Главная | Обратная связь

Методичні вказівки до вивчення теми

Тривалий кризовий стан національної економіки, що все більше углиблюється, недостатня наукова розробка концептуальних і прикладних основ забезпечення економічної безпеки господарюючих суб’єктів актуалізує вивчення проблемних аспектів даної теми, осмислення її понятійно-категоріального апарату, який ще не усталився.

Під економічною безпекою розуміється такий стад економіки, за якого гідно задовольняються суспільні потреби при ефектив­ному використанні продуктивних сил, навколишнього середовища і світових господарських зв'язків. Для такої економіки характерні: суверенітет держави над природними ресурсами і економічним потенціалом; системна сталість і збалансованість; гарантованість всіх форм власності і свободи підприємництва; стійкість і протистояння впливу внутрішніх і зовнішніх загроз; здатність до технологічного оновлення і розширеного відтворювання на інтен­сивній основі.

Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародна (глобальна і регіональна), національна, локальна (регіональна або галузева) і приватна (підприємств, організацій, фірм і особистості).

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, сім'я, окремі громадяни і їх об'єднання, підприємства, організації, установи, окремі території, а також елементи самої економічної безпеки (ресурсно-сировинна, енергетична, військово-економічна, науково-технологічна, демографічна, екологічна, інформаційна, зовнішньоекономічна та інші різновиди безпеки).

Виступаючи як головний об'єкт економічної безпеки, держава од­ночасно є основним її суб'єктом і здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади. До суб'єктивного складу економічної безпеки входять також функціональні і галузеві міністерства і відомства, податкові і митні служби, банки, біржі, страхові ком­панії, постачальники, виробники, продавці, споживачі та інші госпо­дарюючі суб'єкти.

У наведеному об'єктно-суб'єктному складі особливе місце на­лежить основній структурній ланці суспільного виробництва — підприємству, під економічною безпекою якого розуміється стан найефективнішого використання корпоративних ресурсів і підпри­ємницьких можливостей для запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування і створення перспектив росту для виконання своєї підприєм­ницької місії.

Для досягнення необхідного рівня безпеки, який відображає стан використання корпоративних ресурсів за критеріями безпеки, підпри­ємство повинно провести комплекс робіт, що забезпечать максималь­ну безпеку основних функціональних напрямів його діяльності. Сукуп­ність останніх формує функціональні складові економічної безпеки підприємства. Основними з них є фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інноваційна, інформаційна та економічна складові. Кожна складова характеризується власним змістом, набором функціональних критеріїв і способів забезпечення.

Ці складові не охоплюють таку специфічну функціональну діяль­ність із забезпечення економічної безпеки підприємства, яка пов'язана з силовими негативними впливами і вимагає адекватних захисних заходів. Оскільки в даних процесах, як правило, беруть участь силові структури протиборчих сторін, то цю складову безпе­ки підприємства-називають силовою. До числа основних негативних впливів, що стосуються цієї складової, належать: 1) фізичні і мо­ральні впливи, спрямовані на особу (з метою завдати шкоди здо­ров'ю і життю співробітників, особливо представників керівництва підприємства, зашкодити їх репутації і матеріальному благополуч­чю тощо); 2) негативні впливи, що завдають збитків майну підпри­ємства, в тому числі загрозу зниження вартості активів підприємства і втрати ним фінансової незалежності; 3) негативні впливи на техно­логічний потенціал, інформаційне середовище підприємства, вклю­чаючи промислове шпигунство.

Поряд із сутністною і структурною характеристикою необхідно приділити увагу засвоєнню критеріїв, показників і методів аналізу рівня економічної безпеки підприємства, основних напрямів її за­безпечення.

У зв'язку з тим, що оцінка рівня економічної безпеки підпри­ємства за всіма її функціональними складовими утруднена через відсутність адекватних статистичних методів обробки інформації і математичної формалізації розрахунків, на практиці рекоменду­ється оцінювати його на основі визначення сукупного критерію, що розраховується на базі встановлених експертним шляхом зна­чень і питомої ваги окремих функціональних критеріїв економіч­ної безпеки підприємства. Останні розраховуються за кожною функціональною складовою на основі оцінки збитків економічної безпеки підприємства та ефективності заходів щодо їх запобіган­ня шляхом відношення сукупного відверненого збитку за даною складовою до суми витрат на реалізацію заходів щодо запобігання збиткам від негативних впливів і загального понесеного збитку за складовою.

У процесі аналізу порівнюються поточні і минулі значення сукупного критерію, приватних функціональних критеріїв і визначаються частки впливу зміни стану функціональних складових на значення сукупного критерію економічної безпеки підприємства, а також виявляються недоліки і резерви комплексу заходів, що здійснюються підприємством щодо забезпечення його безпеки. При цьому використовується такий алгоритм аналізу: 1) визначається структура негативних впливів за кожною функціональною складовою з розподілом їх на об'єктивні, які виникають без участі підприємства або його персоналу, і суб'єктивні — що виникають як наслідок неефективної роботи підприємства загалом або його пра­цівників; 2) за кожною з функціональних складових і за кожним негативним впливом всередині кожної складової формується перелік заходів, які були здійснені підприємством для усунення негативних впливів; 3) проводиться оцінка ефективності прийнятих заходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною з функціональних складових; 4) встановлюються причини недостатньої ефективності таких заходів та визначаються особи, відповідальні за низьку їх ефективність; 5) визначається перелік очікуваних негативних впливів в майбутньому; 6) виробляються рекомендації щодо усунення існуючих негативних впливів; 7) здійснюється оцінка вартості кожного із заходів, що пропонуються для усунення негативних впливів, і визначаються відповідальні виконавці за їх реалізацію.

Аналітичні оцінки дієвості і ефективності застосування заходів і способів забезпечення економічної безпеки, організаційних сис­тем їх виконання і контролю є початковою базою для прийняття оперативних і тактичних рішень щодо запобігання можливим збит­кам, а також розробки стратегічних програм забезпечення макси­мального рівня економічної безпеки підприємств та інших господарюючих суб'єктів.

Інші питання теми висвітлено в навчальній літературі з пробле­матики економічної безпеки та антикризового господарювання, що полегшує їх самостійне засвоєння.