 |
|
Змістовий модуль 2. Облік непрямих податків: податку на додану вартість та акцизного податку. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб
ТЕМА 3 Податковий облік та звітність з податку на додану вартість
1. Теоретичні аспекти оподаткування податком на додану вартість
2. Первинний облік ПДВ
3. Облік ПДВ в системі рахунків бухгалтерського обліку
4. Особливості обліку ПДВ сільськогосподарськими підприємствами
5. Складання декларації з ПДВ
Теоретичні аспекти оподаткування податку на додану вартість
Облік ПДВ регламентується:
- Податковим кодексом України (розділ V ст.180-211);
- Наказом Міндоходів від 22.09.2014 № 957 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної";
- Наказом Міндоходів України від 22.09.14 р. № 958 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" (можуть за власним бажанням обліковувати зазначені документи, починаючи із звітності за січень 2015 року - не подається);
- Наказом Міндоходів України від 14.11.2014 № 1130 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість";
- Наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 «Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість»;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних».
Податок на додану вартість — це непрямий податок, який включається в ціну товарів, робіт, послуг.
Платниками ПДВ є господарюючі суб’єкти, які за власним бажанням або в обов’язковому порядку зареєстровані як платники податку на підставі Положення про реєстрацію платників ПДВ.
Господарюючі суб’єкти, загальна сума від здійснення операцій з постачання яких за останні 12 місяців перевищує 1 млн. грн без ПДВ, зобов’язані зареєструватись як платники ПДВ (крім осіб, які є платником єдиного податку першої - третьої групи). Якщо обсяги здійснення операцій з постачання товарів/послуг є меншими за 1 млн. грн., особа має право зареєструватись у добровільному порядку.
Для реєстрації платниками ПДВ суб'єктами підприємницької діяльності подається в органи ДПС реєстраційна заява:
^ при обов'язковій реєстрації (обсяг оподатковуваних операцій — 1 млн. грн без ПДВ - до 10 числа місяця, що настає за місяцем коли досягнуто зазначену суму оподатковуваних операцій;
^ при добровільній реєстрації платниками ПДВ — за 20 календарних днів до початку податкового періоду з якого особа вважатиметься платником ПДВ (та буде виписувати податкові накладні), у заяві може бути зазначений бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку.
Реєстр платників ПДВ оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, а також ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі України.
Ставки податкувстановлюються у таких розмірах: 20 %; 0%; 7 %.
7 відсотків сплачується по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, включають у себе (ст. 195):
- операції з експорту, реекспорту товарів (супутніх послуг), у режимі безмитної торгівлі;
- операції з постачання послуг, які у країнах ЄС звільняються від оподаткування з відшкодуванням (наприклад, міжнародні перевезення пасажирів і багажу), ін.
Звільняються від оподаткування операції з:
^ постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят;
^ постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами;
^ постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню;
^ постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я;
^ постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку;
^ постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення: (хрещення, укладення церковного шлюбу, похорони, молебень, панахида, освячення);
^ постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами тощо.
Кодексом встановлено, що звітним (податковим) періодом є календарний місяць. Квартальний податковий період можуть використовувати лише ті платники ПДВ, у яких протягом 3-ох попередніх років щорічний доход не перевищував 3 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників була меншою 20 чоловік (з 1 квітня 2011 р до 1 січня 2016 р) або сплачують єдиний податок. Для переходу на податковий квартал підприємство подає заяву податковому органу разом із декларацією.
Первинний облік ПДВ
Основним первинним документом з ПДВ в Україні є податкова накладна (ПН). Накладну складає виключно особа, що зареєстрована як платник ПДВ.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата. ПН складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.
ПН має складатися лише в електронній формі та реєструватися з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої платником особи (п. 201.1 ст. 201 розд. V НК України).
Обов'язковими реквізитами податкової накладної є:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Стаття 201 ПКУ та Наказ № 957 та № 1246 регулюють норми щодо порядку заповнення податкових накладних та ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції). Підсумкова ПН оформляється:
· при постачанні товарів (послуг) кінцевому споживачеві – неплатникові ПДВ, розрахунки з яким здійснюються через касу, РРО або через банк чи платіжний пристрій (гроші надходять безпосередньо на розрахунковий рахунок постачальника);
· у разі виписування документів, які дають право на податковий кредит без ПН.
