 |
|
Мета і завдання національного виховання
Головна мета національного виховання студентської молоді – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової й екологічної культури.
Мета національного виховання конкретизується через систему завдань, що є загальними не тільки для всіх виховних закладів, а й для всього суспільства.
Завданнями національного виховання студентської молоді є:
- підготовка свідомої інтелігенції України, збереження інтелектуального генофонду нації;
- забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
- відхід від уніфікації у процесі виховання, від орієнтації на «усередненого» вихованця;
- формування національної свідомості та людської гідності, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
- виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та дотримання законів;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;
- підняття престижу української мови в академічному середовищі, забезпечення і розвиток україномовного освітнього простору;
- виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
- вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення молодим людям віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи;
- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброчинностей;
- культивування найкращих рис української ментальності – працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, толерантності, шанобливого ставлення до жінки, любові до рідної землі;
- формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи, підготовка молодої людини до життя в умовах ринкових відносин;
- забезпечення повноцінного розвитку студентської молоді, охорони і зміцнення їх фізичного, психологічного та духовного здоров'я;
- формування соціальної активності та відповідальності особистості через включення вихованців у процес державотворення, формування суспільних стосунків;
- забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;
- вироблення екологічної культури людини, розуміння необхідності гармонії її відносин з природою;
- прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
- спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності;
- створення необхідних умов для ефективного розвитку студентського самоврядування, виявлення його потенційних лідерів та організаторів;
- забезпечення високого рівня професійності та вихованості молодої людини, сприяння розвитку індивідуальних здібностей, таланту та самореалізації;
- плекання поваги до своєї alma mater, дотримання і розвиток демократичних та академічних традицій вищого навчального закладу.
Набуття цих цінностей і якостей має нині не лише особисте, а й загальнодержавне, загальнолюдське значення.
Головним завданням подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу є пошук і використання таких форм, методів, принципів виховного впливу, які б максимально враховували особливості перехідного до ринкових відносин періоду, глибокі зрушення в духовному житті, органічно вписувалися в нову модель вищої школи, сприяли інтеграції університету в єдину державну систему безперервної освіти. Виховання в університеті має набирати рис творчого, індивідуального, проблемного процесу і здійснюватись за найактивнішої участі самих студентів.
Отже, на сучасному етапі суспільного розвитку у вихованні студентської молоді університету та структурних навчальних підрозділів ЛНТУ має домінувати творчий фактор, що визначає основу духовності людини, культури сучасного спеціаліста.
Особливу увагу колектив університету спрямовує на радикальне поліпшення виховної роботи в гуртожитках.
Весь навчально-виховний процес повинен вестися на фундаменті українознавства як методології опанування навчальних предметів.