Главная | Обратная связь

Рибосоми. Органели руху. Клітинний центр

Рибосоми— немембранні органели, які беруть участь у синтезі білка в клітинах. Це сферичні тільця діаметром близько 20 нм. Вони містять рРНК і білки, що взаємодіють між собою, утворюючи рибонуклеопротеїдні комплекси. Рибосоми складаються з двох субодиниць,різних за розмірами: великоїта малої.Кожна субодиниця являє собою єдиний рибонуклеопротеїдний комплекс. Рибосомні субодиниці можуть роз'єднуватись між собою і сполучатися знову під дією певної концентрації іонів кальцію, деяких біологічно активних речовин тощо. Вони утворюються в ядерці: на молекулі ДНК синтезуються попередники рРНК, які згодом з'єднуються з рибосомними білками, що надходять з цитоплазми. Велика та мала рибосомні субодиниці сполучаються в рибосому поза ядром у місцях синтезу білків.

Спочатку на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки мала субодиниця зв'язується з молекулою іРНК, а потім до них приєднується велика субодиниця. Після припинення синтезу білкової молекули субодиниці роз'єднуються. Число рибосом у клітині залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків. Наприклад, у хребетних тварин найбільшу кількість рибосом виявлено в клітинах печінки, червоного кісткового мозку тощо.

Органели руху.До органел руху клітини належать псевдоподії (несправжні ніжки), джгутики та війки.

Псевдоподії(від грец. псевдос - несправжній і подос - нога) - тимчасові вирости цитоплазми клітин деяких найпростіших (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій) або багатоклітинних тварин (лейкоцити). Структура псевдоподій та їхня форма може бути різноманітною. Псевдоподії виникають завдяки рухові цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини, утворюючи виріст. Крім руху клітини, псевдоподії також забезпечують захоплення нею твердих поживних часток (фагоцитоз).

Джгутикита війкимають вигляд тоненьких виростів цитоплазми. їхні внутрішня структура та діаметр (близько 0,25 мкм) подібні, а відрізняються вони за довжиною і характером рухів. Джгутики та війки відомі в одноклітинних організмів (хламідомонада, джгутикові, інфузорії) та в окремих клітин багатоклітинних (епітелій повітроносних шляхів ссавців, сперматозоїди тварин, вищих спорових рослин тощо).

Джгутики та війки вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна структура з мікротрубочок. На поперечному розрізі через джгутик або війку можна помітити дев'ять подвійних мікротрубочок на периферії та ще дві - в центрі.

В основі джгутиків та війок лежать базальні тільця,заглиблені в цитоплазму. Вони приблизно такого самого діаметра, що й та частина джгутиків або війок, які знаходяться над поверхнею клітини, але периферійні мікротрубочки зібрані у дев'ять пучечків по три, а в центральній частині базального тільця вони відсутні. Базальні тільця прикріплені до плазматичної мембрани і структурно взаємопов'язані з периферійною частиною джгутиків або війок.

Рух війок загалом нагадує роботу весел (мал.20) і здебільшого (наприклад, у інфузорій) скоординований. В основі війок, як правило, лежить одне базальне тільце. Для джгутиків характерний гвинтоподібний або хвилеподібний рух; кожен джгутик в основі, як правило, має два базальних тільця.

Рухаються джгутики та війки за рахунок вивільнення енергії АТФ. При цьому сусідні пари мікротрубочок ніби ковзають одна відносно іншої. За допомогою джгутиків та війок пересуваються одноклітинні організми, їхня робота забезпечує постачання клітини їжею (наприклад, джгутики травних клітин гідри); вони можуть виконувати чутливу та захисну (війки клітин слизової оболонки носової порожнини) функції.

Клітинний центр.До складу клітинного центру зазвичай входять дві центріолі, розміщені в ділянці світлої цитоплазми, від якої радіально

розходяться мікрониточки.

Центріолі за структурою подібні до базальних тілець: вони складаються з дев'яти триплетів мікротру бочок та мають вигляд порожнистого циліндра діаметром 0,3-0,5 мкм. Центріолі характерні для більшості тваринних клітин, однак часто відсутні в клітинах вищих рослин, деяких грибів, водоростей і найпростіших. Вони беруть участь у формуванні веретена поділу, при цьому розходяться до полюсів клітини і між ними натягуються нитки із мікротрубочок. Після поділу клітини кожна центріоля потрапляє до однієї з дочірніх клітин. Подвоюються центріолі в період між поділами клітини.

Функції центріолей остаточно не з'ясовані. Відомо, що за їхньою допомогою утворюються мікротрубочки цитоплазми, формуються веретено поділу, джгутики та війки. Але в клітинах, у яких центріолі відсутні, ці процеси відбуваються без їхньої участі.

Питання для самоконтролю

1.Що таке клітина? 2.Які основні складові компоненти клітин ви знаєте? 3.Що таке цитоплазма і які її функції? 4.Що таке клітинні включення? Яке їхнє значення? 5.Яка будова та функції ендоплазматичної сітки? 6.Порівняйте функції шорсткої та гладенької ендоплазматичної сітки? 7.Що таке лізосоми? Які їхні функції? 8.Що мають спільного та чим відрізняються різні типи пластид? 9.Яка будова та розміри мітохондрії? Які функції вони виконують? 10.Дайте визначення галоїдному, диплоїдному та поліплоїдному

наборам хромосом? Яка будова хромосом?

11 .Які типи ядер можуть бути в клітині? Які їхні функції?

12.Що спільного та відмінного в будові та роботі джгутиків та війок?

13.Які будова та функції рибосом?

14. Де і як утворюються рибосоми?

15.Які будова та функції клітинного центру?