ЗведенаПН складається в таких випадках:
1. Платники ПДВ, у яких постачання товарів (послуг) носять безперервний або ритмічний характер (постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць)можуть виписувати зведені ПН:
· покупцям – платникам ПДВ. Кожному такому покупцевіне пізніше останнього дня місяця може бути складена зведена ПН на весь обсяг постачань за місяць;
· покупцям – неплатникам ПДВ. Може бути складена одна зведена ПН на весь обсяг постачань усім неплатникам ПДВ за місяць(оформляється не пізніше останнього дня місяця).
Таким чином, якщо постачальник робить хоча б два постачання на місяць одному покупцеві, він має повне право оформити зведену ПН на такі постачання наприкінці місяця. Оформлення зведеної ПН не є обов`язковим,тобто постачальник може складати й окрему ПН на кожне постачання.
2. У випадку, якщо придбані товари (послуги), необоротні активи призначені для використання в неоподатковуваних операціях (повністю або частково) та/або в негосподарській діяльності. Зведена ПН складається не пізніше останнього числа місяця, у якому були придбані такі товари (послуги), необоротні активи, та реєструється в ЄРПН у загальному порядку.
До зведеної ПН обов’язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. Реєстр складається в довільній формі та має містити дати та номери відповідних документів, суми постачання та суми ПДВ. Єдиною відмінністю зведеної ПН від «звичайної» є те, що виписується вона не за правилом «першої події», а один раз на місяць. Саме цю дату і слід проставляти в полі «дата виписки податкової накладної».
Реєстрація податкових накладних платниками податку — продавцями здійснюється в Єдиному реєстрі податкових накладних. Під Єдиним реєстром розуміється реєстр відомостей щодо податкових накладних і розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби у електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість продавцями, електронними документами.
Реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до них (у т. ч. і ті, що не надаються покупцю, виписані за операціями із постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній ПН.
За платниками податку - покупцями закріплено право формувати податковий кредит на підставі копій податкових накладних, отриманих з ЄРПН, без необхідності отримання таких податкових накладних безпосередньо від продавця.
Накладна вважається недійсною, а отже, суму ПДВ за нею не можна включити до податкового кредиту, в таких випадках:
· якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН;
· якщо в ПН відсутній один з обов`язковихреквізитів.
Підтвердженням про реєстрацію в Єдиному реєстрі є квитанція в електронному вигляді, що надсилається протягом операційного дня. Якщо квитанція не прийшла, все одно вважається накладна зареєстрованою. Максимальний строк реєстрації з моменту виписки податкової накладної – 15 днів.
Платникам ПДВ у 2015 року автоматично відкрито рахунки у територіальних органах Казначейства в системі електронного адміністрування ПДВ.
Електронні рахунки починають використовуватися із 1 лютого 2015 р.(у тестовому режимі до 1 липня).
Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно для перерахунку до державного бюджету або на спеціальний рахунок - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим, в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.
Зареєструвати ПН можна тільки за наявності необхідної суми на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, обчисленої за формулою, наведеною в п. 2001.3 ПК.
В ЄРПН можна буде зареєструвати лише таку податкову накладну, сума ПДВ в якій, тобто величина податкового зобов`язання постачальника, не перевищуватиме певну дозволену йому суму-"ліміт реєстрації". Це сума, що розраховуватиметься автоматично конкретно для кожного платника ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ за встановленою формулою.
Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою:
ΣНакл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах - ΣНаклВид - ΣВідшкод - ΣПеревищ,
де:
ΣНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ΣМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
ΣПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;
ΣНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ΣВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
ΣПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Під час обрахунку суми ΣНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
На рахунок ПДВ у системі електронного адміністрування зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми ПДВ;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
Платник ПДВ має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Для визначення податкового кредиту крім податкових накладних можуть використовуватись касовий чек (за умови, що його сума не перевищує 200 грн. без ПДВ), транспортний квиток, рахунок за послуги зв’язку, готельний рахунок. При цьому в цих документах обов’язково мають бути зазначені назва платника податку, сума податку і податковий номер продавця.
