 |
|
Загальна економічна ситуація
Особливості стану ринку роблять більш прибутковими і зростаючими окремі види бізнесу. Наприклад, великий попит на нові квартири і високі темпи будівництва нового житла об'єктивно розширюють ринок побутової техніки (холодильників, пральних машин і ін.) і меблів, тому що переїзд у нову квартиру звичайно супроводжується покупкою нових меблів і побутової техніки. У той же час скорочення народжуваності зменшує попит на освітні послуги для дітей і збільшує конкуренцію на цьому ринку.
Обраний Вами ринок
Окрім того, що Ви, як підприємець, вмієте і можете щось робити, важливо проаналізувати, які потреби існують у потенційних споживачів і чи зможуть Ваші товари або послуги їх задовольнити; чи будуть потрібними продукти Вашої діяльності та чи захочуть покупці їх купувати. Подумайте, що б саме хотіли придбати люди, але не можуть – тому що ніхто їм цього не пропонує. Насправді потреби потенційних споживачів не так легко виявити. Тому перед тим, як почати свою діяльність, варто проробити портрет потенційного споживача, на якого Ви розраховуєте: який його дохід, чому він надає перевагу, які в нього мотиви для придбання послуг чи товарів, що викликає антипатію і т.п. Проведіть невелике дослідження обраного ринку для оцінки обсягів продажу, переваг покупців. Провести його можна у виді анкетування, вільних бесід або спостереження за потенційними клієнтами і конкурентами.
Насиченість конкурентів
По можливості не копіюйте чужий бізнес, кращим варіантом є створення власної ніші на ринку, а знайти її можна лише аналізуючи існуючі потреби споживачів та існуючі пропозиції на ринку. Звичайно, найкраще починати бізнес на ринку, який хоча б перший час буде досить вільним. Краще вибирані вид бізнесу, що недавно зародився, споживачі тільки-но про нього довідалися й у даний момент можна прогнозувати великий ріст ринку. На зростаючому ринку усім місця вистачає і конкуренція невисока.
Не варто вважати, що Вам удасться зробити що-небудь краще за конкурентів без особливих передумов. Ви не зможете зробити ціни нижчими, якщо Ви не володієте якою-небудь унікальною технологією щодо зниження витрат. Проте більшість бізнес-ідей можна трохи модифікувати, щоб зробити їх більш перспективними. Наприклад, продаж канцтоварів може здатися не особливо успішним бізнесом, однак, якщо вдасться розмістити торговельну точку у Вузі або в будинку з великою кількістю офісів, то оцінка перспектив істотно покращиться.
Доступ до ресурсів
Під ресурсами слід розуміти не лише гроші, але й наявність потрібного обладнання, приміщення, людей, які будуть працювати разом з Вами, йдучи до спільних цілей, сировини або товарів. Доступ до кращих ресурсів може бути суттєвою перевагою перед існуючими конкурентами.
Досить часто розпочинають власний бізнес, виходячи зі специфіки свого регіону. Сільськогосподарські регіони дають поштовх для розвитку фермерства, близьке розташування до кордону – до торгівлі товарами, які є на ринку сусідньої країни, але ще відсутні на регіональному. Наявність великих підприємств дає змогу створювати малий бізнес навколо них або надавати специфічні послуги цим підприємствам (ремонт і налагодження спеціального устаткування, конструкторські і технологічні послуги, виробництво дрібносерійних комплектуючих та ін.), або пропонувати додаткові сервісні послуги до продукції великосерійних виробників, робити її для покупців більш індивідуальною (встановлення додаткового устаткування, поліпшене виконання й ін.).
Серед починаючих підприємців користуються популярністю надомні форми діяльності, що є краще з економічної точки зору, адже потребують мінімальних постійних витрат (ательє вдома, макіяж і консультування по іміджу, комп’ютерні технічні послуги).
На етапі вибору бізнес-ідеї слід дуже ретельно проаналізувати свої бажання, вміння, дії та можливості, щоб не припуститись помилки від початку. Якщо ж Ви прийняли для себе рішення, починайте діяти!
Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану
У сучасній практиці планування на підприємстві чільне місце займає бізнес-план. Його поява пов'язана зі зміною економічних умов функціонування підприємств в Україні за останнє десятиріччя. Необхідність у підготовці такого документа обумовлена потребою в розкритті всіх сторін будь-якої започаткованої-справи.
Бізнес-план – це документ, який містить систему ув'язаних в часі і просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницької ідеї.
Бізнес-план є відображенням стратегії підприємства, одним з кроків її реалізації.
Стратегія підприємства – це складова частина управління, його вища сфера, що охоплює питання визначення напрямів розвитку підприємства і здійснення його довгострокових планів, які дають змогу реалізувати основне призначення підприємства.
Якщо розглядати бізнес-план у системі планування на сільськогосподар-ському підприємстві, то його можна одночасно віднести до поточних, середньострокових, а в деяких випадках і до перспективних планів.
До поточних планів його відносять тому, то в ньому дуже детально складається план першого року реалізації проекту (як правило, помісячно). Зв'язок із середньостроковими планами зумовлений тим, то він охоплює не менше трьох-п'яти років діяльності підприємства по реалізації бізнес-плану. Особливо це стосується випадків із значним обсягом інвестицій та тривалим терміном окупності. У випадках, коли згідно з бізнес-планом проводиться реструктуризація підприємства, міняється напрям його діяльності й спектр планування значно розширюється, бізнес-план виконує функції стратегічного плану.
Бізнес-план найчастіше складається в таких випадках:
ü при створенні нового підприємства чи зміні власника існуючого, оскільки є необхідність у розробці стратегії діяльності підприємства, визначенні мети та шляхів її досягнення;
ü при проведенні реорганізації діючого підприємства;
ü при створенні нового виробництва або при переході до виробництва нових видів продукції (послуг) у рамках діючого підприємства.
Основні етапи розробки бізнес-плану
1 етап – вибір продукції (послуги) яка буде запропонована на ринок.
2 етап – дослідження ринку продукції (послуг).
3 етап – вибір місця виробництва, організаційно-правової форми підприємства.
4 етап – прогнозування обсягів та доходів від продажу продукції (надання
послуг).
5 етап – визначення параметрів виробництва (забезпечення ресурсами, обсяги, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, собівартість продукції тощо).
6 етап – опрацювання цінової та торгівельної політики, вибір видів реклами та
товарообороту (обсягу послуг).
7 етап – обґрунтування форми організації виробництва і праці, фахового рівня
робочої сили, мотивації і оплати праці.
8 етап – оцінка можливих прибутків та збитків.
9 етап – оцінка майбутнього потенційного ризику.
10 етап – підготовка висновків (короткий опис проекту).
Виробництво сільськогосподарської продукції має властиві лише йому особливості, які необхідно враховувати при складанні бізнес-плану для сільськогосподарських підприємств. Як відомо, основними особливостями сільськогосподарського виробництва є:
ü сезонність виробництва і залежність від природних умов (температура, вологість, світло);
ü виконання робіт у певний період вегетаційного розвитку культури (обробіток ґрунту, посівна, догляд за рослинами, збирання врожаю);
ü різна тривалість виробничого циклу:
- кілька років (при вирощуванні багаторічних насаджень, продуктивної худоби);
- лише в певні проміжки часу (зерно, фрукти, мед, вовна);
- щодня (молоко, яйця);
ü організація обліку витрат на виробництво продукції не лише по культурах чи окремих групах, а й по окремих процесах і, навіть, видах робіт (передпосівний обробіток ґрунту, сівба, догляд та посівами, збирання врожаю);
ü відтворення в господарствах своїми силами і засобами частин потрібних їм засобів виробництва (корови, сад, хміль - витрати на капітальні вкладення);
ü витрачання частини своєї продукції на поновлення процесу виробництва (зерно для сівби, молоко для випоювання телят, сіно для годівлі худоби);
ü неоднакова потреба в оборотних коштах протягом року (у періоди року, не пов'язані з виконанням сільськогосподарських робіт, вони потрібні лише на утримати робочої, продуктивної худоби та приміщень, а під час сівби і виконання літніх польових робіт потреба в них (пальному, запчастинах, добривах, пестицидах) різко зростає.
