 |
|
Властивості насиченої водяної пари залежно від тиску
Перерахунок в СІ: 1 кгс/см2 = 9,81·104 Па
| Тиск (абсолют-ний), кгс/см2 | Темпе-ратура, 0С | Питомий об’єм, м3/кг | Густина, кг/м3 | Питома ентальпія рідини  , кДж/кг
| Питома ентальпія пари  , кДж/кг
| Питома теплота пароутво-рення r, кДж/кг |
| 0,01 | 6,6 | 131,60 | 0,00760 | 27,7 | ||
| 0,015 | 12,7 | 89,64 | 0,01116 | 53,2 | ||
| 0,02 | 17,1 | 68,27 | 0,01465 | 71,6 | ||
| 0,025 | 20,7 | 55,28 | 0,01809 | 86,7 | ||
| 0,03 | 23,7 | 46,53 | 0,02149 | 99,3 | ||
| 0,04 | 28,6 | 35,46 | 0,02820 | 119,8 | ||
| 0,05 | 32,5 | 28,73 | 0,03481 | 136,2 | ||
| 0,06 | 35,8 | 24,19 | 0,04133 | 150,0 | ||
| 0,08 | 41,1 | 18,45 | 0,05420 | 172,2 | ||
| 0,10 | 45,4 | 14,96 | 0,06686 | 190,2 | ||
| 0,12 | 49,0 | 12,60 | 0,07937 | 205,3 | ||
| 0,15 | 53,6 | 10,22 | 0,09789 | 224,6 | ||
| 0,20 | 59,7 | 7,977 | 0,1283 | 250,1 | ||
| 0,30 | 68,7 | 5,331 | 0,1876 | 287,9 | ||
| 0,40 | 75,4 | 4,072 | 0,2456 | 315,9 | ||
| 0,50 | 80,9 | 3,304 | 0,3027 | 339,0 | ||
| 0,60 | 85,5 | 2,785 | 0,3590 | 358,2 | ||
| 0,70 | 89,3 | 2,411 | 0,4147 | 375,0 | ||
| 0,80 | 93,0 | 2,128 | 0,4699 | 389,7 | ||
| 0,90 | 96,2 | 1,906 | 0,5246 | 403,1 | ||
| 1,0 | 99,1 | 1,727 | 0,5790 | 415,2 | ||
| 1,2 | 104,2 | 1,457 | 0,6865 | 437,0 | ||
| 1,4 | 108,7 | 1,261 | 0,7931 | 456,3 | ||
| 1,6 | 112,7 | 1,113 | 0,898 | 473,1 | ||
| 1,8 | 116,3 | 0,997 | 1,003 | 483,6 | ||
| 2,0 | 119,6 | 0,903 | 1,107 | 502,4 | ||
| 3,0 | 132,9 | 0,6180 | 1,618 | 558,9 | ||
| 4,0 | 142,9 | 0,4718 | 2,120 | 601,1 | ||
| 5,0 | 151,1 | 0,3825 | 2,614 | 637,7 | ||
| 6,0 | 158,1 | 0,3222 | 3,104 | 667,9 | ||
| 7,0 | 164,2 | 0,2785 | 3,591 | 694,3 | ||
| 8,0 | 169,6 | 0,2454 | 4,075 | 718,4 | ||
| 9,0 | 174,5 | 0,2195 | 4,536 | 740,0 |
Продовження табл. 2 Д
| 179,0 | 0,1985 | 5,037 | 759,6 | |||
| 183,2 | 0,1813 | 5,516 | 778,1 | |||
| 187,1 | 0,1668 | 5,996 | 795,3 | |||
| 190,7 | 0,1545 | 6,474 | 811,2 | |||
| 194,1 | 0,1438 | 6,952 | 826,7 | |||
| 197,4 | 0,1346 | 7,431 | 840,9 | |||
| 200,4 | 0,1264 | 7,909 | 854,8 | |||
| 203,4 | 0,1192 | 8,389 | 867,7 | |||
| 206,2 | 0,1128 | 8,868 | 880,3 | |||
| 208,8 | 0,1070 | 9,349 | 892,5 | |||
| 211,4 | 0,1017 | 9,83 | 904,2 | |||
| 232,8 | 0,06802 | 14,70 | ||||