Зведений облік. Платники ПДВ реєстрували видані та одержані накладні у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, на підставі якого складалась Декларація з ПДВ. Реєстри виданих та отриманих податкових накладних разом із декларацією за відповідний звітний період передавались до органів ДПС в електронному вигляді.
Змінами, внесеними з 01.01.2015 року, не передбачено ведення платником ПДВ реєстру виданих та отриманих податкових накладних і подання до контролюючого органу копій записів у такому реєстрі в електронному вигляді.
Водночас на платників ПДВ покладено обов’язок ведення реєстру виданих та отриманих документів, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної.
Зокрема, суб’єкт господарювання повинен реєструвати:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) – до 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерську довідку, складену відповідно до п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Реєстр даних документів із 1 січня 2015 року платники ПДВ ведуть обов’язково, але контролерам не подають.
Облік ПДВ в системі рахунків бухгалтерського обліку
Податкове зобов'язання — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до бюджету як податок на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше;
а) дата відвантаження товарів, (при експорті товарів — дата оформлення митної декларації), а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку;
б) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображаються за кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ( з Дт рах-ів доходів: 70, 71, 74).
На субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню). Субрахунок 643 «Податкові зобов'язання» є транзитним і сума ПДВ на ньому відображався тимчасово — до поставки попередньо оплаченої продукції, робіт, послуг, матер. цінностей, необоротних активів, товарів (проведення взаєморозрахунків з покупцями і замовниками).
Д-т 643 К-т 641;
Д-т 70, 71, 74 К-т 643.
Податковий кредит — це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права платника на податковий кредит є: дата списання коштів із банківського рахунка підприємства в оплату товарів або дата оформлення податкової накладної (момент одержання товарів). Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – це дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПК.
Суми податкового кредиту з податку на додану вартість відображаються за дебетом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ( з Кт рах-ів постачання: 63, 68, 53).
У бухгалтерському обліку для відображення податкового кредиту використовується субрахунок 644 «Податковий кредит», який є транзитним і сума ПДВ на ньому відображається тимчасово — до одержання матеріальних цінностей, нематеріальних активів, виконання робіт, вартість яких була попередньо сплачена (проведення взаєморозрахунків з постачальниками і підрядниками).
Д-т 641 К-т 644;
Д-т 644 К-т 63, 68.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту. Позитивна сума сплачується до бюджету, якщо сума негативна, то такі гроші зараховують до податкового кредиту наступного місяця.
Дт 641 Кт
Податковий І Податкове
кредит І зобов’язання
Приклад 1.
Процес придбання (податковий кредит)
Підприємство придбало сировину на суму 6000 грн. (в тому числі ПДВ - 1000 грн.)
1) Післяоплата (дата оформлення податкової накладної):
Дт 20, 21, 22, 26,27, 28… Кт 631 Σ 5000 грн. – придбано запаси у постачальника;
Дт 641 Кт 631 Σ 1000 грн. – ПДВ.
Дт 631 Кт 311 Σ 6000 грн.
2) Авансовий платіж (списання коштів з рахунку):
| Перераховано кошти постачальнику | 371 "Розрахунки за виданими авансами" | |||
| Нараховано податковий кредит з ПДВ | 641 "Розрахунки за податками" | 644 Податковий кредит | ||
| Отримано матеріальні активи від постачальника | 201 "Сировина й матеріали" | |||
| Списано податковий кредит з ПДВ | 644 "Податковий кредит" | |||
| Проведено взаємозалік заборгованостей | 371 Розр. за виданими аванс. |
Приклад 2.
Процес реалізації(податкове зобов’язання)
Виконані будівельно-монтажні роботи на суму 5000 грн. (без ПДВ). Є акт виконаних робіт.
1) Оформлення акту виконаних робіт (післяоплата):
Дт 36 Кт 70 – виконані БМР (з ПДВ) Σ 6000 грн.;
Дт 70 Кт 641 – на суму ПДВ в частині вартості виконаних БМР Σ 1000 грн.;
Дт 90 Кт 26 – списана собівартість робіт Σ 4000.
