 |
|
ЛЕКЦІЯ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ І ДІЙ В МЕЖАХ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Питання для розгляду на лекції:
3.1 Поняття про єдину державну систему цивільного захисту.
3.2 Забезпечення техногенної безпеки суб`єктами господарювання.
3.3 Стійкість роботи об'єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
3.4 Ідентифікація та декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
Поняття про єдину державну систему цивільного захисту
Загальні положення
Єдина державна система цивільного захисту здійснює свою діяльність відровідно до Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого Постановою КМУ від 09.01.2014 р. № 11 (далі – Положення).
Основні терміни та визначення, що використовуються у Положенні:
єдина державна система цивільного захисту (ЄДСЦЗ) – сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;
органи управління цивільного захисту – органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи рад та їх структурні підрозділи, призначені для безпосереднього керівництва діяльністю у сфері цивільного захисту відповідно до компетенції;
координаційні органи – державна, регіональні, місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та НС, комісії з питань НС підприємств, установ, організацій, державна, регіональні, місцеві та об’єктові спеціальні комісії з ліквідації наслідків НС, що утворюються для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, підприємств, установ та організацій, пов’язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на НС;
регіон – територія Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.
Основною метою функціонування ЄДСЦЗ є забезпечення реалізації державної політики у сфері ЦЗ у мирний час та в особливий період.
Основними завданнями ЄДСЦЗ є:
1) забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;
2) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;
3) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення НС;
4) виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;
5) опрацювання інформації про НС, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків НС;
6) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
7) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;
8) оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;
9) захист населення у разі виникнення НС;
10) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
11) пом’якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;
12) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
13) реалізація визначених законом прав у сфері захисту населення від наслідків НС, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;
14) інші завдання, визначені законом.
Керівництво ЄДСЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України.
Безпосереднє керівництво діяльністю ЄДСЦЗ здійснює ДСНС.
ЄДСЦЗ складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.
Функціональні підсистеми ЄДСЦЗ (далі - функціональні підсистеми) створюються у відповідних сферах суспільного життя центральними органами виконавчої влади з метою захисту населення і територій від НС у мирний час та в особливий період, забезпечення готовності підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
Безпосереднє керівництво діяльністю функціональної підсистеми здійснюється керівником органу чи суб’єкта господарювання, що створив таку підсистему.
Перелік центральних органів виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, наведено у додатку 1 Положення.
Територіальні підсистеми ЄДСЦЗ (далі – територіальні підсистеми) створюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі з метою здійснення заходів щодо захисту населення і територій від НС у мирний час та в особливий період у відповідному регіоні.
Безпосереднє керівництво діяльністю територіальної підсистеми, її ланок здійснюється посадовою особою, яка очолює орган, що створив таку підсистему, ланку.
У складі ЄДСЦЗ функціонують постійно діючі органи управління цивільного захисту, координаційні органи, сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем.
Постійно діючими органами управління цивільного захисту, до повноважень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, є:
на державному рівні – Кабінет Міністрів України, ДСНС, а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціональні підсистеми, та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів;
на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;
на місцевому рівні – районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, виконавчі органи селищних та сільських рад, підрозділи територіальних органів ДСНС;
на об’єктовому рівні – керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства.
Координаційними органами є:
на загальнодержавному рівні – Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;
на регіональному рівні – комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя;
на місцевому рівні – комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районів, міст, районів у містах, селищ;
на об’єктовому рівні – комісії з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій.
Діяльність зазначених комісій провадиться відповідно до положень про них.
Для координації робіт з ліквідації наслідків конкретної НС на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівні у разі потреби утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків НС, діяльність яких провадиться відповідно до положень про такі комісії.
Для забезпечення управління у режимі повсякденного функціонування органами управління та силами цивільного захисту, координації їх дій, здійснення цілодобового чергування та забезпечення функціонування системи збору, оброблення, узагальнення та аналізу інформації про обстановку в районах виникнення НС функціонують:
1) на державному рівні:
оперативно-чергова служба державного центру управління в надзвичайних ситуаціях ДСНС;
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби центральних органів виконавчої влади (у разі їх утворення);
2) на регіональному рівні:
оперативно-чергові служби пунктів управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
оперативно-чергові служби центрів управління в надзвичайних ситуаціях територіальних органів ДСНС;
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення);
3) на місцевому рівні:
чергові служби райдержадміністрацій та виконавчих органів міських рад;
оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення);
4) на об’єктовому рівні – чергові (диспетчерські) служби підприємств, установ та організацій (у разі їх утворення).
У разі виникнення НС до роботи центрів управління в надзвичайних ситуаціях залучаються представники заінтересованих органів державної влади.
Для забезпечення сталого управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту та виконання функцій, передбачених на особливий період, використовується відповідно до статті 72 Кодексу ЦЗ України державна система пунктів управління.
Для управління ЄДСЦЗ використовується телекомунікаційна мережа загального користування, телекомунікаційна мережа спеціального призначення та державна система урядового зв’язку.
До складу сил ЦЗ ЄДСЦЗ входять:
– Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
– аварійно-рятувальні служби;
– формування ЦЗ;
– спеціалізовані служби ЦЗ;
– пожежно-рятувальні підрозділи (частини);
– добровільні формування ЦЗ.
Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі ДСНС.
Перелік центральних органів виконавчої влади, якими утворюються спеціалізовані служби цивільного захисту, наведено у додатку 2 Положення.
До складу сил ЦЗ функціональних підсистем входять:
– спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби;
– об’єктові аварійно-рятувальні служби;
– об’єктові формування ЦЗ;
– галузеві та об’єктові спеціалізовані служби ЦЗ;
– державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону;
– добровільні формування ЦЗ.
До складу сил ЦЗ територіальних підсистем входять:
– підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби ЦЗ;
– регіональні, комунальні, об’єктові аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій;
– об’єктові та територіальні формування ЦЗ;
– територіальні та об’єктові спеціалізовані служби ЦЗ;
– добровільні формування цивільного захисту.
Облік сил цивільного захисту на державному рівні ведеться ДСНС, а регіональному рівні - її територіальними органами.