 |
|
Розділ 5. Організаційні документи
1. Положення.
2. Статут.
3. Інструкція
Це документи, що закріплюють функції, обов'язки та права органів на тривалий час. Усі організації й підприємства у своїй діяльності поряд з актами органів державної влади керуються положеннями, статутами, правилами та інструкціями.
Положення
ПОЛОЖЕННЯ - правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються.
Положення можуть бути як типовими, так і індивідуальними. Індивідуальні положення для окремих установ, організацій, підприємств складаються на базі типових і затверджуються керівниками цих установ. Типові положення розробляються для системи установ підприємств і затверджуються вищими органами управління.
Такі правові акти розробляються висококваліфікованими спеціалістами. Цьому передує велика робота з вивчення різноманітних аспектів діяльності підприємства або його структурних підрозділів.
Положення мають такі реквізити:
1) Герб;
2) назва відомства, організації, структурного підрозділу;
3) гриф затвердження;
4) назва виду документа (положення);
5) місце видання;
6) дата; 7)індекс;
8) заголовок до тексту;
9) текст;
10) підпис;
11) відмітка про погодження.
Текст положення має свою структуру і складається з таких розділів:
1. Загальні положення.
2. Основні завдання.
3. Функції.
4. Права та обов'язки.
5. Керівництво.
6. Взаємовідносини, зв'язок.
7. Майно і кошти.
8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.
9. Реорганізація і ліквідація.
У першому розділі визначається мета створення підприємства, установи, організації або їхніх структурних підрозділів, головні завдання, функціональні зв'язки з іншими організаціями і т. ін.
У другому - наводяться дані про основні та обігові кошти, порядок придбання власності, амортизаційні відрахування та їхнє призначення, прибуток, відрахування на преміювання робітників і службовців, житловий фонд, службові приміщення, порядок розпоряджання надлишками невикорис-товуваних обігових коштів.
В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність підприємства, визначаються завдання щодо якості вироблюваної продукції.
Залежно від специфіки діяльності органів можуть відображатися: хід капітального будівництва, винахідництво і раціоналізаторство; стан матеріально-технічного забезпечення; трудовий режим; порядок розподілу житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та ін.
Визначається також правовий статус тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. п.
Наводимо зразок положення:
ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Президент Національної Заступник міністра освіти Академії наук України України _Б.Є. Патон _В.П. Гондюл
(підпис, печатка) {підпис, печатка)
15 травня 1994 р. 15 травня 1994 р.
ПОЛОЖЕННЯ про Національний атестаційний комітет України з неруйнівного контролю
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
3. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ І ФУНКЦІЇ
4. ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ
5. ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ
6. ФІНАНСОВІ ЗАСОБИ І МАЙНО
7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
СКЛАВ:
Заступник Голови НАК-78 Держстандарту України, Голова Українського товариства неруйнівного контролю і технічної діагностики,
професор (підпис) В.О. Троїцький
Статут
СТАТУТ - юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими організаціями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності.
Статути можуть бути типові та індивідуальні. Типові статути розробляються для певних систем установ чи підприємств і затверджуються вищими органами державної влади та управління, з'їздами громадських організацій.
Індивідуальний статут укладається для певної організації чи установи шляхом конкретизації типових статутів і затверджується вищою установою, якій підпорядковується ця організація.
Статути після затвердження їх підлягають обов'язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України. Лише після реєстрації новостворена організація може розпочинати свою діяльність.
Реквізити статуту:
1) гриф затвердження вищою установою чи органом управління;
2) назва виду документа (статут);
3) заголовок;
4) текст;
5) відмітки про погодження та реєстрацію;
6) дата.
Статут є основою для розробки положення. Структура тексту статуту:
1. Загальні положення.
2. Мета і завдання діяльності.
3. Функції.
4. Створення й використання коштів. Майно підприємства.
5. Управління.
6. Створення та використання пайового фонду.
7. Членство. Права й обов'язки.
8. Звіт, звітність і контроль.
9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність.
10. Реорганізація та ліквідація.
Статути є основою діяльності керівних громадських, кооперативних організацій, спортивних добровільних товариств, радгоспів, колгоспів.
Статути господарських організацій мають свої особливості. В цих статутах визначаються порядок вступу в організацію, права та обов'язки її членів, органи управління, порядок виборів, оплати членських внесків та ін.
Статут орендного підприємства визначає: мету і завдання підприємства, виробничо-господарську діяльність, утворення і використання коштів, створення і використання пайового фонду, членство у підприємстві, відповідальність працівників, органи самоврядування, права й обов'язки загальних зборів орендарів, права й обов'язки дирекції, права й обов'язки директора, відповідальність органів самоврядування і їхніх членів, прийняття ухвал і передавання повноважень.
Статут про заснування малого підприємства визначає: засновників - юридичних осіб, громадян, із зазначенням, чи підприємство є заново створеним, чи виділеним із складу діючого; завдання і функції підприємства; майно підприємства; управління підприємством; організацію і оплату праці; звіт, звітність і контроль; зовнішньоекономічну діяльність: реорганізацію і припинення діяльності підприємства.
Статут колективного підприємства, статут товариства з обмеженою відповідальністю, статут акціонерного товариства складаються за тією самою схемою, що й попередні. Гриф "ПОГОДЖЕНО" пишуть у лівому куті документа великими літерами, великими літерами у правому куті пишуть і слова "СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО" за таким зразком:
ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО
_ реєстраційний номер_
(назва вищої організації, прізвище. Ухвалено на загальних зборах
ініціали керівника) трудового колективу.
и_"_199_р. Протокол №_від
Далі посередині пишуть назву документа "СТАТУТ", нижче зазначають назву підприємства*
Примітка. Рубрикація для статуту обов'язкова; нумерують не лише розділи, а й пункти у межах кожного розділу.
Для текстів ділових документів властиві стандартні печатки і закінчення.
Наводимо зразок статуту:
ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Свідоцтво номер 84349 Загальними зборами учасників
Реєстраційний номер 624/11 товариства з обмеженою
З березня 1999 р. відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-
Завідувач бюро координації, ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР"
контролю, державної реєстрації Протокол № 7
господарських формувань від 20 лютого 1999 року
І об'єднань громадян Голова зборів учасників
економічного управління
виконкому Львівської міської
ради народних депутатів
_Є. Пограничний______М. Ревчук
СТАТУТ
дочірнього підприємства "ПРОМІНЬ-ЛЬВІВ" при товаристві з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР"
м. Львів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
3. МАЙНО ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА
4. ЗВІТНІСТЬ, ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ
5. ПОСТАЧАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПОСЛУГ І ТОВАРІВ
6. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
7. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА
8. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ
Інструкція
ІНСТРУКЦІЯ - документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обов'язкові для організацій і підприємств цих систем.
Відомчі інструкції бувають:
1) посадові;
2) з техніки безпеки;
3) з експлуатації обладнання та ін.
Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці.
Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни).
Реквізити інструкції:
1) назва виду документа (інструкція);
2) гриф затвердження;
3) заголовок;
4) дата, індекс, місце видання;
5) текст;
6) підпис;
7) види погодження.
Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями на зразок "повинен, слід, необхідно, не дозволено". Текст документа має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше - у безособовій формі.
Структура тексту інструкції:
1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи).
2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт).
3. Права.
4. Посадові обов'язки.
5. Відповідальність.
6. Взаємини (зв'язки за посадою).
Окрему групу становлять посадові інструкції.
Посадова інструкція - це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці.
Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина; функції; обов'язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника; оцінка працівника.
У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи.
У розділі "Функції" зазначають предмет, зміст і обсяг обов'язків.
Інструкцію підписує керівник організації.
Примітка. Розділи інструкції й пункти в межах кожного розділу нумерують арабськими цифрами (1., 2., 3.; 1.1., 1.2., 1.3. і т. д.).
Наводимо зразок типової інструкції з техніки безпеки:
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного
комітету України з питань
у справах нагляду
за охороною праці
від 20 жовтня 1998 р. № 107
ЗАРЕЄСТРОВАНО у Міністерстві юстиції України
13 березня 1999 р. за №58/594
ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. ОБОВ'ЯЗКИ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
3. ПРАВА ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ
Зразок
Міністерство легкої промисловості України Луганське трикотажне об'єднання "Лутрі"
ВКАЗІВКА
11.12.98 м. Луганськ N2 140
Про проведення
І- Констатаційна частина.
"■ Розпорядча частина:
ЗОБОВ'ЯЗУЮ (або: ПРОПОНУЮ і т. ін.)
2. " -
3. ^
Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису