 |
|
Адренергічні лікарські засоби
В адренергічних синапсах передача збудження здійснюється за допомогою медіатору норадреналіну. Вважається, що адренергічні аксони, що підходять до виконавчого органа, мають численні розширення, які виконують функції нервових закінчень. У них відбувається синтез норадреналіну. При надходженні нервового імпульсу норадреналін виділяється в синаптичну щілину і взаємодіє з адренорецептором постсинаптичної мембрани, внаслідок чого виникають різні біохімічні реакції, які супроводжуються зміною фізіологічних ефектів. Діє норадреналін нетривало. Частина медіатору повертається у закінчення адренергічних волокон, де метаболізується ферментом моноамінооксидазою (МАО), а частина, що залишилась у синаптичній щілині, - ферментом катехолометилтрансферазою (КОМТ).
Основні ефекти, що пов’язані зі стимуляцією α- і β-адренорецепторів
| α-адренорецептори | β1-адренорецептори | β2-адренорецептори |
| Звуження судин (особливо шкіри, слизових оболонок, нирок). Мідріаз (розширення зіниць). Зниження моторики і тонусу кишечнику | Підвищення частоти і сили серцевих скорочень | Розширення судин (особливо скелетних м’язів, серця, мозку). Зниження тонусу бронхів. Зниження тонусу міометрія. Підсилення глікогенолізу та ліполізу. |
Класифікація лікарських засобів за дією на адренорецептори
| Адреноміметичні засоби | Адреноблокуючі засоби |
| α-адреноміметичні Норадреналіну гідротартрат Фенілефрин (мезатон) нафтизин (санорин, риназин) Ксилометазолін (галазолін,назенспрей, отривін, фармазолінн, длянос) Тетризолін (тизин) Тетризолін (візин) Оксиметазолін (називін, назол) β-адреноміметики Ізопреналін (ізадрин) Сальбутамол (вентолін) Фенотерол (беротек, партусистен) Кленбутерол (спіропент) Орципреналіну сульфат (астмопент, алупент) α, β-адреноміметики Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) Допамін (дофамін, тензамін) Симпатомиметики Ефедрину гідрохлорид | α-адреноблокатори Фентоламін Тропафен Празозин (мініпрес) Піроксан Серміон β-адреноблокатори Пропранолол (анаприлін, обзидан, індерал) Окспренолол (тразикор) Метопролол (вазокардин, корвітол, спесікор) Талінолол (корданум) Надолол (коргард) Атенолол Ацебутолол Соталол Симпатолітичні засоби Резерпін Раунатин |
Адреноміметичні засоби – це лікарські засоби, що безпосередньо збуджують адренорецептори
α-адреноміметики – це лікарські засоби, що збуджують переважно
α-адренорецептори.
Норадреналін (норепінефрин) виявляє пряму стимулюючу дію на
α-адренорецептори, а також на β-адренорецептори. Внаслідок цього звужуються артеріоли і венули переважно шкіри і внутрішніх органів черевної порожнини, підвищується загальний периферичний опір і АТ. Проте пресорна дія норадреналіну нетривала. Збуджуючи β-адренорецептори серця, норадреналін збільшує силу його скорочень, внаслідок чого зростає ударний об’єм.
Препарат не всмоктується з травного каналу. При підшкірному та в\м введенні зумовлює спазм судин на місці ін’єкції та може спричинити некроз тканин. Основний шлях введення – в\в крапельно. Препарат швидко інактивується в організмі, виводиться нирками.
Застосування: гостра судинна недостатність (колапс) ортостатичної, інфекційної або токсичної природи.
Побічні ефекти: рідко – порушення дихання, головний біль, аритмія серця.
Протипоказання: геморагічний і кардіогенний шок, оскільки спричиняє спазм артеріол і порушує мікроциркуляцію тканин.
Фенілефрин (мезатон) Phenylephrine – α-адреноміметик, під впливом якого звужуються артеріоли і підвищується АТ (пресорна дія), розширюються зіниці і знижується ВОТ при відкритих формах глаукоми.
Застосування: для підвищення АТ при колапсі та артеріальній гіпотензії, а також під час підготовки до операції, після операції, при інтоксикаіях, інфекційних захворюваннях, при гострій судинній недостатності (колапсі).
Протипоказання: гіпертонічна хвороба, атеросклероз.
Форма випуску: 1% раствор в ампулах по 1 мл.
Ксилометозолін (галазолін, назеспрей, отривін)Xylometazoline викликає більш тривале звуження периферичних судин. Застосовують головним чином при гострих ринітах, гайморитах, алергічних кон’юктивітах. Не рекомендують при хронічному риніті вживати понад 5 днів (некроз слизової оболонки).
Тетризолін (тизин) має судинозвужувальну, протинабрякову та антиексудативну дію, що призводить до звуження дрібних артеріол, зменшення набряку слизової оболонки носових ходів та зниження ексудації. При місцевому застосуванні практично не резорбується, тому не має побічних ефектів, властивих іншим адреноміметикам. Ефеккт настає через 1 хвилину і триває до 8 год.
Тетризолін (візин) застосрвується при набряку та гіперемії слизової оболонки та кн’юктиви при подразненні очей, наприклад, при дії диму, пилу, хлорованої води, алергічних запальних реакціях типу сінної гарячки та у разі підвищеної чутливості до пилку рослин.
Нокспрей– судиннозвужуючий препарат, що містить оксиметазолін, ментол, камфору. Застосовують при алергічних ринітах, гайморитах, отитах, при проведенні риноскопії. Препарат призначають дітям (після 6 років) та дорослим не більше ніж на 7 діб.
β -адреноміметики – це препарати, що збуджують переважно бета-адренорецептори.
Ізопреналін (ізадрин) Izoprenaline hydrochlorsde збуджує β1-і β2-адренорецептори, внаслідок чого збільшується частота і сила серцевих скорочень, підвищується автоматизм серця, покращується атріовентрикулярна провіднисть, а також знижується тонус бронхів, м’язів травного каналу, матки.
Застосування: як бронхорозширювальний засіб для інгаляцій, сублінгвально при порушеннях атріовентрикулярної провідності, для зняття атріовентрикулярної блокади. При деяких формах кардіогенного шоку вводять в\в.
Побічні ефекти: тахікардія, нудота, сухість у роті, тремор верхніх кінцівок, прнос.
Протипоказання: І триместр вагітності, а також стан перед пологами (пригнічує пологову діяльність).
Орципреналіну сульфат (астмопент) Orciprenalini sulfas – вибірково збуджує β2-адренорецептори, не викликає тахікардії, не змінює АТ.
Застосування: бронхіальна астма, хронічний астматичний бронхіт, емфізема легень, порушення атріовентрикулярної провідності.
Фенотерол (беротек) Fenoterol – замінник орципреналіну, більш тривалої дії. Під назвою Партусистен застосовується для послаблення скорочувальної активності та тонусу матки при загрозі передчасних пологів.
Є комбіновані препарати фенотеролу у формі аерозолю – Беродуал, Дитек.
Сальбутамол (вентолін) Salbutamolum – збуджує β2-адренорецептори, у лікувальних дозах не викликає тахікардії та змін АТ. У вигляді сиропу використовують у педіатрії.
Кленбутерол (спіропент) Clenbuterol за структурою та дією близький до сальбутамолу та тербуталіну. При внутрішньому прийомі швидко всмоктується, при інгаляції викликає швидкий та тривалий терапевтичний ефект (близько 12 годин).
Сальметерол Salmeterol– селективний β2-адреноміметик, володіє пролонгованою дією, тому використовується 1 раз на добу.
α -, β-адреноміметики – це речовини, що збуджуютьα- і β-адренорецептори.
Адреналіну гідрохлорид (епінефрин) Epinephrine – збуджує адренорецептори серця, підвищує частоту і силу його скорочень, автоматизм, швидкість проведення імпульсів. Одночасно підвищуються метаболічні процеси в міокарді та його потреба в кисні. Іноді ця властивість адреналіну застосовується при раптовій зупинці серця, наприклад, під час хірургічного наркозу, при електротравмі та ін.
Препарат чинить пресорний ефект, звужуючи периферичні судини, а також бронхолітичний, підсилює глікогеноліз (розщеплення глікогену до глюкози), підвищує вміст глюкози в крові (гіперглікемія), послаблює тонус і силу скорочень міометрія.
В наш час адреналін майже не використовують, надаючи перевагу мезатону та іншим α-адреноміметикам. Використовують препарат також для подовження дії місцевоанестезуючих засобів.
Побічна дія: підвищення АТ, тахікардія, біль у серці, аритмія.
Протипоказання: артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз, тиреотоксикоз, цукровий діабет, вагітність.
Ефедрин Ephedrini hydrochloridi – алкалоїд, який міститься в різних видах ефедри, за хімічною структурою і фармакологічними властивостями близький до епінефріну, однак є непрямим адреноміметиком. За силою дії значно поступається йому, але на відміну від нього, ефедрин – стійка сполука, не розщеплюється шлунковим соком, діє в десять разів довше, ніж епінефрін. Збуджує ЦНС подібно фенаміну. У великих дозах викликає психічне і рухове збудження, збуджує дихальний центр.
Застосування: міастенія, нарколепсія, отруєння снодійними та наркозними засобами, при енурезі (робить сон чутливим). Застосовують тільки за призначенням лікаря.
Побічна дія: підвищення АТ, нервове збудження, порушення сну, тахікардія, затримка сечі, тремтіння верхніх кінцівок.
Добутамін (добутрекс) Dobutamineза хімічною структурою є катехоламіном і є вибірковим стимулятором β1-адренорецепторів міокарда. Препарат мало впливає на автоматизм шлуночків, практично не впливає на α-адренорецептори судин.
Застосування:як кардіотонічний засіб, коли необхідно на короткий час підсилити скоротливість міокарда: недостатність серцевої діяльності.
Побічна дія: тахікардія, підвищення АТ, нудота, головний біль. Випускають 1,25% р-н по 20 мл в ампулах.
Антиадренергічні засоби – це препарати, які зменшують вплив симпатичної інервації на виконавчі органи. До них належать адреноблокуючі та симпатолітичні засоби.
α -адреноблокатори – це засоби, які блокують α-адренорецептори.
Фентоламін Phentolamin – чинить виражену α-адреноблокуючу дію. Він сприяє розширенню периферичних судин, покращанню кровопостачання шкіри, слизових оболонок і м’язів, зниженню АТ, зумовлює тахікардію, підвищує моторику травного каналу.
Форма випуску: таблетки по 0,025
Застосування: порушення периферичного кровообігу (ендартеріїт, хвороба Рейно, спазм судин мозку), пролежні, відмороження, лікування трофічних виразок кінцівок, феохромоцитома (пухлина надниркових залоз).
Побічні ефекти: тахікардія, почервоніння, свербіж шкіри, іноді нудота, блювання. пронос, ортостатичний колапс. Для усунення таких явищ необхідно знизити дозу або зробити перерву у вживанні препарату.
Тропафен Tropaphenum– блокує α-адренорецептори. Препарат більш активний, ніж фентоламін, діє тривалий час, менш токсичний.
Форма випуску: 1% р-н по1 мл в ампулах.
Піроксан Pyrroxanum – проявляє центральну та периферичну адреноблокуючу, а також седативну (заспокійлива) дію. Усуває симптоми гіперсимпатикотонії (емоційний стрес, головний біль, відчуття тривоги, безсоння, зниження працездатності). Препарат сприяє підсиленню уваги та покращенню розумової працездатності, усуває симптоми абстиненції при наркоманії, а також свербіж при нейродерміті.
Застосування: гіпертонічний криз (зупинка нападу та профілактика), алергодерматоз, нейродерміт, депресивний стан.
Побічні ефекти: артеріальна гіпотензія, брадикардія, біль у серці.
Форма випуску: таб. по 0,015; 1% р-н в амп. по 1 мл.
Серміон (ніцерголін) Nicergolline – виявляє α-адреноблокуючу , спазмолітичну, судинорозширювальну дію, покращує гемодинаміку і підвищує потребу мозкової тканини в кисні і глюкозі.
Застосування: порушення мозкового кровообігу, тромбоз і емболія мозкових судин, хвороба Рейно, мігрень.
Форма випуску: таб. по 0,01
Побічна дія: артеріальна гіпотензія, сонливість або безсоння.
Празозин (мінепрес) Prazosinum є селективним α1-адреноблокатором. Основна дія препарату – зниження АТ. Це пояснюється зниженням тонусу артеріальних судин і зменшенням роботи серця. Препарат призначають всередину при артеріальній гіпертензії за схемою: спочатку 0,0005-0,001 перед сном (після прийому препарату слід полежати протягом 6-8 годин), а потім по 0,001 3-4 рази на день.
Побічна дія: «феномен першої дози» – постуральна гіпотензія до втрати свідомості (колапса), тому і починають лікування з невеликої дози, яку слід прийняти перед сном; головний біль, безсоння, нудота, блювання, пронос, сухість у роті.
Протипоказання: період вагітності, вік до 12 років, обережно при захворюванні нирок.
Форма випуску: таб. по 0,001 і 0,005.
Доксазозин (кардура) Doxazosin за структурою близький до празозину і є вибірковим α1-адреноблокатором. По порівнянню з празозином проявляє більш пролонговану дію.
Форма випуску: таб. по 0,002 і 0,004.
β-адреноблокатори – це засоби, які блокують β-адренорецептори і характеризуються трьома видами дії – антигіпертензивною, антиангінальною і антиаритмічною.
Антигіпертензівна дія пов’язана зі зменшенням серцевого викиду та активністю ренін-ангіотензинової системи. Антигіпертензивній дії β-адреноблокаторів сприяє зумовлена ними блокада адренорецепторів нефрона, внаслідок чого зменшується надходження у кров реніну і утворення ангіотензину ІІ.
Антиангінальна дія пов’язана з блокадою β1-адренорецепторів (зниження частоти і сили серцевих скорочень). Це в свою чергу усуває конфлікт між забезпеченням серця киснем і необхідністю в ньому міокарда. Знижуючи потребу в кисні
β-адреноблокатори зменшують ступінь ішемії міокада, виявляючи таким чином ефективність при ішемічній хворобі серця (ІХС).
Антиаритмічна дія пов’язана зі зниженням збудження та автоматизму провідної системи серця, оскільки препарати блокують бета-адренорецептори синусового вузла.
β-адреноблокатори поділяють за здатністю до вибіркової дії на β1- та
β2-адренорецептори.
Пропранолол (анаприлін, індерал, обзидан) Propranolol – блокує β1- та
β2 -адренорецептори (серця і судин), викликає брадикардію і знижує роботу серця, його потребу в кисні, автоматизм, пригнічує атріовентрикулярну провідність. Загальний периферичний опір спочатку підвищеється, а потім знижується, тобто виникає гіпотензивний ефект. У наслідок блокади β2-адренорецепторів анаприлін підвищує тонус бронхів.
Застосування: ішемічна хвороба серця (ІХС), порушення серцевого ритму (тахіаритмія, мерехтлива аритмія), гіпертонічна хвороба.
Побічна дія: брадикардія, серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, бронхоспазм, диспепсичні явища, погіршення перебігу цукрового діабету, порушення функцій ЦНС (втомлюваність, порушення сну, судоми).
Протипоказання: брадикардія, атріовентрикулярна блокада, цукровий діабет, бронхіальна астма, вагітність.
Форма випуску: таб. по 0,01 і 0,04; 0,25% р-н в амп. по 1 мл.
Окспренолол (тразикор) Oxprenolol – призначають при стенокардії і порушенні серцевого ритму (тахікардія, екстрасистолія). Препарат переноситься хворими краще, оскільки він меншою мірою спричинює бронхоспазм.
Форма випуску: таб по 0,02.
Піндолол (віскен) Pindolol – блокатор β1- та β2 -адренорецепторів. Виявляє протиаритмічну дію. На показання нормального АТ не впливає, але зменшує вираженість артеріальної гіпертензії.
Застосування:гіпертонічна хвороба (як засіб для монотерапії або в комбінації з іншими препаратами), попередження нападів стенокардії, порушення серцевого ритму (пароксизмальна тахікардія, екстрасистолія).
Побічні ефекти: втомлюваність, порушення сну, розлади травлення.
Форма випуску: таб. по 0,005, 0,01 і 0,015; 0,02% р-н в амп. по 2 мл.
Атенолол Atenolol– кардіоселективний β-адреноблокатор, що виявляє антиангінальну, антигіпертензівну і антиаритмічну дію.
Застосування: гіпертонічна хвороба, профілактика нападів стенокардії, профілактика і лікування надшлуночкових тахікардій.
Побічна дія: на початку лікування можливі підвищена втомлюваність, відчуття холоду в кінцівках, сухість у роті, м’язова слабкість.
Форма випуску: таб. по 0,05 і 0,1.
Метопрлол (вазокардин, корвітол) Metoprolol – за дією подібний до атенололу. Призначають хворим з артеріальною гіпертензією, стенокардією, аритмією, а також для профілактики повторного інфаркту міокарда.
Форма випуску: таб. по 0,05 і 0,1.
Талінолол (корданум) – за дією подібний до метопрлолу; застосовують у тих самих випадках, що і метопрлол. Форма випуску: таб. по 0,05.
Побічна дія: відчуття жару, нудота, блювання.
Ацебутолол (сектраль)– кардіоселективний адреноблокатор. Проявляє антиаритмічну, гіпотензивну і антиангінальну дію. Майже не впливає на скоротливість міокарда, м’язи судин і бронхів.
Застосування: серцева аритмія (надшлуночкова і шлуночкова екстрасистолія), профілактика нападів стенокардії, артеріальна гіпертензія.
Побічна дія: нудота, діарея, брадикардія, артеріальна гіпотензія.
Симпатолітики – засоби, що пригнічують передачу збудження закінчень адренергічних нервів на адренорецептори.
Резерпін (рауседил) Rezerpine – це алкалоїд рослини роду раувольфія. Препарат знижує вміст норадреналіну в закінченнях адренергічних нервів, тобто виявляє симпатолітичну дію. Знижує рівень катехоламінів (норадреналін) в ЦНС, тому діє заспокійливо і має слабкий антисептичний ефект.
Під впливом резерпіну зменшується загальний периферичний опір артеріальних судин, знижується частота серцевих скорочень, АТ.
Застосування: артеріальна гіпертензія. Для підсилення дії пре парат комбінують з дихлотіазидом (діуретик) та іншими антигіпертензивними засобами.
Побічні ефекти: депресія, сонливість, загальна слабкість, явища паркісонізму (внаслідок тривалого застосування), зниження лібідо, гіперацидний гастрит, загострення виразкової хвороби шлунка, нудота, блювання, діарея.
Комбіновані препарати, що містять резерпін: адельфан (Adelphan), адельфан-езидрекс (Adelphan- Esidrex), бринердин (Brinerdin), крістепін (Crystepin), які випускаються у формі таблеток і застосовують для лікування гіпертонічної хвороби.
Раунатин Raunatinum – препарат, що містить суму алкалоїдів раувольфії. Містить резерпін, серпентин, аймалін і інші.
Фармакологічні властивості раунатина в значній мірі пов’язані з наявністю в ньому резерпіну, однак алкалоїди, що містяться в ньому придають йому додаткові фармакологічні особливості.
Головною властивістю раунатину є його гіпотензивний ефект, також він має антиаритмічні властивості; крім цього, має заспокійливу дію.
Застосування: гіпертонічна хвороба.
Побічна дія: як правило препарат добре переноситься; в окремих випадках спостерігається набухання слизової оболонки носа, пітливість, загальна слабість. Ці явища проходять при зменшенні дози або після короткотривалої перерви в прийомі препарату (1-3 дня).