 |
|
Розкриття облікових політик
Розкриття інформації про облікову політику є особливо важливим. Користувачі повинні вміти визначати відмінності різних облікових політик при порівнянні подібних статей у фінансових звітах різних підприємств.
На практиці часто виникає необхідність у збалансованості якісних характеристик для досягнення цілі фінансових звітів. Відносна значимість характеристик у кожному конкретному випадку - це питання професійного судження.
У випадку надмірної затримки при складанні звітності інформація може стати недоцільною. Можливо, керівництву буде необхідно знайти оптимальне співвідношення між відносними перевагами своєчасного подання звітності і забезпеченням достовірності інформації. Своєчасне подання інформації часто може призводити до складання звітності раніше, ніж стануть відомі всі аспекти операції або іншої події, що може поставити під загрозу достовірність інформації. І навпаки, якщо затримати звітність до моменту, коли будуть відомі всі аспекти, інформація може бути абсолютно достовірною, але мало корисною для користувачів, яким потрібно було прийняти рішення раніше.
Правдиве і справедливе подання інформації про фінансовий стан, результати діяльності і грошові потоки підприємства досягаються внаслідок використання якісних характеристик фінансових звітів і відповідних стандартів.
3. Елементи фінансових звітів
Дані про операції та інші події об'єднані в основні класи і таким чином їх фінансовий вплив відображається у фінансових звітах. Ці великі класи є елементами фінансових звітів. Елементи надані у "Концептуальній основі" наведені на рис. 12.4.
Актив - це ресурс, який контролюється підприємством у результаті попередніх подій і від якого очікують надходження до підприємства майбутніх економічних вигод.
Зобов'язання - це реальна заборгованість підприємства, яка виникає внаслідок попередніх подій, і результатом погашення якої, як очікується, буде вибуття з підприємства ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди.
Власний капітал - це залишкова частка в активах підприємства зави-рахуванням усіх його зобов'язань.
Дохід розглядається як збільшення економічних вигод протягом визначеного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає внаслідок цього надходження, а не тільки в результаті внесків учасників.
Витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у формі вибуття або амортизації активів або у формі виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.
Елементи фінансової звітності будуть визнані, якщо:
o ймовірність надходження/вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаний з елементом, існує;
o оцінка елемента може бути достовірно визначена
Рис. 12.4. Елементи фінансових звітів
Оцінка елементів фінансових звітів є процесом визначення суми грошових коштів, за якою елементи фінансової звітності будуть визнані і відображені у Балансі і Звіті про прибутки та збитки. Це вимагає вибору відповідної бази оцінки.
При складанні фінансових звітів використовуються різні бази оцінок і їх поєднання. Основні бази оцінки наведені у табл. 12.2.
Фінансові звіти являють собою структуроване відображення фінансового стану, результатів діяльності і грошових потоків підприємства з метою забезпечення інформацією широкого кола користувачів для прийняття ними економічних рішень.
Таблиця 12.2. Основні бази оцінки
| Історична собівартість | Поточна собівартість | Вартість реалізації/ погашення | Теперішня/ приведена вартість |
| вартість при придбанні або виникненні | сума при придбанні або погашенні на поточний момент | сума під час продажу або погашення | дисконтована вартість майбутніх чистих грошових надходжень/виплат |
З метою задоволення цих вимог фінансова звітність складається з таких компонентів (рис. 12.5):
Рис. 12.5. Компоненти фінансової звітності
Кожний компонент фінансових звітів має своє призначення та зв'язок з іншими компонентами (рис. 12.6).
Кожний компонент фінансових звітів слід чітко ідентифікувати. Окрім того, необхідно відображати і повторювати там, де це необхідно для розуміння наданої інформації, таке:
o назву або інші ідентифікаційні ознаки підприємства, що звітує;
o охоплення фінансовими звітами одного підприємства або групи підприємств;
o дату балансу або період, за який складені фінансові звіти, відповідно до того, що більш прийнятне для відповідного компонента фінансових звітів;
o валюту звітів;
o рівень точності, використаний для подання цифрових даних у фінансовій звітності.
Рис. 12.6. Взаємозв'язок компонентів фінансових звітів
БАЛАНС
Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певний момент часу (як правило, на кінець року).
Наведені нижче факти, з одного боку, впливають на інформацію про фінансовий стан, а з іншого, певним чином допомагають користувачам фінансових звітів:
o економічні ресурси, що контролюються - спрогнозувати здатність підприємств генерувати грошові кошти та їх еквіваленти в майбутньому;
o фінансова структура (структура джерел коштів) - спрогнозувати потребу в позиках, визначити розподіл майбутніх надходжень/вибуття грошових коштів, можливість залучення фінансових ресурсів у майбутньому;
o ліквідність (наявність коштів, достатніх для своєчасного погашення фінансових зобов'язань підприємства протягом даного періоду часу) і платоспроможність (наявність грошових коштів, достатніх для вчасного виконання фінансових зобов'язань підприємства упродовж більшого періоду) - спрогнозувати ймовірність своєчасного виконання фінансових зобов'язань.
Важливим фактором є також здатність підприємства адаптуватися до змін середовища, в якому воно здійснює свою діяльність.
Зміст балансу
Основними елементами Балансу є:
o активи;
o зобов'язання;
o капітал.
Балансове рівняння
Актив слід класифікувати як оборотний актив, якщо він:
o буде проданий, буде утримуватися для продажу або споживання у звичайному ході нормального операційного циклу підприємства;
o утримується в основному з метою продажу або протягом короткострокового періоду та, як очікується, буде реалізований протягом дванадцяти місяців після дати балансу;
o є грошовими коштами або активом, що є еквівалентом грошових коштів, не обмеженим у використанні.
Наприклад: запаси, дебіторська заборгованість, передоплата, грошові кошти.
Всі інші активи класифікуються як необоротні. Наприклад: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові інвестиції.
Зобов'язання = Довгострокові зобов'язання + +Короткострокові зобов'язання
Зобов'язання слід класифікувати як короткострокове, якщо воно:
o буде погашене в ході звичайного операційного циклу підприємства;
o має бути погашене протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Наприклад: кредиторська заборгованість, короткострокові позики,
поточна частина довгострокової заборгованості, резерви.
Всі інші зобов'язання класифікуються як довгострокові.
Наприклад, довгострокова заборгованість за вирахуванням поточної частини.
Власний капітал включає в себе:
o випущений капітал;
o резерви;
o нерозподілений прибуток (непокриті збитки).
Форма балансу
Форма балансу відповідно до вимог МСБО-1 має включати, як мінімум, рядки з такими показниками:
o основні засоби;
o нематеріальні активи;
o фінансові активи (за винятком сум інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі, торговельної та іншої дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів);
o інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі;
o запаси;
o торговельна та інша дебіторська заборгованість;
o грошові кошти та їх еквіваленти;
o торговельна та інша кредиторська заборгованість;
o податкові зобов'язання і активи відповідно до МСБО-12 "Податки на прибуток";
o резерви;
o довгострокові зобов'язання, на яку нараховуються відсотки;
o частка меншості;
o випущений капітал і резерви.
Додаткові рядки, заголовки і проміжні підсумки слід включити до форми Балансу, якщо це вимагається МСБО, або якщо це дозволить більш правдиво відобразити фінансовий стан підприємства.
Баланс може мати горизонтальну форму у вигляді двосторонньої таблиці (табл. 12.3):
Таблиця 12.3. Форма балансу горизонтальна
Або вертикальну форму (табл. 12.4):
Таблиця 12.4. Форма балансу вертикальна
