Розробка та реалізація інвестиційної стратегії.
Інвестиційна діяльність будь-якої фірми являє собою досить тривалий нас та повинна розроблятися та здійснюватися з урахуванням певної перспективи через конкретизацію її напрямків з урахуванням перспективи, тобто шляхом формування інвестиційної стратегії. З огляду на це, інвестиційна стратегія– це процес формування системи цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення з метою забезпечення подальшого розвитку на основі прогнозування умов реалізації інвестиційних задумів, врахування кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так й в окремих його сегментах. Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії є загальна стратегія економічного розвитку фірми, з якою інвестиційна стратегія має узгоджуватися за своїми цілями та етапами розвитку. Таким чином, інвестиційна стратегія має розглядатися як найважливіший фактор забезпечення ефективного розвитку фірми згідно з обраною нею загальною стратегією розвитку. Інвестиційна стратегіязавжди пов'язана з поточним станом підприємства, його діючою технічною, технологічною та фінансовою базою, існуючою фінансово-господарською діяльністю. Стратегія дає відповіді на головні питання, що завжди стоять перед дирекцією підприємства: 1. Чи слід продовжувати чи змінювати напрями діяльності? 2. В яких напрямах необхідно здійснювати зміни? 3. В яких обсягах продовжувати чи змінювати виробництво продукції (послуг)? 4. Які результати дасть зміна діяльності через рік, два, три та на тривалішу перспективу? 5. Який обсяг ресурсів для такого розвитку потрібно, та де їх джерела? Навіть якщо приймається рішення нічого не змінювати на підприємстві й працювати як працювали, то це теж стратегія, яка має бути обґрунтована, досліджена та сформована.
Рис. 1 Порядок розробки інвестиційної стратегії при реалізації інвестиційних програм
Структура обраної інвестиційної стратегіївтілюється у поняття інвестиційного портфеля, тобто спеціально підібраного набору конкретних інвестиційних проектів, що прийняті фірмою до реалізації. Інвестиційна стратегія виходить із базової стратегії економічного розвитку підприємства і має узгоджуватися з нею відносно етапів упровадження. У табл. 1 наведено взаємозв'язок цілей базової та інвестиційної стратегій впродовж життєвого циклу інвестицій. Процес формування інвестиційної стратегії підприємства проходить такі етапи: 1. Визначення періоду реалізації інвестиційної стратегії. 2. Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності. 3. Розроблення найбільш доцільних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності. 4. Конкретизація інвестиційної стратегії за періодами її впровадження; 5. Оцінювання розробленої інвестиційної стратегії. Таблиця 1 Взаємозв'язок цілей базової та інвестиційної стратегій підприємства
Визначення періоду реалізації інвестиційної стратегії зумовлює: • передбачуваність розвитку економіки в цілому та інвестиційного ринку зокрема; • тривалість періоду, прийнятого для відповідної базової стратегії підприємства; • галузеву належність підприємства; • розмір підприємства, його потужність, темпи розвитку. Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності включає: — завдання забезпечення приросту капіталу; — підвищення рівня прибутковості інвестицій і суми доход від їх вкладання; — зміну пропорцій у структурі реального і фінансового інвестування; — удосконалення технологічної і відтворювальної структури капітальних вкладень; — удосконалення галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм. Розроблення найбільш доцільних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності проводиться у двох аспектах: розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності та розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів. Етапами останнього є: а) прогнозування потреби у загальному обсязі інвестиційних ресурсів, потреби в інвестиційних ресурсах для реального інвестування, зокрема за етапами прогнозованого періоду; б) прогнозування можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел, у тому числі власних (частина чистого прибутку, амортизаційні відрахування, страхові виплати відшкодування збитків; суми погашення довгострокових фінансових інвестицій; реінвестиції від продажу основних фондів; мобілізація надлишків оборотних активів), позичкових (кредити, емісія облігацій, цільовий державний кредит, податковий інвестиційний кредит, лізинг, селенг), залучених (емісія акцій, безоплатні вкладення державних органів і комерційних структур); в) визначення методів фінансування окремих інвестиційних програм і проектів (акціонування, боргове фінансування, фінансування на консорційних засадах, оренда, пільгове фінансування, субсидування тощо); г) оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів шляхом розрахунку ціни капіталу підприємства та його фінансової стійкості, а також розрахунку очікуваного прибутку і рентабельності. Конкретизація інвестиційної стратегії ґрунтується на встановленні послідовності і строків досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. На цьому етапі забезпечується зовнішня і внутрішня узгодженість у часі. Зовнішня узгодженість у часі досягається відповідністю інвестиційної стратегії загальній стратегії розвитку підприємства з урахуванням очікуваних змін в кон'юнктурі інвестиційного ринку. Внутрішня узгодженість у часі – це відповідність окремих напрямів інвестування одне одному, а також формування необхідних для цього інвестиційних ресурсів. Оцінювання розробленої інвестиційної стратегії – це завершальний етап формування інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія відіграє надзвичайно велику роль у забезпеченні розвитку підприємства. Залежно від намірів господарюючого суб'єкта можна запропонувати такі компоненти, що поєднуються інвестиційною стратегією (табл. 2). Таблиця 2 Стратегічні цілі інвестиційної стратегії
Інвестиційна стратегія визначає: — головні цілі інвестиційної політики щодо дохідності, ліквідності, ризику та зростання капіталу; — відповідальних за проведення політики та їхні обов'язки; — рекомендації щодо складу активів інвестиційного портфеля, видів цінних паперів, їхніх інвестиційних якостей; – умови придбання та продажу активів, строки їх зберігання та переміщення з одного портфеля в інший; — правила обліку, додержання нормативів, звітності, комп'ютерного забезпечення; — способи управління інвестиційним портфелем і підтримки відповідних пропорцій між первинним і вторинним резервами цінних паперів (активів), їх використанням суворо за призначенням. Залежно від типу інвестора – фінансово-кредитна установа (інституційний інвестор) або підприємство – визначаються форми інвестування та пріоритетність цілей інвестиційної стратегії. Як зазначалося вище, форма інвестування також залежить від стадії (фази) життєвого циклу, на якій знаходиться підприємство (проект). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|