 |
|
Публікації та Веб-сайти, їх використання в навчальному процесі
Публікації і Веб-сайти за своїм призначенням фактично не відрізняються. Але публікацію необхідно роздруковувати, а Веб-сайт використовують в електронному варіанті.
З публікацією, зазвичай, працює тільки одна людина, тому роздруковувати потрібно стільки копій, скільки буде учасників.
Веб-сайт можна розмістити в Інтернеті і це дасть доступ до нього людям у всьому світі. Тому часто важливим є отримання зворотнього зв’язку від користувачів – це можна організувати за допомогою сторінок, на яких розроблені форми з інтерактивним опитуванням.
При створенні публікацій у програмі MicrosoftPublisher, користувачу достатньо заповнити передбачені поля і розділи. Не рекомендують самостійно змінювати розміри і кольорову палітру, а робити це за допомогою відповідних надстройок (майстрів).
Після створення Веб-сайта, його необхідно опублікувати на Веб-вузол (зберегти у форматі HTML), тільки після цього користувачі зможуть працювати з ним через броузер.
+ Порядок створення публікації
+ Порядок створення Веб-сайту
+ Особливості їх використання в початковій школі (З курсу Інтел)
35. Комп`ютерні “віруси” та боротьба з ними. Сучасні антивірусні програми
Історія комп'ютерної вірусології представляється сьогодні постійною «гонкою за лідером», причому, не дивлячись на всю міць сучасних антивірусних програм, лідерами є саме віруси. Серед тисяч вірусів лише кілька десятків є оригінальними розробками, що використовують дійсно принципово нові ідеї. Всі інші - «варіації на тему». Але кожна оригінальна розробка змушує творців антивірусів пристосовуватися до нових умов, доганяти вірусну технологію. Останнє можна заперечити. Наприклад, у 1989 році американський студент зумів створити вірус, що вивів з ладу близько 6000 комп'ютерів Міністерства оборони США. Або епідемія відомого вірусу Dir-II, що вибухнула в 1991 році. Вірус використовував дійсно оригінальну, принципово нову технологію і спочатку зумів широко поширитися за рахунок недосконалості традиційних антивірусних засобів.
Або сплеск комп'ютерних вірусів у Великобританії : Кристоферу Пайну удалося створити віруси Pathogen і Queeq, а також вірус Smeg. Саме останній був самим небезпечним, його можна було накладати на перші два віруси, і через це, після кожного прогону програми вони змінювали конфігурацію. Тому їх було неможливо знищити. Щоб поширити віруси, Пайн скопіював комп'ютерні ігри і програми, заразив їх, а потім відправив назад у мережу. Користувачі завантажували у свої комп'ютери заражені програми й інфікували диски. Ситуація збільшилася тим, що Пайн умудрився занести віруси й у антивірусні програми. Запустивши її, користувачі замість знищення вірусів одержували ще один. У результаті цього були знищені файли безлічі фірм, збитки склали мільйони фунтів стерлінгів.
Широку популярність одержав американський програміст Моррис. Він відомий як творець вірусу, що у листопаді 1988 року заразив понад 7 тисяч персональних комп'ютерів, підключених до Internet.
Причини появи і поширення комп'ютерних вірусів, з одного боку, ховаються в психології людської особистості і її тіньових сторін (заздрості, помсти, марнославстві невизнаних творців, неможливості конструктивно застосувати свої здібності), з іншого боку, обумовлені відсутністю апаратних засобів захисту і протидії з боку операційної системи персонального комп'ютера.