2) Зарахування коштів на рахунок (передоплата):
Дт 311 Кт 681 – отримана попередня оплата Σ 6000 грн;
Дт 643 Кт 641 –сума ПДВ в частині попередньої оплати Σ 1000 грн.;
Дт 90 Кт 26,28 – відвантаження товарів, робіт, послуг Σ 4000 грн.;
Дт 36 Кт 70 – відображення виручки від реалізації Σ 6000 грн;
Дт 70 Кт 643 – закриття субрахунку 643 Σ 1000 грн.;
Дт 681 Кт 36 – аванс зарахований в оплату. Σ 6000 грн.
Облік ПДВ ведеться на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 р. №141.
Особливості обліку ПДВ сільськогосподарськими підприємствами (лісового господ. та рибальства)
С.-г. підприємства (основною діяльністю яких є постачання вироблених ними сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, питома вага яких становить не менше 75 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно) мають право застосовувати спеціальний режим оподаткування.
Спеціальний режим (ст. 209) передбачає, що суми податкових зобов’язань, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не сплачується до бюджету, а перераховуються на спеціальні рахунки. Тобто кошти залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для виробничих цілей (придбання насіння, інших товарів та послуг, пов’язаних із виробництвом с.-г. продукції, відновлення основних фондів і т.д.). Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», сільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.
Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом. На такий рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Державною казначейською службою на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки (пункт 209.2 статті 209 Кодексу).
Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11.
Пунктом 4 Порядку № 11 передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу на виробничі цілі.
Роз’яснення до вищезазначених змін викладені у листі ДФС України від 11.09.2015 № 33835/7/99–99–19–03–01–17 «Щодо цільового використання коштів, що акумульовані сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках».
Якщо платником податку, який застосовує спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті до бюджету та/або на його спеціальний рахунок, кошти з електронного рахунка перераховуються до бюджету, а після розрахунку в повному обсязі з бюджетом - на спеціальний рахунок такого платника.
Для здійснення автоматичного перерахування коштів інформація про реквізити спецрахунків суб`єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ зазначається ними у податковій звітності. Кошти, зараховані на такі додаткові електронні рахунки, також збільшують суму, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування шляхом збільшення показника (S Попрах).
Сільгосппідприємства-«спецрежимники» можуть нумерувати податкові накладні на свій розсуд, а саме:
• або вести загальну нумерацію всіх податкових накладних і при цьому до номерів накладних, що стосуються спецрежимної діяльності, добавляти «/2» (наприклад, 1; 2; 3/2; 4/2; 5, 6; 7/2 і т. д.),
• або, як і минулого року, окремо нумерувати податкові накладні за спецрежимною діяльністю (1/2; 2/2; 3/2; 4/2 і т. д.), а окремо – податкові накладні за іншою діяльністю (1; 2; 3; 4 і т. д.).
Для аналітичного обліку ПДВ використовують аналітичний рахунок „Розрахунки за податком на додану вартість за операціями зі спеціальним режимом оподаткування”. Якщо податкове зобов’язання перевищує суму кредиту у с.-г. підприємства за звітний період, тоді
Д-т 641 К-т 48 „Цільове фінансування”.
Перерахування грошей на спеціальний рахунок здійснюється за Д-т 313 Кт 311.
Планується встановити, що перерахування сум ПДВ сільськогосподарським підприємством відповідно до законодавства з поточного рахунку на спеціальний рахунок відображається у звітному періоді за дебетом субрахунку 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті», аналітичний рахунок «Розрахунки з Казначейством в системі електронного адміністрування податку на додану вартість», і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Використання цільового фінансування с.-г. підприємства здійснюється по Дт 48 „Цільове фінансування” та Кт 719 „Інші доходи операційної діяльності”.
Платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість, де відображають ті операції, що стосуються спецрежиму.
Підприємства, які можуть використовувати спец режим оподаткування, але, не обрали спеціального режиму оподаткування (п. 209.18 ст. 209 розділу V Податкового кодексу) і на загальних підставах вважаються платником ПДВ, суми ПДВ за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, не сплачують до бюджету, а повністю залишають у власному розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Такі с.-г. підприємства подають податкову декларацію з податку на додану вартість зі спеціальною відміткою «Сільськогосподарське підприємство, яке не обрало спец. режим».
