Главная | Обратная связь

Нестандартні уроки, їх типи, методика проведення

Основною формою навчально-виховної роботи в сучасній школі залишається урок. У 80-х роках ХХ ст. набуло активності масове застосування нестандартних уроків, з якими вчителі пов’язували підвищення якості навчального процесу, формування позитивної мотивації до навчання, розвиток пізнавальних інтересів школярів. Вони з’явилися тоді, коли в суспільстві відбувалися радикальні зміни, реформи. Так, у 20-х роках XX ст. виникли урок-суд, урок-диспут, урок у полі, урок-ярмарок тощо. Тому, термін «нетрадиційний урок». Це урок, позбавлений шаблону, трафарету в його організації, він ґрунтується на оригінальному, творчому підході у визначенні змісту, методів, засобів навчання.

Істотними ознаками нестандартного уроку є:

· гнучкість структурної побудови;

· зміна усталених функцій учителя й учнів;

· активне застосування групових форм роботи;

· максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.

1. Розпізнавальною ознакою нестандартного уроку є його гнучка структурна організація. Адже саме стандартизовану, канонізовану чотирикомпонентну структуру традиційного уроку дослідники і вчителі вважають найістотні­шим недоліком такого типу уроку. Відмова від жорсткої побудови навчаль­ного заняття розкріпачує вчителя, сприяє можливості врізноманітнювати методику і техніку його проведення.

2. На нетрадиційних уроках учні є активними суб'єктами навчально-пізнавальної діяльності. За таких умов школярі стають зацікавленими одно­думцями, рівноправними співучасниками педагогічного процесу. Суб'єкт-суб'єктний тип взаємодії вчителя й учнів на нестандартному уроці не варто розглядати як опозицію чи альтернативу суб'єкт-об'єктному типу взаємодії. Адже перебуваючи в позиції суб'єкта процесу засвоєння знань, учень про­довжує залишатися об'єктом навчального процесу, оскільки цей процес проектується, планується і здійснюється вчителем, під його керівництвом.

3. Уроки на зразок ділової чи рольової гри, уроки-змагання передбачають розподіл учнів на невеликі групи, кожна з яких виконує окреме завдання. Така співпраця сприяє формуванню позитивної мотивації навчання, роз­витку відповідальності, взаємопідтримки. Групова діяльність задовольняє природну потребу дитини в спілкуванні. Відбувається взаємозбагачення учнів шляхом обміну інформацією і цінностями, формуються комуніка­тивні навички.

4. Інтегровані, міжпредметні уроки дають можливість формувати цілісне уявлення про проблему, яка вивчається. Активна позиція учня в ситуації критичного аналізу інформації, здобутої з різних джерел, має важливе зна­чення для підвищення ефективності його навчальної діяльності.

Єдина класифікація нестандартних уроків ще не склалася, хоча добірка їх уже досить різноманітна. Існує думка про доцільність групування нестандартних уроків на такі:

· бінарні уроки;

· інтегровані уроки;

· віршовані (римовані) уроки;

· уроки-ігри.

Найчисленнішою із запропонованих є група уроків-ігор, яка водночас перед­бачає шість основних форм організації навчання:

· уроки-дискусії;

· уроки-дослідження;

· уроки-звіти;

· уроки-змагання;

· уроки-мандрівки;

· уроки — сюжетні замальовки.

Бінарними називають заняття, на яких матеріал теми уроку подається блока­ми з різних предметів. Такий нестандартний урок готують учителі-предметники, кожен із яких проводить етап (блок) уроку відповідно до того предмета, який ви­кладає. Підготовкою до проведення таких занять є етапи підготовки:

- ознайомлення вчителів-предметників з чинними програмами;

- знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів;

- складання структури майбутнього уроку;

- написання спільного плану-конспекту.

Близькими до бінарних за змістом підготовчої роботи є інтегровані уроки. У підготовці та проведенні таких уроків може брати участь кілька вчителів. На під­готовчому етапі важливо визначити зміст та обсяг навчального матеріалу з різних галузей знань, вибрати форми та методи реалізації навчального матеріалу, виді­лити об'єктивно існуючі зв'язки між базовими знаннями, які можна інтегрувати. Практика проведення інтегрованих занять підтвердила дієвість алгоритмічної структури в його підготовці:

Визначення об'єкта, що вивчається.

З'ясування можливих зв'язків з іншими науками.

Добір інформації про об'єкт із позиції основного навчального предмета.

Добір додаткової інформації про об'єкт із погляду інших взаємопов'язаних предметів.

Висновок.

Однак потрібно пам'ятати, що не всі предмети й теми можна інтегрувати. Найефективнішим є інтегрування предметів мовного циклу за зразком:

читання — мова;

мова — читання, народознавство, музика;

читання — природознавство;

мова — природознавство.

На інтегрованих уроках споріднений матеріал різних галузей знань спресований навколо однієї теми, розглядається з різних боків. Таке різнобічне сприйняття лінгвістичних явищ значно скорочує час на їх опанування. Інтегровані уроки сприяють мовленнєвому розвитку учнів, формують уміння користуватися в діалоговому спілкуванні широкою аргументацією, що охоплює знання з різних наук.

