Амплітуда та середня напруга циклу дотичних напруг
(10.22)
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напругам
(10.23)
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам
(10.24)
Результуючий коефіцієнт запасу міцності для перетину К-К
(10.25)
ПеретинЕ-Е: в цьому перетиніпід полумуфтою є тільки дотичні напруги:  , ετ = 0,86 ,  .
10.27 Момент опору крученню(d=38 мм, b=10 мм, t=5 мм)
(10.26)
Амплітуда та середня напруга циклу дотичних напруг
(10.27)
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам
(10.28)
Результати обчислень наводимо у таблиці 10.1
Таблиця 23
| Перетин
| А-А
| Д-Д
| К-К
| Е-Е
| | Коефіцієнт запасу п
| 5,8
| 7,13
| 10,1
| 6,8
|
У всіх перетинах 
Вибір сорту мастила
Змащування зубчатого зачеплення звичайно здійснюється зануренням зубчатих коліс в масло, яке заливають у середину корпуса до рівня, який забезпечує занурення колеса приблизно на 10 мм.
Місткість масляної ванни знаходимо з розрахунку 0,25 дм3 на 1 кВт потужності, що передається.
(11.1)
По таблиці 8.8 встановлюємо значення кінематичної в'язкості масла. При швидкості v = 1,87м/с рекомендується в’язкість V50=118 сСт. По таблиці 8.10 приймаємо мастило індустріальне И-100А за ДСТУ 20799-75.
Для змащування підшипників застосовуємо теж саме масло. Змащування здійснюється розбризкуванням від загальної системи змащування: обертаючись, колеса подають масло в підшипники.
Додаток 1. Таблиці
Таблиця 1.1
| Передача
| 
| Передача
|
| | Закрита зубчата:
з циліндричними колесами
|
0,97-0,98
| Ремінна:
з клиновим та поліклиновим ременем
|
0,95-0,97
|
Таблиця 1.2
| Передача
| i
| | Зубчата:
з циліндричними колесами
Ремінна
|
3-6
2-4
|
Таблиця II.3
| Типорозмір
| 
| 
| 
| | Синхронна частота обертання 1500 об/хв
| | 90L4
| 2,2
| 2,2
| 2,0
|
Таблиця 5.6
|
Тип
|
Позначення
перетину
|
Розмір перетину, мм
|
F,
|
L, м
|  ,
мм
|  ,
Н∙м
| | b
| 
| h
| 
| | Н.п
| О
|
| 8,5
|
| 2,1
|
| 0,4-2,5
|
| ≤30
|
Таблиця 5.7
|
Тип
| Перетин
ременя
(довжина
 , мм)
|
 ,
мм
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
| 
| |
Р.н.п
| О
(1320)
|
|
|
|
|
|
|
—
|
—
|
—
|
Таблиця 3.5
|
Твердість поверхонь зубів
| | ≤ HB 350
| >HB 350
| | I
| II
| III
| I
| II
| III
| | 0,8
| 1,30
| 1,08
| 1,03
| —
| 1,21
| 1,06
|
Таблиця 3.4
|
Ступінь
Точності
| Окружна швидкість  , м/с
| |
до 1
|
|
|
|
| |
| 1,06
| 1,09
| 1,13
| —
| —
|
Таблиця 3.6
|
Передача
|
Твердість
зубів
| Окружна швидкість , м/с
| | до 5
|
|
|
| | Ступінь точності
| |
|
|
|
| | Косозуба та
шевронна
| До HB 350
>HB 350
| 1,0
1,0
| 1,0
1,05
| 1,02
1,07
| 1,05
1,10
|
Таблиця 3.7
 = 
| Твердість робочих поверхонь зубів
| | ≤ HB 350
| | I
| II
| III
| IV
| | 0,6
0,8
| 1,05
1,08
| 1,12
1,17
| 1,62
—
| 1,40
1,59
|
Таблиця 3.8
| Ступінь
точності
| Твердість
робочої
поверхні
зубів HB
| Значення  окружній швидкості , м/с
| |
до 3
|
3—8
|
8—12,5
| |
| ≤ 350
| 1,1
| 1,3
| 1,4
|
Таблиця 3.9
|
Марка
сталі
| Термічна
або
термохімічна
обробка
| Твердість зубів
|
 ,
Н/мм
|
| | на
поверхні
| у середині
основ
| | 40, 45, 50, 40Х,
40ХН, 40ХФА
| Нормалізація,
поліпшена
| HB 180—350
| 1,8 HB
| 1.75
| | | | | | | |
Таблиця 8.1
| Параметри
| Формула
| | Діаметр ступиці сталевих коліс
Довжина ступиці
Товщина ободу циліндричних коліс
Товщина диска
|  ≈ 1,6 ∙ 
 ≈ (1,2 ÷ 1,5)
 = (2,5÷4,0)  ,але не менше 8 мм
C = 0,3b
|
Таблиця II.8
| Позна-
чення
підшип-
ників
|
d
|
D
|
B
|
r
| Динамічна
вантажо-
під ємність
С, кН
| Статична
вантажо-
під ємність
 , кН
| | Легка серія
| |
|
|
|
|
| 25,1
| 17,8
| | Середня серія
| |
|
|
|
| 2,0
| 17,3
| 11,4
|
Таблиця 8.3
| Параметри
| Орієнтовні співвідношення
(розміри, мм)
| | Товщина стінок корпуса та кришки редуктора:
одноступінчатого циліндричного
Товщина верхнього поясу (фланцю) корпуса
Товщина нижнього поясу (фланцю) корпуса
Нижній пояс корпуса
Діаметр фундаментних болтів(їх число ≥ 4)
Діаметр болтів:
у підшипників
з’єднують основу корпуса с кришкою
Найменший зазор між зовнішньою поверхнею колеса та стінкою корпуса:
по діаметру
по торцях
| У всіх випадках  ≥ 8мми  ≥ 8мм
= 0,025a + 1; = 0,02а + 1
b = 1,5
b = 1,5
p = 2,35
 = (0,03÷0,036)  + 12 мм
 = (0,7÷0,75)
 = (0,5÷0,6)
А ≈ (1÷1,2)
 ≈ А
|
Таблиця 5.8
|
Перетин
ременя
|
с
|
е
|
t
|
s
| | О
| 2,5
| 7,5
|
|
|
Таблиця 7.1
Робоча температура підшипників  С
| До 100
| 
| 1,0
|
Таблиця 7.2
| Навантаження
на підшипники
| 
| Приклади
використання
| | Спокійна без поштовхів
| 1,0—1,2
| Приводи стрічкових конвеєрів
|
Таблиця 7.3
Кут
контакту
|
|  > e
|
e
| |
X
|
Y
| |
|
0,028
0,018
|
0,56
0,56
|
1,9
2,03
|
0,22
0,216
|
Таблиця 6.9
|
d вала
| Перетин шпонки
| Глибина пазу
| |
b
|
h
|
вала 
|
отв. 
| 
|
|
| 3,5
| 2,8
3,3
|
Таблиця 6.7
|
d, мм
|  , Н/
| |
|
|
|
|
| |
| 2,45
| 2,65
| 3,1
| 3,5
| 3,9
|
Таблиця 6.5
Таблиця 6.8
|
Сталь
| Діаметр вала d, мм
| |
|
|
|
| | Вуглецева
| 
| 0,92
0,83
| 0,88
0,77
| 0,85
0,73
| 0,82
0,70
| | | | | | | |
Таблиця 8.8
| Матеріал
зубчатих
коліс
|
, Н/
| Кінематична в’язкість у сантистоксах (сСт)
при окружній швидкості , м/с
| | 1—2,5
| | Сталь
| До 1000
|
(11,4)
|
Таблиця 8.10
| Марка
| Кінематична в’язкість сСт
при  С
| | И-100А
| 90—118
| Висновки
Під час проектування я закріпив, розширив та поглибив знання матеріалу з деталей машин. Окрім того, під час курсового проектування я використав знання з дисциплін «Опір матеріалів», «Матеріалознавство», «Теорія механізмів і машин» тощо.
До того я розширив навички з практичних розрахунків, здобув початкові навички з ведення науково-дослідницької роботи, навчився читати та створювати креслення.
Я також здобув навички с використання державних стандартів та інших нормативних документів, засвоїв основні конструктивні форми деталей, складальних одиниць.
Крім того, я навчився аналізувати розрахунки та конструкції деталей, складальних одиниць і агрегатів комплексно з різних точок зору.
Під час виконання курсового проекту я також набув навичок і вміння порівнювати отримані розв’язки задач за різними чинниками, оцінювати машину в цілому та окремі її деталі и в кінцевому результаті обирати оптимальні варіанти.
Завдяки проектуванню я навчився користуватися технічною літературою, розвив конструктивні навички та уміння розв’язувати технологічні завдання.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|
, H/ 
