 |
|
ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ БАНКОВ
Исторически банки в, основном, возникли из ювелирных лавок. Ювелиры имели надежные охраняемые подвалы для хранения драгоценностей, поэтому со временем люди начали отдавать им свои ценности на хранение, получая взамен долговые расписки ювелиров, удостоверяющие возможность по первому требованию получить эти ценности обратно. Так возникли банковские кредитные деньги.
Поначалу ювелирных дел мастера только хранили предоставленные ценности и не выдавали кредиты. Такая ситуация соответствует системе полного или 100%- го резервирования (вся сумма депозитов хранится в виде резервов). Но постепенно выяснилось, что все клиенты не могут одновременно потребовать вернуть свои вклады.
Таким образом, банк сталкивается с противоречием. Если он все вклады хранит у себя в виде резервов и не выдает кредиты, то он лишает себя прибыли. Но при этом он обеспечивает себе 100%-ю платежеспособность и ликвидность. Если же он выдает деньги вкладчиков в кредит, то он получает прибыль, но возникает проблема с платежеспособностью и ликвидностью. Платежеспособность банка означает, что величина его активов по меньшей мере должна равняться его задолженности. К активам банка относятся имеющиеся у них банкноты и все финансовые средства (облигации и долговые обязательства), которые он покупает у других лиц или учреждений. Облигации и долговые обязательства служат источником доходов банка. Задолженность банка (liabilities) - его пассив - это размещенные в нем суммы депозитов, которые он обязан вернуть по первому требованию клиента.
Если банк желает иметь 100%-ю платежеспособность, то он не должен давать в кредит ничего из размещенных в нем средств. Таким, образом, устраняется высокий риск, но банк не получает никакой прибыли в виде процентов на предоставленную в кредит сумму и не имеет возможности оплатить свои издержки. Чтобы существовать, банк должен рисковать и давать кредиты. Чем больше величина выданных кредитов, тем выше и прибыль, и риск. Кроме платежеспособности, банк должен обладать еще одним свойством – свойством ликвидности, т.е. способностью в любой момент выдать любому количеству вкладчиков часть вклада или весь вклад наличными деньгами. Если банк хранит все депозиты в виде денежных купюр, то обладает абсолютной ликвидностью. Но хранение денег, в отличие от, например, облигаций не дает никакого дохода. Поэтому чем выше ликвидность банка, тем ниже его доход. Банк должен тщательно взвешивать издержки не ликвидности (т.е. потеря доверия клиентов) и издержки от неиспользования имеющихся средств. Необходимость иметь большую ликвидность всегда уменьшает доходы банка.
Завдання 2. Прочитайте поданий текст, напишіть на нього рецензію.
ІНФЛЯЦІЯ
Інфляція - тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.
Розмір більшості товарів, на які зростають ціни, та тривалість процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Слід вирізняти відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше (наприклад, нафта), ніж інші. Зростання цін в одному періоді та відсутність або ж надто слабке зростання в наступних не є інфляцією.
Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення. Наприклад, згідно з монетарною теорією «інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності та тривалості в часі процесу зростання цін. Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.
Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом, наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що призводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).
«Інфляція – це податок, що може вводитися без прийняття закону», – зазначив засновник монетаризму Мілтон Фрідман. Зростання цін призводить до зменшення реальної вартості утримуваних грошей (наприклад, зростання цін на 10% має такий же ефект,як і додатковий податок при купівлі даного товару). У той же час Уряд здобуває вигоду від інфляції, оскільки відбувається збільшення доходів внаслідок зростання номінальних значень вартості товарів (бази оподаткування).
Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету).