 |
|
ІНШІ ГРАФІЧНІ ЗНАКИ
Крім букв алфавіту, для передачі слів в українській мові використовуються апостроф, знак наголосу, дефіс (риска), крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки, три крапки та ін. знаки:
| знак | його графічне позначення | приклад використання |
| наголос | / | 
|
| дефіс | - | хмарки-лебеді |
| крапка | . | Темна ніч. Шлях. |
| кома | , | Спить озеро, і ліс, і очерет (Л.Українка). |
| знак питання | ? | Чому ж так буває? |
| знак оклику | ! | Слава Україні! |
| тире | -- | Це - ти |
| двокрапка | : | Все: жито, пшениця та овес- разом поспіло |
| лапки | " " | "Слухаю"- відповів майор |
| дужки | ( ) | Там (він це знав) буяла весна |
| три крапки | … | Далі буде… |
ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Транскрипція (від лат. transcriptio -переписування ) - спеціальний спосіб запису звуків у повній відповідності з їх звучанням.
Фонетичний алфавіт - система букв та додаткових знаків, за допомогою яких записується жива мова.
В українському мовознавстві використовують такі знаки:
| позначка | що означає | приклад |
| [ ] | знак запису звука, слова чи цілого уривка у вигляді фонетичної транскрипції | [ а ]-голосний звук; [ лех'ко ]-так вимовляється слово легко |
| [ ' ] | знак наголосу; розташовується над голосним, на який падає наголос | [ вэ дка] [ дідъ ] |
| [ ' ] | знак, що позначає м'якість приголосного; ставиться вгорі після цього приголосного | [ син'е ] [ с'н'іг ] |
| [ ’ ] | знак, що позначає пом'якшеність приголосного; ставиться також вгорі після цього приголосного | [ c'в’ато ] [ затиш’ш’а ] |
| [ : ] | позначення довготи приголосного; розташовується після цього приголосного | [ жиет':б ] |
| [дж] [дз] [дз'] | позначення фонетичної єдності звуків [дж], [дз], [дз']; ставиться вгорі над буквою | [джэ ра] [гедз'] |
| [ я ] [ ї ] | позначки, що передають специфічну у деяких положеннях вимову нескладових звуків [ я], [ ї] | [робъ я] [мії ] |
| [ еи ] | знак, що позначає, до якого звука наближається звучання голосного; розташовується вгорі після цього голосного | [ в’ід':ачиетие] [ засилиена ] |
Основні правила запису фонетичних транскрипцій:
- м'який знак та букви я, ю, є, ї у транскрипції не вживаються;
- кожному звуку відповідає окрема буква транскрипції (інколи разом з допоміжними позначками);
- у кожному слові, що записується у вигляді фонетичної транскрипції, якщо у нього більше ніж один склад, позначається наголос;
- у транскрипції не вживаються великі букви; всі слова пишуться з малої букви.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.