| 249,2 | 0,05069 | 19,73 | ||||
| 262,7 | 0,04007 | 24,96 | ||||
| 274,3 | 0,03289 | 30,41 | ||||
| 284,5 | 0,02769 | 36,12 | ||||
| 293,6 | 0,02374 | 42,13 | ||||
| 301,9 | 0,02064 | 48,45 | ||||
| 309,5 | 0,01815 | 55,11 | ||||
| 323,1 | 0,01437 | 69,60 | ||||
| 335,0 | 0,01164 | 85,91 | ||||
| 345,7 | 0,00956 | 104,6 | ||||
| 355,4 | 0,00782 | 128,0 | ||||
| 364,2 | 0,00614 | 162,9 | ||||
| 374,0 | 0,00310 | 322,6 |
Таблиця 3Д
Мольна теплоємність газів, кДж/(кмоль·К) (за рабс = 1 атм)
Перерахунок в СІ: 1 атм = 760 мм рт. ст. = 101 325 Па
| Газ | Температура, 0С | |||
| Азот, кисень, повітря, оксид вуглецю | 29,0 | 29,3 | 30,0 | 31,0 |
| Аміак | 35,3 | 37,9 | 43,2 | 50,1 |
| Водень | 29,1 | 29,3 | 29,7 | 30,4 |
| Водяна пара | 35,0 | 35,5 | 36,7 | 39,3 |
| Діоксид вуглецю і діоксид сірки | 38,6 | 41,1 | 45,7 | 54,3 |
| Метан | 35,7 | 39,7 | 47,8 | 59,8 |
| Сірководень | 34,3 | 35,8 | 38,8 | 43,3 |
| Хлор | 36,3 | 36,4 | 36,7 | 37,0 |
| З припустимим наближенням даними таблиці можна користуватися і за тиску у декілька атмосфер |
Таблиця 4Д
Рівноважні склади рідини і пари деяких бінарних систем
за рабс = 760 мм рт. ст
| Метиловий спирт – вода | Хлороформ – бензол | ||||
| t, °С | % (мол.) метилового спирта | t, °С | % (мол.) хлороформа | ||
| в рідині | в парі | в рідині | в парі | ||
| 100,0 96,4 93,5 91,2 87,7 81,7 78,0 75,3 73,1 71,2 69,3 67,5 66,0 64,5 | 13,4 23,0 30,4 41,8 57,9 66,5 72,9 77,9 82,5 87,0 91,5 95,8 | 80,6 79,8 79,0 78,2 77,3 76,4 75,3 74,0 71,9 68,9 61,4 | |||
| Вода – оцтова кислота | Азот – кисень | ||||
| t, °С | % (мол.) води | t, °С | % (мол.) азота | ||
| в рідині | в парі | в рідині | в парі | ||
| 118,1 115,4 113,8 110,1 107,5 105,8 104,4 103,2 102,1 101,3 100,6 100,0 | 9,2 16,7 30,2 42,5 53,0 62,6 71,6 79,5 86,4 93,0 | 90,1 89,5 89,0 77,3 | 3,5 6,2 11,5 17,1 22,2 27,7 33,8 40,5 47,8 56,6 66,6 78,4 91,9 | 13,0 20,2 30,4 39,7 47,8 55,7 63,1 70,1 76,4 82,3 88,0 93,2 97,8 |
Таблиця 5Д
Характеристика скруберних насадок із кілець
і кускового матеріалу
| Вид насадки | Розмір елемента насадки, мм | Кількість елементів в 1 м3 об’єма, заповненого насадкою | Вільний об’єм, м3/м3 | Питома поверхня, м2/м3 | Маса 1м3 насадки, кг |
