Главная | Обратная связь

КНИЖНІ ТА ІНШОМОВНІ СЛОВА В ТЕКСТАХ

ФАХОВИХ ДОКУМЕНТІВ

Книжна лексика характерна для стилів, які функціонують здебільшого в письмовій формі, це – діловий, науковий, художній і публіцистичний. Книжне забарвлення мають терміни, слова, що виражають загальнонаукові поняття й уживаються в широкому значенні. Наприклад: асигнація, прогрес, історія, економіка, політика, експеримент, демократизм, форум, характеристика.

Значне місце відведено і словам з абстрактним значенням на -ання, -ення, -іння, -ство, -цтво: функціонування, примирення, товариство, сумісництво та ін.

Серед книжних слів є чимало таких, що характеризуються незначним відтінком книжності. Це слова на – увати, -ювати (панувати, утримувати, заповнювати, призначати та ін.); віддієслівні іменники на –ння, -ття (спостереження, посвідчення, вибуття); дієприкметники (виконуючий, призначений, накреслений). У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті книжні слова, бо саме їх вживання у даній сфері спричиняє чимало недоречностей. Не рекомендується використовувати урочисту лексику в робочих документах, що мають офіційний характер.

Джерелом поповнення лексики сучасної української мови, зокрема її ділового мовлення, є іншомовні слова. Одні з них, що давно вже засвоєні або означають назви загальновідомих явищ і предметів, увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, менеджер, спонсор, крейда, папір, юрист, академія та ін.

Від основ таких слів в українській мові творяться нові слова за допомогою різних словотворчих засобів. Наприклад: агроном –агрономія, агрономічний, агромінімум .

Інші запозичені слова, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими і рідко вживаються в мові, мають виразні ознаки іншомовних. Наприклад: ландшафт, фенолфталеїн, фрікасе, ланцет.

До складу української лексики входить багато слів, утворених за зразками морфологічної структури відповідних слів російської мови. Наприклад: укр. втілення – відповідно до рос. – воплощение; укр. – відродження – відповідно до рос. – возрождение і т.д.

Входячи в українську мову, іншомовні слова засвідчували чутливість лексики до змін у житті суспільства - політичних, економічних та культурних – і водночас збагачували словниковий склад нашої мови.

Однак слід бути обережними й уважними під час використання іншомовних слів у діловому мовленні. Якщо іншомовні слова можна замінити відповідними українськими, то їх вживання – недоречне. Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активної словника міжнаціонального спілкування, то їх можна використовувати в окремих ділових паперах, що стосуються питань угоди чи міжнародних проблем. Це лексика з фінансової сфери обслуговування : банк, фінанси, кредит, бюджет, авізо, факсиміле; поштово-телеграфного зв’язку: телеграф, телефон, бандероль, телеграма, банк, шифр, номер, серія тощо.

Рекомендації щодо правильного вживати іншомовних слів:

а) не ставити у текст іншомовні слова, якщо є відповідники в українській мові;

б) вживання іншомовних слів у діловодстві допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване у словниках ;

в) не слід користуватися в одному і тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття. Бажано користуватися у таких випадках національною мовою, що значною мірою полегшить ведення справочинства.

Приклади слів іншомовного походження, що часто вживаються в діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно. Зверніть увагу на їх українські відповідники: