Сферична модель, наружно- зовнішня
Сферична модель розповсюдження заснована на різновиді рекомендації ITU, у пунктах 452, 676 й 526 і використовується SEAMCAT для великих відстаней і значних частот. Внаслідок сферичної дифракції (модель) застосовується здебільшого для Європи з використанням додаткових граничних станів. Модель сферичної дифракції У відповідності з рекомендаціями ITU (пункт 452) медіанні втрати між передавачем і приймачем розраховуються наступним чином:
Розсіювання у атмосфері де
Обидва значення можуть бути апроксимовані у відповідності до рекомендації ITU (пункт 676): · розсіювання у воді:
· розсіювання у повітрі:
Примітка: для полегшення використання даних формул беремо лінійну інтерполяцію між 57 і 63 ГГц. Максимальні значення 15дБ/км для 60 ГГц. Розсіювання внаслідок дифракції У відповідності до рекомендацій ITU (пункт 526), дифракційні втрати
де
де
Визначення
де Часова залежність втрат Ця різноманітність втрат забезпечується варіаціями еквівалента радіусу Землі
й
Сфери використання - Діапазон частот має бути більше 3 ГГц, починаючи з низьких частот, але не нижче 300 МГц у відповідності з пропускною здатністю поверхні і ефекту поляризації. - Модель була розроблена для відкритої місцевості. Проте додаткові фактори розсіювання не включені для міських просторів. - Втрати із-за дощу не враховуються. - Ця модель може використовуватися тільки для територіального зв’язку. Більшість моделей розповсюдження, опублікованих у загальнодоступній літературі, передбачені для сугубо внутрішнього і зовнішнього застосування. Але у реальних умовах нам потрібно комбінувати обидва різновиди. В SEAMCAT класичні моделі (Хата і сферична) комбінуються з моделлю внутрішнього розповсюдження (COST 231).
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|