 |
|
Витяг із Закону України «Про захист прав споживачів»
Основні теоретичні відомості
Ми часто користуємось послугами роздрібної торгівлі, яка замикає ланцюг розподілу продукції. Торговельне обслуговування — це діяльність із продажу товарів споживачам. Торговельне обслуговування, зазвичай, припускає наявність спеціальних місць продажу, доступних для населення, у яких викладаються товари і здійснюються безпосередні контакти з покупцями. Такі місця отримали назву торгових точок. Часто роздрібна торгівля здійснюється через магазини. Слово «магазин» (від нім. magazin, італ. mаgazzino, яке, у свою чергу, запозичене з арабської махазін - комори) спочатку означало склад товарів, але пізніше стало означати місце їх продажу. Залежно від виду торгових точок, роздрібна торгівля може бути стаціонарною (магазини, торгові центри), дрібнороздрібною (кіоски, намети, торгові автомати) та пересувною (торгівля з автомобілів, візків, лотків тощо).
Права споживача у сфері торговельного обслуговування визначені в Законі України «Про захист прав споживача». Відповідно до ст. 17 цього Закону всіма громадянами рівною мірою признається право на задоволення своїх потреб у сфері торгового та інших видів обслуговування. Установлення яких-небудь переваг, прямі або непрямі обмеження прав споживачів не допускаються, окрім випадків, передбачених законодавством.
Витяг із Закону України «Про захист прав споживачів»
Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування.
1. За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їхніх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Установлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
2. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця).
Продавець (виконавець) зобов’язаний усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
3. Продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві достовірну й доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
4. Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.
Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
5. У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.