Складання декларації з ПДВ
Податкова декларація (далі – ПД) складається за чинною на час її подання формою та повинна містити такі обов`язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається ПД;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (ПІБ) платника згідно з реєстраційними документами;
- код платника згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника та повідомили про це відповідний орган Міндоходів і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника;
- найменування органу Міндоходів, до якого подається звітність;
- дату подання звіту (або дату заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості відповідно до ПК посадових осіб платника;
- підписи платника - фізособи та/або посадових осіб платника, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору, форма ПД додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітку про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ згідно з даними реєстру платників ПДВ за звітний (податковий) період.
Пункт 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим, в якому для всіх зареєстрованих платників ПДВ визначено обов’язок подання звітності до контролюючого органу виключно в електронному вигляді, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису підзвітних осіб.
При цьому подання декларацій з ПДВ в паперовому вигляді з 1 січня 2015 року не передбачено.
Підприємство самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, зазначеного в Декларації. Для цього використовують дані субрахунку 641, аналітичного рахунку 64 „Розрахунки за податками”.
Декларацію подають незалежно від того, було у звітному періоді в підприємства податкове зобов'язання, чи ні, тобто незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності. У випадку відсутності даних у декларації з ПДВ (проставлено лише прочерки) додатки не подаються.
Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним фінансового обліку. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без зростаючого підсумку.
Податкову декларацію з податку на додану вартість подають за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
календарному місяцю — протягом 20-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу— протягом 40-ка календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (20 чол., 3 млн. грн. або платник єдиного податку).
Платники податку, які відповідно до підпункту "б" пункту 154.6 статті 154 розділу III Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток з 01 квітня 2011 року до 01 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть згідно з пунктом 202.2 статті 202 розділу V Кодексу обрати квартальний податковий період.
Наказом Міністерства фінансів України затверджений 23 вересня 2014 року №966 ПОРЯДОК заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків.
У спеціальному полі Вступної частини для відміток про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці вказується позначка (х) у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя - назву типу декларації:
| Загальна | |
| Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства | |
| Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері лісового господарства | |
| Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері рибальства | |
| Сільськогосподарське підприємство, яке не обрало спеціальний режим оподаткування (пункт 209.18 статті 209 розділу V Податкового кодексу України) |
Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі – декларація 0110).
Платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі – декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.
Платники податку - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам статті 209 розділу V Кодексу, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0130" (далі – декларація 0130), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише операції, визначені пунктом 209.18 статті 209 розділу V Кодексу.
Додатками до декларації є:
1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);
2) розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2) (додаток 2);
3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);
4) заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4);
5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5);
6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів;
7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7);
8) заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8);
9) розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9).
Довідково:
Мінфін оприлюднив на своєму веб-сайті проект наказу "Про затвердження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість".
Проектом пропонується встановити, зокрема, що сума податкового кредиту з ПДВ відображатимется за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», і кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит» у випадках:
- перерахування повіреним (комісіонером) на виконання посередницького договору коштів на користь продавця товарів (робіт, послуг) або отримання таких товарів (робіт, послуг) від продавця для подальшої передачі довірителю (комітенту) залежно від того, яка подія відбулась раніше;
- отримання повіреним (комісіонером) товарів (робіт, послуг) для подальшого продажу на виконання доручення довірителя (комітента) або перерахування виручки від продажу на користь довірителя (комітента) залежно від того, яка подія відбулась раніше.
При неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані/попередньо сплачені сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги, зареєстрованої в ЄРПН в терміни, встановлені податковим законодавством, сума ПДВ відображається за дебетом субрахунку 644 «Податковий кредит», аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений», у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов’язань. При отриманні податкової накладної з порушенням терміну реєстрації зазначена в ній сума податкового кредиту відображається за дебетом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит», аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений».
Наступного дня після останнього дня граничного терміну для реєстрації податкової накладної в ЄРПН сума ПДВ, що міститься в такій податковій накладній, відображається за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит», аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений».
