоционально-волевой компонент готовности дошкольника к школе : автореф. дис. … канд. психол. наук / Сидячева Н. В. – М., 2006. – 27 с.

12. Смирнова, Е.О. Развитие воли и произвольности у детей дошкольного возраста. Детская психология / Е.О. Смирнова. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2006. — 366 с.

13. Смирнова, Е.О. Дошкольник в современном мире / Е.О. Смирнова, Т.В. Лаврентьева. – М.: Дрофа, 2006. – 270 с.

14. Смирнова, Е.О. Формирование воли и произвольности поведения у детей / Е.О. Смирнова, Т.В. Лаврентьева// Детская психология: [сайт]. - М., - URL: http://www.childpsy.ru/lib/articles/id/10340.php (19.04.10).

15. Суровцева, А.В. Воспитание воли ребенка в семье /А.В.Суровцева // Дошкольное воспитание. – 2008. - № 3. – С. 8-13.

16. Тыхтылова, Е. А. Влияние уровня волевой активности на формирование индивидуальности старших дошкольников / Е.А. Тыхтылова // Психология обучения. – 2009. – № 9. – С. 34-43.

17. Урунтаева, Г. А. Практикум по детской психологии: Пособие для студентов пед.институтов, учащихся пед. училищ и колледжей, воспитателей детского сада / Г.А. Урунтаева, Ю.А. Афонькина. – М.: Просвещение: Владос, 2005. – 420 с.

18. Чумаков, М. В. Диагностика волевых особенностей личности М.В. Чумаков // Вопросы психологии. — 2006. — № 1. — С. 169-178.

19. Шевцов, А.А. Регуляторный опыт и волевое поведение /А.А.Шевцов // Психология и школа – 2006. – № 4. – С. 118-124.

20. Эльконин, Д.Б. Детская психология: учебное пособие / Д.Б. Эльконин; – 4-е издание. – Москва : Академия, 2007. – 384 с.

Додаток 1