Віршовані (римовані) уроки — це такі нестандартні форми організації навчального процесу, які проводяться на віршованому матеріалі. Усі етапи такого уроку, усі завдання, пояснення — римовані тексти. Подібні уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло — віршами, і не можна пропустити основного, треба чітко виділити його і зробити висновки. До­свід учителів, що хоча б зрідка застосовують віршовані уроки, показує, що після їх проведення діти «граються у рими», намагаються самі складати вірші.

Найчастіше в процесі шкільного навчання проводять уроки-ігри. Заняття, в основі яких лежить гра, характеризуються високим ступенем активності учнів, сприяють їхньому мовленнєвому розвитку. Очевидно, що питома вага уроків-ігор є виправданою в навчанні шестирічних першокласників. Такі уроки забезпечують поступовий перехід від ігрової діяльності до навчальної. Розглянемо основні види уроків ігор.

До уроків-дискусій належать урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок — круглий стіл, урок-прес-конференція, урок — проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст тощо.

Такі уроки проводяться після вивчення певної теми з метою поглиблення і систематизації знань школярів. Уроки-дискусії розширюють досвід спілкування, оскільки особлива увага під час їх проведення приділяється саме формуванню вмінь запитувати і відповідати.

Уроки-дослідження —може реалізуватися у вигляді уроку-пошуку, уроку-знайомства, уроку — панорами ідей, уроку «Що? Де? Коли?» тощо. Такі уроки створюють умови для самостійної роботи учнів в опануванні навчального матеріалу. Дослідницька діяльність школярів неможлива без запитань «Як?», «Чому?», «Звідки?», «Чи можливо?», «Якими способами?», «Як міркувати?», «Які твої дії?», без завдання «Доведи!». Цінність уроків-досліджень полягає в тому, що під час їх проведення поєднуються індивідуальні та групові форми роботи. Це дає змогу формувати позитивну мотивацію до плідної співпраці, що сприяє активізації пізнавальних, мовленнєвих здібностей учнів.

Уроки-звіти — це нестандартні форми ведення навчально-виховного процесу, спрямовані на перевірку знань, умінь і навичок учнів з певних тем. Вибудовуючись у вигляді уроку-аукціону, уроку-заліку, уроку-інтерв'ю, уроку-концерту, уроку-презентації, уроку-ярмарку, уроку — огляду знань, такі нестандартні типи занять є прикладом особистісно-орієнтованого стилю спілкування вчителя й учнів, що ґрунтується на довір'ї, підтримці навчальних зусиль дітей.

Значущість уроків-звітів безсумнівна: це і повторення вивченого мовного матеріалу, і розширення світогляду учнів, розвиток їхнього мовлення і мислен­ня, уміння спілкуватися, виховання культури поведінки. У процесі проведення уроків-звітів у школярів формується просвітницький інтерес — бажання виконати поетичний твір, розказати про нього своїм однокласникам. А цей інтерес і собі може впливати на подальшу освіту (самоосвіту) дітей.

Уроки-змагання — це урок-конкурс, урок-турнір, урок-брейн-ринг, урок- вікторина, урок-КВК тощо. Проведення таких уроків робить процес навчання інтенсивним, оскільки він створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацю­вати, допомагає розкрити особистісні здібності задля перемоги своєї команди.

Організовуючи учнів класу в команди, класовод піклується про однорідність команд за віковими, статевими та психологічними ознаками. Прийоми розподілу ді­тей на команди можуть бути різними: за інтересами, за кольором волосся, за першою літерою імені, за лічилкою, за спеціально дібраними умовними позначками.

Уроки-змагання дають можливість формувати навички зв'язного мовлення учнів, уміння дотримуватися норм етикету в командному спілкуванні. Залучен­ня дитини до спільної праці з ровесниками допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особистісні цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь.

Найпоширенішою формою ведення навчально-виховної діяльності в по­чатковій школі є уроки-мандрівки. Урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож можуть проводитися на всіх етапах вивчення мовного матеріалу, реалізовуватися як в умовах класного приміщення, так і поза ним. Проведення уроків-мандрівок привертає увагу багатьох учителів. Такі уроки зацікавлюють учнів, допомагають опрацьовувати складний мовознавчий матеріал без напруження, у невимушеній ігровій діяльності, стимулюють розвиток творчих,

Отже,нестандартний урок у контексті мовленнєвої освіти — це важливий засіб реалізації творчої діяльності вчителя й учнів, що спрямований на пошук нових форм розкриття внутрішньої суті мовних явищ шляхом гри, диспуту, експерименту, дослідження, аналізу. Створюючи атмосферу співробітництва в напрямі суб’єкт-суб’єктних стосунків учителя й учнів, нестандартні уроки дають можливість підводити учнів до усвідомленої та емоційно пережитої потреби міркувати, аналізувати, робити висновки, давати пропозиції, інакше кажучи, забезпечують активний мовленнєвий розвиток молодших школярів.