Здавалка
Главная | Обратная связь

Спрощена система оподаткування або сплата єдиного податку



Спрощена система оподаткування або сплата єдиного податку введена Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р.

Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності можуть обирати спрощену систему оподаткування за умови, якщо:

o середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за рік не перевищує 50 осіб;

o обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Якщо в ході діяльності виникла ситуація, що ваше підприємство вже не відповідає вищезазначеним вимогам для платників єдиного податку (перевищує кількість працюючих або обсяг виручки), то ви повинні перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Окрім того, не можуть бути платниками єдиного податку:

o СПДЮО, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

o довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

o суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

o учасники спільної діяльності на підставі договору про спільну діяльність, визначеної пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Підприємства, які працюють за спрощеною системою оподаткування, мають право застосовувати лише готівковий та безготівковий способи розрахунку коштами за відвантажену продукцію (не дозволяється застосовувати бартер, взаємозаліки тощо).

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (СПДЮО), який працює за спрощеною системою обліку, може обрати одну з двох ставок єдиного податку:

o 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (тобто СПДЮО сплачує ПДВ + 6 % виручки від реалізації);

o 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (тобто СПДЮО сплачує 10 % виручки від реалізації і не є платником ПДВ).

Якщо підприємство реалізовує підакцизний товар, акцизний збір додатково сплачується в установленому порядку.

Для переходу із загальної на спрощену систему (сплату єдиного податку) необхідно подати письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації і зазначити, яку саме ставку єдиного податку підприємство бажає обрати (6 % + ПДВ або 10 %). Заява подається не пізніше ,ніж за і5 днів до початку наступного звітного періоду з умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний період. Переходити з однієї системи оподаткування на іншу можна лише 1 раз за календарний рік.

Звітність

За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) СПДЮО подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 %, розрахунок про сплату ПДВ, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Окрім податкової звітності, СПД щомісячно звітуються до інших державних фондів (Пенсійний фонд, Фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соц. страхування на випадок безробіття. Фонд соц. страхування від нещасних випадків, та інших фондах, куди підприємство повинно звітуватися відповідно до специфіки його діяльності).

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Платники єдиного податку - юридичні особи - ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є. Юридичні особи - платники єдиного податку звільняються від оплати наступних податків:

o податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;

o податку на прибуток підприємств;

o плати (податку) за землю;

o збору на спеціальне використання природних ресурсів;

o збору на обов'язкове соціальне страхування;

o комунального податку;

o податку на промисел;

o збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

o збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

o внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

o внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

o плати за торгові патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Якщо Ви створили нове підприємство і подали заяву на спрощену систему оподаткування, то ваше підприємство вважається платником єдиного податку з того кварталу, в якому проведено державну реєстрацію.

Спрощена система оподаткування є легшою для ведення бухгалтерського обліку, і платники єдиного податку здають меншу кількість звітів до органів державного контролю.

Суть податкової соціальної пільги полягає в наступному: встановлений для різних категорій працівників розмір податкової пільги віднімається від нарахованої заробітної плати працівника за звітний місяць (в тому випадку; якщо ця заробітна плата не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн., і з цієї різниці утримуються податки із заробітної плати працівника. Тобто фактично цим зменшуються суми утриманих з зарплати податків і збільшується сума зарплати, яка видається працівнику на руки.

Законом встановлено 3 розміри податкової соціальної пільги:

o 100 % від мінімальної заробітної плати-для будь-якого працівника;

o 150 % від мінімальної заробітної плати - для категорій працівників визначених п. 6.1.2. Закону (див. Закон) (в тому числі для самотніх матері або самотнього батька - у розрахунку на кожну дитину до 18 років);

o 200 % від мінімальної заробітної плати - для категорій працівників визначених п. 6.1.3. Закону (у тому числі для учасників бойових дій під час II Світової війни).

Проте на перехідний період 2004-2007 років розміри податкової соціальної пільги встановлені не повні, а у відсотках до зазначених (табл.11.3), а саме:

Таблиця 11.3. Розміри податкової соціальної пільги

(Дані суми обраховані з розрахунку поточного розміру мінімальної заробітної плати, який становить 205 грн., у випадку зміни розміру мінімальної заробітної плати, зміняться і суми податкової соціальної пільги).







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.