Главная | Обратная связь

Методика вивчення теми часи дієслова

Працюючи у 3 класі над темою «Змінювання дієслів за часами», учні мають навчитися: розрізнювати часові форми дієслів; ставити питання до дієслів різних часових форм; змінювати дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного 218

виду (без уживання термінів) за допомогою питань що робить? що зробить? що робив? що зробив?; розрізнювати часові форми дієслів у тексті, використовувати їх у власних висловлюваннях.

Вивчення матеріалу буде ефективним за умови використання евристичного методу. Бесіду доцільно провести на основі особистих вражень дітей, власного досвіду, спостережень за явищами природи, наприклад:

2 Діти, що ми робимо зараз на уроці рідної мови? (Читаємо, пишемо, відпо­відаємо, слухаємо, спілкуємося, вчимося...) На які питання відповідають ці дієсло­ва? (Що робимо?) А що ми робили на попередніх, минулих уроках? Як потрібно змінити дієслова, щоб розказати про дії, які вже відбулися або відбувалися? Які питання ставимо до цих дієслів? (Що робили?) Що будемо робити на наступних уроках? Поставте питання до дієслів, які називають дію, яка відбудеться після того, як про неї сказали. (Що будемо робити? що робитимемо ?)

^ Важливо стимулювати учнів до називання різних дій, які вони виконують у момент мовлення, виконували раніше або ще виконуватимуть. Далі, працюючи з підручником, учні складають речення на основі спостережень за змінами в при­роді про те, що: 1) відбулося вчора; 2) відбувається сьогодні; 3) відбудеться через місяць.

Аналіз мовного матеріалу допомагає учням усвідомити, що дієслова можуть називати різні дії: 1) яка відбувається тоді, коли про неї говорять; 2) яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять; 3) яка відбудеться після того, як про неї сказали. Від цього залежить і питання, яке ставимо до дієслова.

У процесі сприймання та первинного усвідомлення вчитель повідомляє учням, що дієслова змінюються за часами (є три часи: теперішній, минулий і майбутній). Оскільки основним орієнтиром визначення часу дієслів для молодших школярів є саме питання, важливо організувати роботу з таблицею, в якій уміщено різні граматичні питання, на які відповідають дієслова теперішнього, минулого та майбутнього часу:

 

Теперішній час

що роблю?

що робиш?

що робить?

що робимо?

що робите?

що роблять?

 

Минулий час

що робив?

що робила?

що робило?

що робили?

що зробив?

що зробила?

що зробило?

що зробили?

 

Майбутній час

що буду робити?

що робитиму?

що будеш робити?

що робитимеш?

що буде робити?

що робитиме?

що будуть робити?

що робитимуть?

Важливо виробляти в учнів уміння правильно користуватися питанням з ме­тою розпізнавання й утворення часових форм дієслова. Для визначення часу слід навчати дітей вникати у зміст дієслова, правильно ставити до нього питання. Учні рідко помиляються, визначаючи дієслова минулого часу, які означають дію, що відбулася давно, і про неї можна лише розповідати, згадувати, але зримого об­разу вона зараз не викликає. Наприклад: Минула осінь. Хлібороби зібрали з полів урожай. Відлетіли у теплі краї перелітні птахи.

Найчастіше молодші школярі помилково зараховують до форм теперішнього часу ті дієслова минулого часу, які вживаються для опису явищ природи, подій, що вже відбулися, але результати їх продовжують існувати і в момент мовлення, наприклад: Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила... (Т. Шевченко).

У разі зарахування вжитих у вірші дієслів до теперішнього часу слід вимагати від учнів поставити до цих дієслів граматичне питання (що зробила?), яке допома­гає сприйняти названі у вірші дії як такі, що відбулися в минулому. Учням 3 класу для визначення часу дієслова спочатку слід пропонувати речення з більш прозорим відчуттям часу дії і частіше порівнювати різні часові форми між собою. Напри­клад: Взимку діти спускалися з гірки на санках. Весною діти пускають у рівчаках кораблики. Влітку діти купатимуться (будуть купатися) в річці.

Корисно пропонувати учням за допомогою питань (що робить? що робив? що буде робити?) утворювати від неозначеної форми дієслова теперішнього, минулого та майбутнього часу і вводити їх у речення.

У процесі вивчення теми слід працювати над формуванням в учнів умінь правильно використовувати видо-часові форми дієслів у текстах. Ефективними є завдання на зміну форм дієслів у тексті.

3 Прочитайте текст. Дієслова в дужках поставте в потрібній часовій формі. В якому часі слід ужити всі дієслова? Визначте, який це текст — художній чи науковий.

Хороше весною в лісі. Берези (розпускати) своє липке листя, (стояти) прозо­рі, ніби не дерева, а серпанок зелений. Серед них (темніти) міцні ялини і високий ялівець.

Повітря чисте, легке, ялинковою смолою (пахнути), молодим листям, прілою землею. І хор пташиний... А голоси ж які чудові! І флейта (співати), і трель (роз­сипатися), і чичикання, і посвисти.

Євген Чарушин

4 Уявіть, що тепер осінь, а ми хочемо розповісти про те, як було в лісі вес­ною. В якому часі необхідно використати дієслова? Змініть текст і прочитайте його. Який висновок можна зробити?

У 4 класі доцільно практикувати різноманітні творчі роботи (перекази, творчі диктанти, диктанти із завданням, твори), спрямовані на засвоєння категорії часу. Можна давати учням такі завдання: розповісти про події, що відбулися раніше, вживаючи дієслова минулого часу; прочитати оповідання, в якому розповідається про події, що відбуваються зараз, і переказати його зміст, уживаючи дієслова в майбутньому часі, тощо.

Змінювання дієслів за числами молодші школярі починають засвоювати прак­тично ще в 1 класі, коли виконують завдання, які вимагають відповіді на питання що робить? що роблять?. Поступово учні узагальнюють свої спостереження: якщо дієслово називає дію одного предмета, воно стоїть в однині; якщо дієслово називає дію двох і більше предметів, воно стоїть у множині.

У процесі виконання вправ слід орієнтувати учнів на встановлення зв’язку між питанням, на яке відповідає дієслово, формою числа, в якому воно вжите, та закінченням: квітка (що робить?) цвіте — квіти (що роблять?) цвітуть; пташка (щоробить?) летить — пташки (щороблять?) летять.

Для формування вмінь розрізняти, визначати, змінювати число дієслів, пра­вильно використовувати дієслова в мовленні слід практикувати вправи на встанов­лення зв’язку між словами в реченні, постановку питань до дієслів, зміну дієслів відповідно до питання, доповнення речень дієсловами у відповідній числовій формі, обґрунтування правильності вживання числової форми дієслова тощо.

У 3—4 класах школярі вчаться змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком, ставити дієслова минулого часу в по­трібну родову форму за питанням що робив(-ла, -ло)?, що зробив(-ла, -ло)?.

Ознайомлення з цим матеріалом у 3 класі доцільно розпочати з аналізу тексту.

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Дихнув легенький вітерець. Усі дерева в лісі заспівали. Кожне дерево співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню. Слу­хаючи її, хотілося підійти і обняти білокору красуню. Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними і відважними. За Василем Сухомлинським

Учням пропонуємо знайти дієслова минулого часу в однині і визначити, з іменниками якого роду вони зв’язані. Діти переконуються, що дієслова мину­лого часу, які означають дію одного предмета, можуть зв’язуватися з іменниками чоловічого, жіночого, середнього роду. Учитель пояснює, що від цього залежить і рід дієслова: якщо дієслово минулого часу зв’язане з іменником середнього роду, то воно теж стоїть у формі середнього роду.

Важливо, щоб учні засвоїли питання та закінчення дієслів різного роду: чоловічий рід — що робив? що зробив?— нульове закінчення; жіночий рід — що робила? що зробила? — закінчення -а; середній рід — що робило? що зробило? — закінчення -о. Матеріал для сприймання доцільно подати у вигляді таблиці.

Закріпленню вивченого сприятимуть такі завдання: визначити рід дієслів у минулому часі, позначити закінчення; змінити дієслова минулого часу за ро­дами; виписати дієслова минулого часу, утворити від них дієслова жіночого та середнього роду; доповнити речення дієсловами відповідного роду, обґрунтовуючи свій вибір тощо.