 |
|
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
До другорядних членів речення належать означення, додатки і обставини.
ОЗНАЧЕННЯ
Означення- це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? скількома? на скількох?
Означення можуть бути узгоджені і неузгоджені.
| означення | приклади | |
| узгоджене | Наче зачарований стояв ліс | |
| неузгоджене | Команда Петренка знову виграла | |
Узгоджене означення уподібнюється до означуваного члена речення у відмінку, числі і роді (для однини):
Неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв'язком керування або прилягання.
Неузгоджені означення можуть бути виражені:
- іменнником у формах непрямих відмінків (Спочатку клас Дмитра був у числі відстаючих);
- неозначеною формою дієслова (Марко захотілося розслабитися);
- сполученням слів (Він заспівав пісню далеких країв).
Одним із різновидів означення є прикладка.
Прикладка- це означення, виражене іменником, яке дає предметові другу назву (Програма "Здоров'я" давно вже виходить на нашому телебаченні).
ДОДАТОК
Додаток- це другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Я збираю гриби).
Додатки бувають прямі і непрямі.
| додаток | приклади | |
| прямий | Він задивився на море | |
| непрямий | Вчитель викликав Опанасенка | |
Прямий додаток залежить від перехідного дієслова і вживається в формі знахідного відмінка без прийменника (Хлопчина зірвав яблуко).
Рідше прямий додаток може бути виражений родовим відмінком при запереченні або коли дія переходить лише на частину предмета (Не присувай соломи до вогню).
Непрямий додаток- це іменник, вжитий у формах інших (А більше за все Микола боявся спокуси).
ОБСТАВИНА
Обставина- другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії.
Обставини можуть виражатися прислівниками, дієприслівнками, інфінітивом, приймениково- відмінковими формами іменника чи займенника: Веселкою моя надія грала (Леся Українка).
За значенням обставини поділяються на такі групи:
- обставини мети, які вказують на мету дії і відповідають на питання з якою метою? для кого? (Це тобі на щастя);
- обставини часу, які вказують на час дії, її тривалість і відповідають на питання коли? доки? з якого часу? як довго? (Колись я вже тут був);
- обставини способу дії, які означають якість дії або вказують на спосіб здійснення дії і відповідають на питання як? яким способом? (Вони сиділи поруч);
- обставини місця, які вказують на місце дії, напрямок руху і відповідають на питання де? куди? звідки? (Мало не впав у безодню);
- обставини причини, які вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? (Від думки про це йому перехопило подих);
- обставини умови, що вказують на умову, за якою відбувається дія і відповідають на питання за якої умови? (При наявності запрошень займайте місця);
- обставини з допустовим значенням, що вказують на умову, всупереч якої відбувається дія і віддповідають на питання незважаючи на що? наперекір чому? (Він це зробив наперекір всьому).
| обставини | приклади |
| мети | А пензлі я купив на згадку про Париж |
| часу | Вчора ми разом малювали |
| способу дії | Вона пристрасно подивилася на нього |
| місця | У Кремлі, мабуть, весело було жити |
| причини | І все це сталося через тебе |
| умови | При вологій весні озимина буде доброю |
| з допустовим значенням | Незважаючи на погодні умови, урожай було зібрано вча |
СТИЛІСТИКА
Стилістика - це розділ мовознавства, що вивчає стилі літературної мови та мовні засоби, які створюють їх особливості.
Назва стилістика (лат.stilus, stylus, від гр. stylos- паличка) утворилася від слова стиль, яким у стародавні часи та середні віки називали загострений стрижень з кісті, метала чи дерева, що ним писали на воскових дощечках або берестині.
МОВНІ СТИЛІ
Мовні стилі- це різновиди літературної мови, які використовуються за різних обставин спілкування.
У сучасній українській мові розрізняють такі стилі:
| стиль | |
| 1. | розмовно-побутовий |
| 2. | художній |
| 3. | науковий |
| 4. | офіційно- діловий |
| 5. | публіцистичний |