Класифікація та облік прямих матеріальних витрат
Класифікація виробничих запасів за розміщенням у виробничий сфері дозволяє розподілити їх за стадіями: 1) Заготівельна; 2) Виробнича; 3) Продажу.
Заготівельну стадію можна умовно розділити на дві частини: 1) заготівлю сільськогосподарської сировини; 2) закупівлю інших матеріальних ресурсів.
Сировина й основні матеріали обліковуються на субрахунку 201 «Сировина й матеріали». У виноробній галузі до основних матеріалів відносять: 1) виноград, плоди і ягоди; 2) промислову сировину (спирт-ректифікат, цукор, вакуум-сусло, лимонну кислоту, інгредієнти для ароматизованих вин); 3) покупні напівфабрикати (виноматеріали, сокоматеріали, спирти коньячні, коньячні матеріали); 4) відходи основного виробництва, використовують для утилізації на даному підприємстві (вижимки виноградні, осадок дріжджів і гущеві, щільні, масляні зливи вин, які були зібрані на лініях розливу). Виноград є вихідною сировиною як у свіжому, так і в зав’яленому вигляді. Після витягування із винограду всіх корисних властивостей залишки направляють на корм худобі. При безвідходній переробці винограду отримують ряд цінних додаткових продуктів, які використовують харчовій промисловості і інших галузях: етиловий спирт, винну кислоту, винний камінь, виноградне масло, харчові барвники й ін. Матеріальну основу виготовлення продукції в виноробній галузі складають основні матеріали різних видів. Наприклад, у первинному виноробстві — це виноград, спирт, які ідуть на виготовлення виноматеріалів; для виготовлення шампанського - виноматеріали, цукор, лимонна кислота і коньячний спирт, які використовуються для виготовлення шампанського.
Допоміжні матеріали також обліковуються на субрахунку 201 «Сировина й матеріали». До допоміжних матеріалів у виноробній галузі відносяться: 1) чисті культурні дріжджі; 2) освітлюючи і стабілізуючі речовини і хімікати (бентоніт, желатин, ферментні препарати, сорбінова кислота й ін.); 3) фільтруючі матеріали (тканини, картон, вата й ін.); 4) антисептики і консерванти (сіра, сірчаний ангідрид); 5) речовини для мийки стаціонарної тари, склотари, бочок (кислоти, луги); 6) мастильні, ремонтні, господарські й інші матеріали. Значну питому вагу в переліку допоміжних матеріалів займає паливо. Економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів, але відокремлюється в обліку у зв’язку з його значною роллю, великою часткою у загальних витратах матеріалів.
Паливо обліковується на субрахунку 203 «Паливо». Важливу частину в загальній сумі запасів матеріальних цінностей займає тара, до якої належать предмети, призначені для пакування продукції.
Тара, призначена для виробництва або господарських потреб, належить до основних засобів або малоцінних предметів залежно від терміну служби або вартості. Тара одноразового використання в особливу групу не виокремлюється і входить до собівартості матеріалів. Тара може обліковуватися на рахунках 115 «Інвентарна тара», 204 «Тара й тарні матеріали» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» залежно від їх призначення. Але на рахунку 115 «Інвентарна тара» обліковується тара необхідна для тривалої витримки вина (наприклад, бочки, балони) і відносяться до інших необоротних матеріальних активів та відповідно не відносяться до прямих матеріальних витрат, а переносять частину своєї вартості на продукт поступово у вигляді амортизаційних відрахувань. У виноробній промисловості до цієї групи матеріальних цінностей відносяться: 1) транспортні і технологічні бочки; 2) склотара (пляшки, різні ємності, балони, банки); 3) ящики і коробки для відвантаження і зберігання готової 4) продукції і склотари; 5) тарні матеріали (тарна дощечка, клепка бочкова, обручі й ін.); 6) закупорювальні, пакувальні і оброблювальні матеріали (корки, шпунти, ковпачки та ін.); 7) інша тара (ящики виноградні, клітини, барабани, бочки фанерні й ін.). Таким чином, допоміжні матеріали можуть бути використані засобами праці (паливо, мастильні матеріли), або приєднатися до основного матеріалу, щоб призвести в ньому матеріальні, речовинні зміни і надати певних властивостей (освітлюючі і стабілізуючі речовини), або вони використовуються для того, щоб сприяти праці (сода, сіра, парафін, папір, смола, ангідрид і т. ін.). Поділ матеріалів на основні та допоміжні відбувається не за фізичними властивостями, а за їх призначенням у даному виробництві. При цьому одні й ті самі матеріали, залежно від їх участі у виробництві, можуть відноситись як до основних, так і до допоміжних матеріалів. Основним етапом у виробничій системі виноробної промисловості є виробничий процес. Особливістю цього етапу є формування витрат на виробництво продукції. Виробничі запаси, які знаходяться в стадії виробництва, представлені у вигляді: 1) незавершеного виробництва, 2) напівфабрикатів власного виготовлення, 3) вина на витримці
До незавершеного виробництва відносять сусло, отримане від переробки винограду, до виходу виноматеріалів. Обліковується на рахунку 23 «Виробництво». Виноматеріал — це заброджене повністю чи частково виноградне сусло, яке буде використане для виготовлення вина чи коньячного спирту. Його оцінюють по вартості сировини й сумі витрат по переробці. Підприємства можуть мати й напівфабрикати власного виробництва. Обліковується на рахунку 25 «Напівфабрикати».
До напівфабрикатів власного виробництва у виноробній галузі відносять: необроблені і оброблені виноматеріали, вакуум-сусло, витримані виноматеріали. Якщо вони використовуються на даному підприємстві, то їх відносять до основних матеріалів, а якщо вони реалізуються на сторону, тоді до готової продукції, що характерно для підприємств первинного виноробства. Рис.4. Схема об’єктів аналітичного обліку прямих матеріальних витрат в технологічному процесі виробництва вина До виробничих запасів у сфері продажу продукції відноситься готова продукція.
Готова продукція обліковується на рахунку 26 «Готова продукція».
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|