 |
|
Характеристика офіційно-ділового стилю. Лексичні особливості (кліше, уживання слів іншомовного походження, плеоназм).
Підстилі: дипломатичний, юридичний, канцелярсько-діловий.Головне призначення — регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях. Головні ознаки офіційно-ділового стилю: регулювально-імперативний характер, документальність (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), стабільність (тривалий час зберігає традиційні форми), стислість, чіткість, висока стандартизація значної частини висловів, сувора регламентація тексту. Для офіційно-ділового стилю, як і наукового, характерні точність, однозначність, логічність викладу змісту, вони мають забезпечувати дотримання адресатами правових норм, їх волевиявлення, містити в собі наказовість і розпорядність.
Найважливіші ознаки офіційно-ділового стилю: наявність реквізитів, які мають певну черговість; наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів - широке вживання готових словесних конструкцій (наприклад, у зв'язку, відповідно до) Мовне кліше — це мовний стереотип, готовий зворот, що вживається в текстах офіційно-ділового стилю. Наприклад: з метою підвищення якості продукції. Часта повторюваність форм, зворотів, конструкцій як результат прагнення до однотипності; лексика здебільшого нейтральна, слова вживаються в прямому значенні; часте вживання словосполучень з дієсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості постійності дії. Найхарактерніші речення — прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо. Вживаються також складні речення із сурядним і підрядним зв'язком. Вживання запозичених слів викликається необхідністю, але вибираючи між синонімами, один з яких – укр., а інший - запозичений, необхідно насамперед визначити, істотна чи смислова різниця між ними. Якщо іноземний синонім має відтінки значення, які важливі для вашого тексту і відсутні в укр. слова, вибір на користь запозиченого варіанту виправданий. Плеоназм - використання надлишкових, непотрібних з точки зору змісту слів. Наприклад: тонкий нюанс - іменник "нюанс" утворено від фр. nuance-тон, тонке відмінність; головна суть - "суть" - це і є головне. Тавтологія:користь від використання чого-небудь; слід враховувати наступні фактори; адресувати на адресу та ін. Ці словосполучення треба замінити іншими: "користь від застосування чого-небудь", "необхідно враховувати наступні фактори", "направити в адресу ".
11. Із морфологічних засобів офіційно-ділового стилю найхарактернішими є:
· перевага імені над дієсловом;
· широке використання віддієслівних іменників у певних жанрах, викликане прагненням до об’єктивності та узагальнення;
· перевага наказового способу дієслова над іншими категоріями дієслів та віддієслівними іменниками у певні періоди — періоди посилення регламентації, у конкретних жанрах як вияв імперативності;
· часте використання відіменних прийменників у реалізації стандарту;
· мінімальне застосування прислівників, особових займенників, вигуків, часток.
12. На синтактичному рівні точність, нейтральність, стандартизованість забезпечується:
· використанням специфічних кліше термінологічного типу (наприклад, високі договірні сторони, укладання угоди, вжити заходів, з метою поліпшення тощо);
· прямим порядком слів;
· ретардацією — перенесенням присудка на кінець речення;
· частим використанням дієприслівникового та дієприкметникового зворотів;
· перевагою складних конструкцій над простими;
· перевагою складнопідрядних речень над складносурядними;
· широким використанням техніко-стилістичного засобу — абзацу, трафарету тощо.