Здавалка
Главная | Обратная связь

Навчання з питань техногенної безпеки, діям та способам захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій



Навчання з питань техногенної безпеки, способам захисту населення і територій від НС (далі – навчання) організується з метою підготовки населення, сил цивільного захисту та органів управління до дій в умовах НС відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

За результатами навчань персонал підприємства повинен:

– знати та вміти виконувати встановлені на території підприємства вимоги стосовно власної безпеки та безпеки підприємства;

– знати основні телефони оперативних чергових аварійно-рятувальних формувань, у разі виявлення порушень негайно повідомляти їх про можливу небезпеку;

– знати правила поведінки при виникненні аварійних ситуацій та аварій, не припускатися дій, які можуть призвести до виникнення або поширенню аварії або надзвичайної ситуації;

– знати основні заходи та способи захисту від шкідливого впливу небезпечних речовин та наслідків НС техногенного характеру, порядок надання домедичної допомоги потерпілим, правила користування засобами радіаційного, хімічного та колективного захисту.

У приміщеннях та на шляхах евакуації всіх об`єктів на видному місці повинні бути вивішені відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій персоналу об`єкта в разі виникнення надзвичайної ситуації.

3.2.2.7Використання захисних споруд цивільного захисту

Захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) в будь-який час повинні бути готовими до укриття працюючого персоналу.

На небезпечних об`єктах, що виробляють, використовують, транспортують, переробляють або зберігають вибухопожежонебезпечні, радіаційні і хімічні речовини, захисні споруди повинні вміщувати всю найбільшу працюючу зміну без звільнення від майна, що в ньому знаходиться, незалежно від способу його використання у мирний час.

На об`єктах, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, захисні споруди повинні вміщувати працівників найбільшої працюючої зміни та працівників чергового персоналу інших об`єктів, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до груп цивільного захисту.

На атомних станціях, інших об`єктах з ядерними установками захисні споруди повинні вміщувати їх персонал та працівників об`єктів, що забезпечують функціонування таких станцій (установок).

У захисних спорудах, визначених у підпунктах 7.2-7.4 пункту 7 розділу VІ Правил, має зберігатися запас ЗІЗ ОД із розрахунку не менше 20% від місткості сховища.

Захисна споруда повинна бути забезпечена телефонним зв'язком з диспетчерською службою та репродуктором, підключеним до районної або місцевої радіотрансляційної мережі.

Взаємодія між структурними підрозділами підприємства, які обслуговують захисну споруду та обладнання (далі – формування), визначається наказом керівника об'єкта.

Входи у захисну споруду повинні забезпечувати постійний доступ у середину приміщень сховища. У темну пору доби вхід у захисну споруду повинен освітлюватися.

Підходи до захисної споруди позначаються показниками напрямків руху до них. Підходи до зовнішніх дверей повинні бути очищені від сміття, а у зимовий період - від снігу та льоду.

Біля вхідних дверей вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням місць зберігання ключів, відповідальної особи, її місця проживання і телефону, а також номера споруди. Замки від дверей та інших приміщень мають бути у двох екземплярах. Один екземпляр ключів повинен зберігатися (в опечатаному вигляді) у чергового по цеху, диспетчера, техніка-доглядача будинку або іншої посадової особи, місце проживання якої і телефон також зазначаються на вхідній табличці, другий - у відповідальної особи.

У режимі повсякденного функціонування об'єкта захисні споруди можуть використовуватись для забезпечення господарських, культурних і побутових потреб об'єктів за узгодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, місцевими органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, за умови збереження:

– захисних властивостей як споруди у цілому, так і окремих її елементів; входів і аварійних виходів, захисно-герметичних дверей; герметичних дверей; ставень, противибухових пристроїв;

– герметизації і гідроізоляції усієї захисної споруди;

– працездатності усього інженерно-технічного обладнання і можливості переводу його у нормативні терміни у будь-який час на експлуатацію у режимі надзвичайної ситуації.

3.2.2.8Радіаційний і хімічний захист

Заходи радіаційного та хімічного захисту повинні включатися окремими розділами до планів реагування на надзвичайні ситуації та програм, які передбачають виконання заходів цивільного захисту населення і територій від НС техногенного характеру, що пов'язані з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних хімічних речовин.

Заходи радіаційного та хімічного захисту необхідно враховувати в:

– аварійних планах об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;

– планах реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи, уся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС;

– планах реагування на радіаційні аварії функціональних підсистем Системи.

При накладенні зон можливого забруднення від різних видів НХР і зон радіоактивного забруднення, в яких може опинитися об'єкт, на такому об'єкті і в аварійно-рятувальних формуваннях, які залучатимуться для виконання аварійно-рятувальних робіт у цих зонах, повинні використовуватись засоби захисту органів дихання від кожної конкретної НХР і засоби захисту органів дихання і шкіри від радіоактивних речовин або уніфіковані (багатофункціональні) засоби захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

Для населення і сил цивільного захисту, які призначені для виконання робіт у зонах можливого радіоактивного забруднення місцевості при радіаційних аваріях, відповідно органи влади, суб`єкти господарювання та керівники сил цивільного захисту повинні розробляти типові режими радіаційного захисту.

Керівники об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, та хімічно небезпечних об'єктів, на випадок НС з метою зниження шкідливого впливу радіоактивного опромінення і НХР, повинні передбачати місця (об`єкти) та розробляти заходи з проведення спеціальної обробки одягу, обладнання, майна і транспортних засобів, а також санітарну обробку людей.

На всіх небезпечних об`єктах, які виробляють, використовують, транспортують, переробляють або зберігають НХР і радіоактивні речовини, повинні:

– розроблятися відповідні інструкції і визначатися критерії, методи та методики з забезпечення спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки;

– здійснюватися практичні заходи з радіаційного і хімічного спостереження;

– створюватися запаси дезактивуючих та дегазуючих (нейтралізуючих) речовин.

3.2.2.9Особливості забезпечення техногенної безпеки на об'єктах, які потрапляють у зону можливої небезпеки від небезпечних об`єктів

Керівники, об'єкти яких за характером своєї діяльності не відносяться до небезпечних об`єктів, повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні НС на небезпечних об`єктах, і:

– забезпечувати персонал відповідними ЗІЗ ОД;

– здійснювати взаємодію з керівництвом небезпечних об`єктів і відповідними органами влади для отримання інформації та оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність об'єкта;

– організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення НС;

– виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх об'єктів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.