ТЕМА 4. Облік доходів фізичних осіб та їх оподаткування
1. Сутність податку з доходів фізичних осіб
2. Доходи, що включаються до оподаткованого доходу
3. Податкова соціальна пільга
4. Нарахування та відображення податку з доходів фізичних осіб в обліку
5. Звітність з податку на доходи фізичних осіб
Сутність податку з доходів фізичних осіб
Облік податку з доходів фізичних осіб регламентується:
− Податковим кодексом України (розділ ІV ст.162-179);
− Наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4"Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".
Платниками податку є фізичні особи:
· резиденти, які отримують доходи як на території Україні, так і за її межами;
· нерезиденти, які отримують доходи в Україні.
Доходи фізичних осіб формуються у грошовій та натуральній формах з таких джерел, як: трудові доходи; підприємницькі доходи; доходи від власності; інвестиційні доходи; державні соціальні трансферти (пенсії, стипендії); грошові перекази, родинна допомога, аліменти і т.д.
Згідно з ПК введений термін «пасивні доходи», який включає такі доходи:
- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки.
ПДФО утримує та сплачує податковий агент - юридична особа, або самозайнята особа - роботодавець, яка від імені та за рахунок фізичної особи утримує та сплачує податок з її доходів, веде податковий облік та подає відповідну податкову звітність (ст. 14.1.180 ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДФО є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичних осіб.
Доходи, що включаються до оподаткованого доходу та ставки податку
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються (ст. 164 ПКУ):
- заробітна плата, винагороди, лікарняні та інші виплати, нараховані відповідно до трудового або цивільно-правового договору, лікарняні;
- суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих вчасно за законодавством;
- доходи, що не були включені до доходів попередніх років;
- доходи у вигляді штрафів, відшкодування матеріальних збитків або моральної шкоди; (трудові, підприємн. доходи)
- доходи від продажу майнової та немайнової власності, від надання майна в лізинг, оренду або суборенду, доходи від дарування або успадкування майна; (доходи від власності)
- дивіденди, виграші, призи, доходи від операцій з цінними паперами; (інвестиц.дох.)
- родинна допомога, трансферти, ін.
З 1 січня 2015 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Тобто це пенсії понад 3654 грн.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах. Під час нарахування доходів у негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу за звичайними цінами (тобто ринковими цінами), помножена на коефіцієнт: Коеф=100 / (100-Сп), де Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (ст. 165):
а) сума державної матеріальної та соціальної допомоги (субсидії, дотації, допомога по вагітності та пологах, допомого на поховання, винагороди і страхові виплати з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у т.ч. допомога на поховання);
б) сума ЄСВ;
в) вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока, спецодягу, що надає роботодавець згідно Закону "Про охорону праці";
г) аліменти;
д) стипендії (до 1710 грн, якщо більше 1710 грн. – оподатковується 15%);
є) дохід фізичної особи – підприємця, що сплачує єдиний податок за спрощеною системою оподаткування;
ж) дарунки, якщо їх вартість менша за 50% мінімальної зарплати, ін.
Податковим кодексом встановлено помірно-прогресивну шкалу ставок податку з доходів фізичних осіб:
− для сум доходів, що не перевищують 10-кратний розмір мінімальної зарплати на 1 січня податкового року – 15% бази оподаткування (у 2014 році – 12180 грн);
− для доходу, що перевищує 12180 грн –20%.
Якщо доход перевищує 12180 грн., то ПДФО розраховують:
12180 грн х 15%+(сума доходу - 12180 грн) х 20%.
Ставка податкустановить:
15%або 20% бази оподаткування щодо доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, винагород за трудовими та цивільно-правовими договорами;
5% для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування). (ст. 167.5.2 ПКУ);
20 % - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування
Тобто це дивіденди, нараховані доходи за активами (в т.ч. у вигляді викупу цінних паперів); дивіденди, нараховані суб’єктами, що не є платниками податку на прибуток (в т.ч нерезидентами); проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки; дохід за іпотечними цінними паперами; відсотки (дисконт) отриманий власником облігацій від їх емітента; дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомості; інвестиційний прибуток (від операцій з цінними паперами); роялті (це платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).
30% застосовується на доходи у вигляді виграшу або призу (окрім державної лотереї).
