 |
|
Режими функціонування ЄДСЦЗ
Залежно від масштабу і особливостей НС, що прогнозується або виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із таких режимів функціонування ЄДСЦЗ:
– повсякденного функціонування;
– підвищеної готовності;
– надзвичайної ситуації;
– надзвичайного стану.
В умовах нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій єдина державна система цивільного захисту функціонує в режимі повсякденного функціонування.
Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для єдиної державної системи цивільного захисту режиму підвищеної готовностіє:
на державному рівні – загроза виникнення НС державного рівня;
на регіональному рівні – загроза виникнення НС регіонального рівня;
на місцевому рівні – загроза виникнення НС місцевого рівня.
Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для єдиної державної системи цивільного захисту режиму надзвичайної ситуації є:
на державному рівні – виникнення НС, що класифікується як ситуація державного рівня;
на регіональному рівні – виникнення НС, що класифікується як ситуація регіонального рівня;
на місцевому рівні – виникнення НС, що класифікується як ситуація місцевого рівня.
Рівень НС визначається відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368.
Режим підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації в Україні або в межах конкретної її території вводиться:
за рішенням Кабінету Міністрів України – на території усієї держави або її окремих регіонів;
за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій – на території відповідного регіону;
за рішенням райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування – на території відповідного району (міста).
У період дії надзвичайного стану в разі його введення ЄДСЦЗ функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» та іншими нормативно-правовими актами.
В особливий період ЄДСЦЗ функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України «Про правовий режим воєнного стану» , «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , а також іншими нормативно-правовими актами.
Розглянемо основні завдання, що виконуються ЄДСЦЗ у різних режимах функціонування.
1) У режимі повсякденного функціонування:
– забезпечення спостереження, гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом навколишнього природного середовища та небезпечних процесів, що можуть призвести до виникнення НС на потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, а також на територіях, на яких існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;
– забезпечення здійснення планування заходів цивільного захисту;
– здійснення цілодобового чергування пожежно-рятувальних підрозділів;
– розроблення і виконання цільових та науково-технічних програм запобігання виникненню НС і зменшення можливих втрат;
– здійснення планових заходів щодо запобігання виникненню НС, забезпечення безпеки та захисту населення і територій від таких ситуацій, а також заходів щодо підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту;
– забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій за призначенням;
– організація підготовки фахівців цивільного захисту, підготовка керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів щодо цивільного захисту, навчання населення діям у разі виникнення НС;
– створення і поновлення матеріальних резервів для запобігання виникненню НС, ліквідації їх наслідків;
– організація та проведення моніторингу НС, визначення ризиків їх виникнення;
– підтримання у готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення НС.
2) У режимі підвищеної готовності:
– здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення НС та інформування його про дії у можливій зоні НС;
– формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки та підготовки пропозицій щодо її нормалізації;
– посилення спостереження та контролю за гідрометеорологічною обстановкою, ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, території об’єкта підвищеної небезпеки та/або за його межами, території, на якій існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, а також здійснення постійного прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів;
– уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації, здійснення заходів щодо запобігання їх виникненню;
– уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих НС;
– приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту, залучення у разі потреби додаткових сил і засобів.
3) У режимі надзвичайної ситуації:
– здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення НС та інформування його про дії в умовах такої ситуації;
– призначення керівника робіт з ліквідації наслідків НС та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС;
– визначення зони НС;
– здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення НС та масштабів можливих наслідків;
– організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків НС, залучення для цього необхідних сил і засобів;
– організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
– організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;
– організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків НС;
– здійснення безперервного контролю за розвитком НС та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
– інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток НС та заходи, що здійснюються.
4) У режимі надзвичайного стану – виконання завдань відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».
З моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях єдина державна система цивільного захисту переводиться у режим функціонування в умовах особливого періоду в повному обсязі або у межах відповідних регіонів.
Підготовка ЄДСЦЗ до виконання завдань ЦЗ в умовах особливого періоду здійснюється завчасно у мирний час.
Переведення ЄДСЦЗ у режим функціонування в умовах особливого періоду здійснюється відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України, планів ЦЗ на особливий період.
Виконання завдань ЦЗ під час функціонування ЄДСЦЗ в умовах особливого періоду здійснюється у взаємодії з відповідним військовим командуванням.