У зв'язку з вищенаведеним структура бізнес-плану має враховувати особливості сільськогосподарського виробництва.
Структура бізнес-плану залежить від особливостей підприємницького проекту та від вимог потенційного партнера, до якого він подається. Якщо відомо, для кого розробляється бізнес-план, то перед початком робіт необхідно звернутися в цю організацію та попросити дати додаткові рекомендації щодо його написання. Проте існують певні загальноприйняті правила, які передбачають обов'язкове відображення в бізнес-плані певної інформації.
Загалом структура бізнес-плану має наступний вигляд:
Титульна сторінка
1. Резюме (короткий опис проекту).
2. Характеристика підприємницької діяльності та її можливостей.
3. Оцінка ринку збуту.
4. Конкуренція.
5. План маркетингу.
6. План виробництва.
7. Організаційно-юридичний план.
8. Оцінка ризиків.
9. Фінансовий план.
Додатки (при необхідності).
Резюме
У резюме необхідно вказати:
· назву проекту;
· повну назву та юридичну адресу підприємства;
· прізвище, ім'я, та по батькові власника підприємства;
· залучені до проекту;
· мета проекту;
· доцільність проекту;
· ринкові можливості;
· основні фінансові показники (прибуток, рентабельність виробництва, термін окупності);
· загальна потреба в коштах;
· забезпечення кредиту (застава, гарантії, поручництво);
· інформацію про те, що відомості, розміщені в документі, не підлягають розголошенню.
Характеристика підприємницької діяльності та її можливостей
Тут необхідно дати стислий опис сільськогосподарського підприємства, дня якого розробляється бізнес-план.
Пропонована структура розділу:
· назва, місце розташування та юридична адреса підприємства;
· організаційно-правова форма підприємства;
· прізвище, ім'я та по батькові засновника;
· мета сільськогосподарського підприємства;
· доцільність проекту;
· апарат управління та персонал;
· виробничі ресурси та інфраструктура сільськогосподарського підприємства;
· опис продукції чи послуг.
В цій частині бізнес-плану необхідно найповніше охарактеризувати продукцію, яку має намір виробляти підприємство. Питання, шо пов'язані з описом продукції, можуть включати себе:
· фізичний опис продукції, її фізичні та споживчі параметри;
· якість продукції, тобто відповідність якісних параметрів вимогам певних стандартів та попиту споживачів, що впливають на ціну, яку вони готові заплатити за продукцію;
· різноманітність продукції. Це дозволить споживачу мати можливість вибору, а господарству мати гарантії, пов'язані з раптовими змінами попиту;
· зовнішній вигляд. І продукція повинна бути не тільки якісною з точки зору споживчих характеристик, але й мати особливий вигляд;
· упаковка. Передусім вона повинна захитати (зберігати) продукт, надавати інформацію щодо продукту, допомагати просуванню товару на ринок. Більшість продукції сільського господарства реалізується оптом і не вимагає упаковки. Опис упаковки має сенс для господарств, які мають свою переробку продукції, або ведуть роздрібну торгівлю на споживчому ринку;
· чим дана продукція відрізняється від продукції конкурентів.
Оцінка ринку збуту
Процес вибору цільового ринку продукції має декілька послідовних етапів:
· вибір найкращого регіону України;
· вибір найкращої області (чи кількох областей) в даному регіоні;
· вибір найкращих населених пунктів в обраних областях;
· вибір найкращого розташування точок реалізації продукції в цих населених пунктах.
В процесі вибору регіону оцінюють: економічний потенціал та перспективи його зростання; рівень доходів населення; віддаленість ринків збуту тощо.
Вибір пунктів реалізації продукції здійснюється з урахуванням наступного:
· можливості і витрати на оренду (купівлю, будівництво) та ремонт приміщень;
· величини експлуатаційних втрат і вартість комунальних послуг (табл. 1);
· можливості і перешкоди для пересування можливих клієнтів (покупців).
У сільському господарстві найчастіше проводиться сегментація покупців за двома принципами: географічний поділ та поділ за метою покупки. За метою найчастіше зустрічаються такі групи:
1. посередники;
2. кінцеві споживачі (переробні підприємства, населення).
Таблиця 1