Податкова соціальна пільга (ПСП)
Платник податку має право на зменшення сукупного місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги. Зазначена пільга застосовується лише на доходи у вигляді зарплати від одного роботодавця, тобто за одним місцем нарахування зарплати, за умови, що розмір такої зарплати не перевищує прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 таокругленого до найближчих 10 гривень. У 2014 роцірозмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу складає 1710 грн (1218 * 1,4 = 1710 грн).
Пільга застосовується на тому місці роботи, куди працівник подає заяву та документи, що підтверджують право працівника на таку пільгу. Всі платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають отримувати соціальні податкові пільги, в обов’язковому порядку протягом січня наступного року подають відповідні заяви та документи до бухгалтерії підприємства або приватному підприємцю, де вони працюють та отримують заробітну плату.
Згідно із Податковим кодексом розмір податкових соціальних пільг залежить від категорій платників податку й дорівнює 100, 150 та 200% від 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого на 1 січня звітного року (50% до 01.01.2016 р.).
Розмір соціальної пільги у 2013 році становить:
100% – 609,00 грн. (загальна 1218 х 50% х 100 %);
150% – 913,50 грн. (підвищена (609,0 х 150%);
200% – 1218 грн. (підвищена (609,0 х 200%).
Таблиця 1
Категорії громадян для яких передбачені податкові соціальні пільги (ст. 169 ПКУ)
| Категорія громадян | Гранична межа зарплати, що дає право на пільгу | Розмір пільги |
| 1. Будь-який платник податку, в якого заробітна плата протягом місяця не перевищує 1710 грн | 1710 грн. | 100 % (загальна) (609,0 грн.) |
| 2. Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, 100% пільги у розрахунку на кожну таку дитину (один з батьків) | 1710 грн * к-ть дітей | 100% (609,0 грн. * к-ть дітей) |
| 3. Для платників податку, що є: а) одинокою матір'ю (батьком), опікуном – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років; | 1710 *к-ть дітей | 150% на дитину (913,5 грн. *к-ть дітей) |
| в) особою, постраждалою, від аварії на ЧАЕС, І та ІІ категорії; г) учнем, студентом, аспірантом, ад'юнктом; ґ) інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства; д) особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни | 1710 грн | 150% (913,5 грн.) |
| 4. Для платника податку, що є: а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соцпраці, Трудової Слави; б) учасником бойових дій Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу; в) в'язнем концтаборів під час Другої світової війни або особою, що була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 08.09.1941 р. по 27.01.1944 р. | 1710 грн | 200% (1218 грн) |
У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Заробітна плата виплачується 2 рази на місяць: з 16 по 22 число та з 1 по 7 число, одночасно з виплатою зарплати (або наступного банківського дня) перераховують ПДФО до бюджету. Пільга застосовується до загальної суми заробітної плати (може розподілятись пропорційно виплатам).
Дещо іншим поняттям, відмінним від податкової соціальної пільги, є поняття податкової знижки, на яку має платник податку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня наступного року (2013). Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки (ст. 166.3):
- частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (ст.175);
- частина коштів, сплачених на здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати (не більше 1710 грн. на кожну дитину за один місяць);
- кошти за послуги з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків;
- суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
Нарахування та відображення податку з доходів фізичних осіб в обліку
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходів, якщо ті не передбачають перерахування податку до бюджету. На платіжні картки перераховують кошти одночасно із перерахуванням ПДФО.
У тому разі, коли оподатковуваний доход нараховується, але не виплачується, податок, що підлягає сплаті з такого доходу, повинен бути сплачений до бюджету до 30 числа наступного місяця.
Якщо ж заробітна плата виплачується в натуральній формі або готівкою з каси, то податок з доходів фізичних осіб повинен бути сплачений протягом наступного банківського дня, що йде за днем такої виплати.
Базою оподаткування є зарплата громадян, зменшена на суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та суму податкової соціальної пільги (за її наявності).
Алгоритм розрахунку податку з зарплати виглядає таким чином:
ПДФО = (ЗП – ЄСВ – ПСП) х 15%,
де: ПДФО – податок з доходів фізичних осіб,
ЗП – нарахована місячна заробітна плата,
ЄСВ – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
ПСП – податкова соціальна пільга, 15% – ставка податку.
Утримання податку з доходів фізичних осіб в обліку відображається у розрахунково-платіжній відомості, а на рахунках обліку по Дт 661 «Розрахунки по заробітній платі» та Кт 641 «Розрахунки по податках», субрахунок «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб».
Нарахування з/п Дт 23,91,92,93,94 Кт 66;
Утримання із з/п:
ЄСВ (3,6% або 6,1%) Дт 66 Кт 651
ПДФО Дт 66 Кт 641
Сплата ПДФО відображається:
Дт 641 «Розрахунки по податках», субрах. «Розрахунки по ПДФО»
Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Звітність з податку на доходи фізичних осіб
Підприємства – роботодавці щоквартально подають органам ДПС звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, а також суми утриманого та сплаченого податку (форма 1 ДФ). Розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий розрахунок за рік не подається. У формі 1 ДФ зазначаються:
· Податковий номер або серія та номер паспорта платника ПДФО;
· Сума нарахованого доходу (грн., коп.);
· Сума виплаченого доходу (грн., коп.);
· Сума утриманого податку (нарахованого і перерахованого) (грн., коп.);
· Ознака доходу;
· Дата прийняття та звільнення з роботи;
· Ознака подат. соц. пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг.
Якщо штатна кількість працівників не перевищує 1000 чол, то розрахунок подається єдиним документом, якщо більше 1000 чол, то розрахунок подають кількома порціями.
Крім того, платники податку особисто зобов'язані подавати річну Декларацію про майновий стан і доходи. Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 11.12.2013 № 793, її платники мають подати до 1 травня 2015 року.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подавати:
- фізособи, які отримують доходи від підприємницької діяльності;
- фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи;
- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Якщо громадяни у минулому році одержували доходи виключно від податкових агентів, від операцій продажу (обміну) майна, дарування при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб, то обов’язок щодо подання річної декларації відсутній.
Платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.
Декларація подається до органу державної податкової служби (ДПІ) за місцем податкової адреси платника податку, тобто за місцем реєстрації (по паспорту).
Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу;
- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;
- зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 1218 грн, тобто 146160 грн.).
Фізичні особи зобов’язані самостійно до 1 серпня 2014 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій такими особами податковій декларації про майновий стан і доходи.
Довідково:
Мінімальна заробітна плата у 2015 році:
з 1 січня 2015 року – 1218 гривень;
з 1 грудня 2015 року - 1378 гривень??? (вересень!)
Прожитковий мінімум у 2015 році:
для працездатних осіб:
з 1 січня 2015 року – 1218 гривень;
з 1 грудня 2015 року - 1378 гривень. (вересень!)
Таблиця 1.Максимальні розміри доходів, з яких сплачується ЄСВ у 2015 році, грн.
| Перiод у 2015 році | Максимальна база для обкладання ЄСВ |
| Січень-листопад | 1 218 х 17 = 20706 |
| Грудень (вересень!) | 1 378 х 17 = 23426 |
Військовий збір
Внесено зміни до п.161 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ. Термін справляння військового збору продовжено, фактично, на невизначений термін (до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України).
Розширено базу оподаткування військовим збором – починаючи з 01.01.2015 до бази оподаткування включається не лише заробітна плата та платежі за цивільно-правовими договорами, а будь-які доходи, що включаються до бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Ставку збору залишено в розмірі 1,5%.
Допомога по тимчасовій непрацездатності
Згідно з Законом від 28.12.14 р. № 77-VІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах:
1) 50 % середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
2) 60 % середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років(раніше – до 5 років – 60 %);
3) 70 % середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років(раніше від 5 до 8 років – 80 %);
4) 100 % середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;
5) 100 % середньої заробітної плати (доходу):
- застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
- ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань;
- донорам, які мають право на пільгу.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухобліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (із змінами), нарахування суми оплати працівникам перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів підприємства, в бухобліку відображається за дебетом субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" і кредитом субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами".
Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображається за дебетом субрахунку 378 "Розрахунки з державними цільовими фондами" і кредитом субрахунку 663. ЄСВ нараховується на загальну суму лікарняних, а саме за рахунок коштів підприємства та коштів Фонду, та відображається за дебетом субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності". (Лист Мінфіну від 27.09.13 р. № 31-08410-07-27/28296).