| Кільця фарфорові >> керамічні >> керамічні >> керамічні >> керамічні >> сталеві >> сталеві Гравій круглий Андезіт кусковий Кокс кусковий >> >> >> Каталізатор синтеза аміака кусковий Каталізатор конверсії СО у таблетках Каталізатор сірчанокислотний (ванадієвий) у таблетках | 8×8×1,5 15×15×2 25×25×3 35×35×4 50×50×5 35×35×2,5 50×50×1 43,5 42,6 40,8 28,6 24,4 6,1 d=11,5; h=6 d=11; h=6,5 | 1 465 000 250 000 53 200 20 200 6 000 19 000 6 000 14 400 12 600 14 000 15 250 27 700 64 800 5 200 000 1 085 000 1 000 000 | 0,64 0,70 0,74 0,78 0,785 0,83 0,95 0,388 0,565 0,56 0,545 0,535 0,532 0,465 0,38 0,43 | 87,5 80,5 | – – |
Таблиця 6Д
Коефіцієнти дифузії газів та парів в повітрі (за нормальних умов)*
| Газ | 
|
| Азот Аміак Бензол Водень Водяна пара Двоокис сірки Двоокис вуглецю Диетиловий ефір Етиловий спирт Кисень Метиловий спирт Сірчаний ангідрид Сірковуглець Хлористий водень | 13,2 17,0 7,7 61,1 21,9 10,3 13,8 7,8 10,2 17,8 13,3 9,4 8,9 13,0 |
* За інших температур і тисків:
Таблиця 7Д
Коефіцієнти дифузії деяких газів в воді за 
*
| Газ |
|
Азот
Аміак
Водень
Двоокис вуглецю, оксид азоту
Кисень
Хлор, сірководень
Хлористий водень (за  )
| 1,9 1,8 5,3 1,8 2,1 1,6 2,3 |
* За інших температур 
Таблиця 8Д
Значення коефіцієнта Генрі Е для водних розчинів деяких газів
(у таблиці наведено значення 
в мм рт.ст.)
Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст. = 133,3 Па
| Газ | Температура, 
| ||||||||||
| Азот Ацетилен Бром Водень Двоокис вуглецю Етан Етилен Кисень Метан Окис вуг-лецю Повітря Сірково-день Хлор | 40,2 0,55 0,0162 0,553 9,55 4,19 19,3 26,7 32,8 0,203 0,204 | 45,4 0,64 0,0209 46,2 0,666 11,8 4,96 22,1 19,7 37,1 0,239 0,25 | 50,8 0,73 0,0278 48,3 0,792 14,4 5,84 24,9 22,6 33,6 41,7 0,278 0,297 | 56,1 0,82 0,0354 50,2 0,93 17,2 6,8 27,7 25,6 37,2 46,1 0,321 0,346 | 61,1 0,92 0,0451 51,9 1,08 7,74 30,4 28,5 40,7 50,4 0,367 0,402 | 65,7 1,01 0,056 53,7 1,24 8,67 33,3 31,4 54,7 0,414 0,454 | 70,2 1,11 0,0688 55,4 1,41 9,62 36,1 34,1 47,1 58,6 0,463 0,502 | 79,2 – 0,101 57,1 1,77 32,2 – 40,7 39,5 52,9 66,1 0,566 0,6 | 90,9 – 0,191 58,1 2,59 42,9 – 47,8 47,6 62,5 76,5 0,782 0,731 | 95,2 – 0,307 57,4 – 50,2 – 52,2 51,8 64,3 81,7 1,03 0,73 | 95,4 – – 56,6 – 52,6 – 53,3 53,3 64,3 81,6 1,12 – |
Рис. 1Д. Залежність тиску насиченої пари гексану від температури.
Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст. = 133,3 Па
Рис. 2Д. Номограма для визначення теплоємності рідин
Таблиця до Номограми для визначення теплоємності рідин (рис. 2Д)
| Речовина | Номер точки | Речовина | Номер точки | Речовина | Номер точки |
| Амілацетат Анілін Ацетон Бензол Бромистий етил Бутиловий спирт Вода Гептан Гліцерин Дифеніл Диетиловий спирт Ізобутиловий спирт Ізопентан Ізопропіловий спирт(від 0 до 50°С) | 12 14 18 29 1 24 36 18 21 8 17 33 20 32 | Ізопропіловий спирт(від -50 до 0°С) Йодистий етил о- і м- Ксилол п- Ксилол Метиловий спирт Октан Пропиловий спирт Сірчана кислота 100% Сірковуглець Соляна кислота, 30% Толуол (від -60 до 40°С) Толуол (від 40 до 100°С) | 27 5 9 10 23 15 25 7 4 26 28 30 | Оцтова кислота, 100% Хролбензол Хлористий кальцій, 25% Хлористий натрій, 25% Хлористий етил Хлороформ Чотирьоххлористий вуглець Етилацетат Етиленгліколь Етиловий спирт | 16 6 34 35 11 3 2 13 22 31 |
Перерахунок у СІ: 1 ккал/(кг×°С) = 4,19×103 Дж/(кг×К)
Рис. 3Д. Номограма для визначення тиску насиченої пари
і температури кипіння деяких рідин
| Речовина | Номер точки | Речовина | Номер точки | Речовина | Номер точки |
| Аллен Аміак Анілін Ацетилен Ацетон Бензол Бромбензол Бромистий етил a-Бромнафталін 1,3-Бутадієн Бутан a-Бутилен b-Бутилен Бутиленгликоль Вода Гексан Гептан Гліцерин Декалін Декан Діоксан Діфенін | 6 49 40 2 51 24 35 18 46 10 11 9 12 58 54 22 28 60 38 36 29 45 | 1,2-Діхлоретан Діетиловий ефір Ізопрен Йодбензол м-Крезол о-Крезол м-Ксилол ізо-Масляна кислота Метиламін Метилмоносилан Метиловий спирт Метилформіат Нафталін a-Нафтол b-Нафтол Нітробензол Октан Пентан Пропан | 26 15 14 39 44 41 34 57 50 3 52 16 43 47 48 37 31 32* 17 5 | Пропілен Пропіонова кислота Ртуть Тетралін Толуол Оцтова кислота Фторбензол Хлорбензол Хлористий вініл » метил » метилен » етил Хлороформ Чотирихлористий вуглець Етан Етилацетат Етиленгліколь Етиловий спирт Етилформіат | 4 56 61 42 30 55 27 33 8 7 19 13 21 23 1 25 59 53 20 |
* за даними різних авторів
Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст.=133,3 Па
Рис. 4Д. Тиск насиченої пари органічних рідин, що не змішуються з водою, залежно
від температури: 1 – сірковуглець; 2 – гексан; 3 – чотирихлористий вуглець;
4 – бензол; 5 – толуол; 6 – скипидар; 7 – анілін; 8 – крезол; 9 – нітробензол;
10 – нітротолуол. Перерахунок в СІ: 1 мм рт. ст. = 133,3 Па
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Лебедев П.Д. Теплообменные сушильные и холодильные установки. – М.: Энергия, 1699.
2. Чернобыльский И.И. и др. Машины и аппараты химических производств. – М.: Машгиз, 1961.
3. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М.: Госхимиздат, 1960.
4. Гельперин Н.И. Дистилляция и ректификация. – М.: Госхимиздат, 1947.
5. Касаткин А.Г., Плановский А.Н., Чехов О.С. Расчёт тарельчатых ректификационных и абсорбционных аппаратов. – М.: Стардартгиз, 1961.
6. Плановский А.Н., Рамм В.М. Кочан С.З. Процессы и аппараты химической технологии. – М.: Госхимиздат, 1966.
7. Справочник химика. Т. V. – М.: Госхимиздат, 1968.
8. Кафаров В.В. Основы массопередачи. – М.: Высшая школа, 1962.
9. Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и аппараты химической и нефтехимической технологии. – М.: Гостоптехиздат, 1967.
10. Плановский А.Н., Орочко Д.И., Лукьянов П.И. Процессы в кипящем слое. – М.: Изд-во ВИНИТИ, 1959.
11. Циборовский Э.Я. Процессы химической технологии. – М.: Госхиммздат, 1958.
12. Александров И.А. Ректификационные и абсорбционные установки. – Изд-е 2-е. – М.: Химия, 1971. – 296 с.
13. Кричевский И.Р. Фазовые равновесия в растворах при высоких давлениях. – М.: Госхимиздат, 1952.