 |
|
Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку
Апеляції розглядають апеляційні суди:
Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив рішення, яке оскаржується (ст. 3 КПК).
Ст. 396 КПК зазначає обов’язкові реквізити апеляції, в якій необхідно зазначити:
1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
2. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
3. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.
4. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
5. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
Форма і зміст апеляційної скарги мають важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у них формулювань, доводів і прохань залежать наслідки розгляду апеляції, так:
При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші кримінального провадження.
В апеляції вказується повна офіційна назва суду, якому адресується апеляція.
Прокурор, крім того, повинен вказати своє посадове положення, чи брав він участь у судовому розгляді або затверджував обвинувальний акт.
Особа, що подає апеляцію, зобов'язана додати до апеляції документи, на які є посилання в апеляції, але які відсутні в матеріалах кримінального провадження, а також має право додавати будь-які документи, що, на її думку, необхідні для правильного вирішення справи.
В апеляції наводиться перелік усіх документів, що додаються до неї.
У випадку невиконання особою, що подала апеляцію, вимог ст.396 КПК суд першої інстанції залишає апеляцію без руху (див. ст. 399 КПК).
Якщо суд першої інстанції прийняв апеляцію, що не відповідає вимогам ст.396 КПК, апеляційний суд повертає апеляційну скаргу суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.396 (див. ст.399 КПК).
Після одержання апеляційних скарг суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
Якщо апеляційні скарги, надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, вони - не пізніше наступного дня після їх надходженнянаправляються до суду апеляційної інстанції (ст. 397 КПК).
Після надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, вона не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ст. 398 КПК).
Якщо Суддя-доповідач, встановив, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК, він постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, скарга вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.
Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Апеляційна скарга повертається, у таких випадках:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно зі ст. 394 КПК.
5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції - у межах строку на апеляційне оскарження (ст. 399 КПК).
Подання апеляційної скарги може мати такі наслідки:
1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених КПК.
2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК (ст. 400 КПК).
Особи, які мають право на апеляційне оскарження (ст. 393 КПК), мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.
У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;
5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;
7) перелік матеріалів, які додаються.
У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь в апеляційному розгляді.
Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає (ст. 402 КПК).
До закінчення апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї.
Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її,тодіі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.
Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається (ст. 403 КПК).
Суд апеляційної інстанції може переглядати судові рішення суду першої інстанції тільки в межах апеляційної скарги.
Але суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Так, якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.
У такому випадку суд апеляційної інстанції, за клопотанням учасників судового провадження, зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, якщо вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
Крім того суд може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції ( ст. 404 КПК).
Отже апеляція подається або через суд, який ухвалив вирок, ухвалу – на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції - на ухвали слідчого судді
Апеляція подається в межах строків:
1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягомтридцяти днів з дня їх проголошення;
2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
3) на ухвалу слідчого судді - протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК (розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов’язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Апеляції розглядають апеляційні суди: Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва і Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив рішення, яке оскаржується (ст. 3 КПК).
У наступному питанні ми звернемо увагу на підготовку до апеляційного розгляду, а також розглянемо порядок і особливості апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції.
Третє питання. Підготовка до апеляційного розгляду. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
Апеляційному розгляду передує відповідна підготовка до нього, а саме:
Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:
1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;
3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;
4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.
Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.
Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо: 1 - в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або 2 - якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також 3 - у разі, якщо про це надійшло його клопотання (ст. 401 КПК)
Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням певних особливостей.
Після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду ТЗ, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу та оз’найомлення з правами і обов’язками (пам’ятка) осіб, які беруть участь у апеляційному розгляді (ст. 342 – 345 КПК), і вирішення заявлених клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з’ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.
Першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу (у судових дебатах також). Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.
Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження без поважних причини не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово (ст. 405 КПК).
Якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності - суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження.
Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд. Після його проведення копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання (ст. 406 КПК).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Треба зазначити, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди - суд апеляційної інстанції, крім перших 5 вищевказаних рішень, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:
1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;
2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ст. 407 КПК).
Суд апеляційної інстанції може змінити вирок або ухвалу суду у разі:
1) пом’якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі:
1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;
2) пом’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру (ст. 408 КПК).
Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства, після виконання дій, зазначених у ст. 342-345 КПК, суддя-доповідач ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, з матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їх пояснення з приводу поданих апеляцій у порядку, передбаченому ст. 318 КПК, і переходить до судових дебатів.
Судове слідство в апеляційному суді провадиться за правилами проведення судового слідства у судовому провадженні, і лише щодо тієї частини вироку, ухвали законність і обґрунтованість якої оспорюється в апеляції.
Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться відповідно до вимог ст. 364 КПК і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, ухвали яка оскаржена.
Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обґрунтованості вироку, ухвали суду першої інстанції обвинуваченому, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.
Таким чином у проваджені в суді апеляційної інстанціїпередбачено підготовку до апеляційного розгляду під час якої вирішуються питання, необхідні для апеляційного провадження. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційне провадження здійснюється відповідно до порядку судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням певних особливостей, притаманних суто апеляційному провадженню.
У наступному питанні ми розглянемо: підстави для скасування або зміни вироку чи ухвали апеляційним судом, а також порядок призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Четверте питання. Підстави для скасування або зміни вироку чи ухвали апеляційним судом. Призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду;
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати ухвалу про незастосування примусових заходів медичного або виховного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування таких заходів (ст. 409 КПК).
Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції (ст. 410 КПК)
Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру (ст. 411 КПК).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених у ст. 381 КПК (загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків), або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції (ст. 412 КПК).
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК).