Студентської молоді університету та структурних навчальних підрозділів ЛНТУ
План заходів розглянуто та схвалено радою з виховної роботи ЛНТУ, протокол №2 від 22.102009 року.
1 вересня усі першокурсники беруть участь у святі посвячення у студенти. Цей день і є днем Знань. На перших заняттях незалежно від предмету ведеться бесіда із студентами про те, що в цей день мільйони учнів і студентів розпочинають свій шлях до країни знань. Навести конкретні приклади про широку сітку навчальних закладів у Волинській області. Охарактеризувати роботу Луцького національного технічного університету. В доступній формі довести до свідомості студентів те, що тільки освічена людина може успішно вдосконалювати себе, суспільство, брати активну участь в розбудові Української держави. У вересні минає 65 років із того дня (1944 року), коли між Тимчасовим урядом Польщі (Польським комітетом національного відродження) та урядом радянської України була укладена угода про переселення українців із Польщі до УРСР, а поляків із України до Польщі. У прикордонних з УРСР польських землях споконвічно проживало 750-800 тис. українців. Угода формально передбачала добровільне переселення їх в Україну. Однак більшість українців не бажало покидати землі своїх предків, тому почалося примусове переселення (депортація) українців із цих земель (Закерзоння). Людей зганяли з рідних земель на підставі того, що вони не були поляками. У цьому питанні комуністична влада Польщі співпрацювала з польським антикомуністичним озброєним підпіллям, вояки якого вночі оточували українські села, спалювали оселі, вбивали жителів. Так, лише па Холмщині було ліквідовано 150 сіл і вбито 15 тис. українців. Уряд УРСР ніяк не реагував на такий розвиток подій. Рішучий опір депортації українців чинили підрозділи УПА, але зупинити її не змогли. Останнім актом цієї трагедії стала операція "Вісла", що проводилася з 28 квітня до кінця липня 1947 р. За допомогою армії уряд Польщі поставив за мету остаточно виселити українців із Закерзоння. 150 тис. українців невеликими групами були розселені в західних і північних районах Польщі, до 4 тис. було запроторено до концтабору, де багато з них загинули, до 520 тис. вислано в УРСР. (У 1990 р. Сенат Польщі засудив операцію "Вісла" як злочинну операцію проти українського народу). Вересня У цей день 70 років тому, 1939 р., радянські війська за домовленістю з Німеччиною увійшли на територію Західної України, яка перебувала під польською окупацією. Розпочався процес повторного «возз'єднання» західноукраїнських земель із СРСР в складі УРСР. Чому повторне «возз'єднання»? Справа у тому, що справжнє возз'єднання Західної України з рештою України відбулося в січні 1919 р. Актом Злуки ЗУНР та УНР. Прилучення Західної України до СРСР відбулося не вільним волевиявленням українців, а внаслідок горезвісного військового договору 1939 р. між фашистською Німеччиною і Радянським Союзом. Саме цей договір довів до прискорення початку Другої Світової війни, і за що несуть історичну відповідальність СРСР і Німеччина. Нині ще чимало жителів України і окремих представників влади оцінюють вересень 1939 р., як «золотий вересень». Тому бажано на виховних годинах нагадати студентам, що той вересень приніс жителям краю море крові, горя і сліз. Відбулось «визволення» від демократії, української мови і культури. Тільки впродовж 1939-1941 рр. було репресовано близько 1,5 мільйонів західних українців. Свідченням цьому є розстріл в'язнів у Луцькій тюрмі та в містах Західної України.
Вересня Саме цього дня 1866 року в Холмі (тепер Польща) народився Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний та державний діяч, голова Наукового Товариства імені Т.Шевченка (НТШ), голова Української Центральної Ради, перший український Президент, академік АН УРСР і АН СРСР. Перший в Україні пам'ятник Михайлові Грушевському урочисто відкрито у вересні 1992 р. на подвір'ї місцевої гімназії у м. Коломиї, його автор – Віктор Римар. Студентам доцільно підготувати реферати на такі теми: 1. М.Грушевський – державний діяч. 2. М.Грушевський – історик. 3. М.Грушевський та Західна Україна і Гуцульщина.
Жовтня У цей день відзначаються три важливі події: День свята Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та 66 річниця з часу заснування Української Повстанської Армії (УПА). А наступного дня – 15 жовтня – день пам'яті Степана Бандери, провідника ОУН, який загинув 15 жовтня 1959 р. від рук московського агента КДБ Б.Сташинського. Студентам потрібно розповісти, що для встановлення свята Покрови Пресвятої Богородиці послужила подія, яка відбулася у X ст., коли Царгород, столицю Візантії, взяли в облогу араби. За переказом, в одному храмі, присвяченому Пречистій Діві Марії, народ ревно молився за охорону міста і під час молитви св. Андрій Юродивий бачив видіння, як Пресвята Богородиця в супроводі св. Івана Богослова та святих ангелів з'явилась у храмі, зняла зі своєї голови покров-омофор та простягла над народом. І сталося чудо. Араби зняли облогу міста і відійшли. З цього часу імператор Лев Мудрий та патріарх Константинополя вирішили окремим святом відзначати цю подію. У нас, в Україні, це свято також урочисто відзначають. Воно має свою історію. Наші князі, козаки і гетьмани, Запорозьке військо й УПА вважали Пречисту Діву Марію своєю покровителькою і заступницею. Указом Президента України Л.Кучми від 7 серпня 1999 року за історичне значення і заслуги Українського козацтва у спорудженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення установлено День Українського Козацтва, який відзначають щорічно 14 жовтня – в день свята Покрови Пречистої Богородиці. За народними уявленнями Свята Покрова опікувалася шлюбом, сім'єю, а також мала вплив на тепло, вітер, сніг, урожай, здоров'я. Це свято знаменує поворот від осені до зими. За повір'ям, після Покрови земля має відпочивати. Копати, сіяти вважають за великий гріх. Народна мудрість застерігає: «Хто сіє по Покрові, той не матиме й корові». Тому землероби поспішають закінчити до свята всі польові і городні роботи. На того, хто не встигає впоратися, дивляться з осудом – як на грішника, що накладає недорід на всі поля.
Жовтня Цього дня 65 роки тому назад було остаточно звільнено Україну від фашистської окупації. Куратор наголошує, що звільнення України пов'язане з корінним переломом у Другій світовій війні Він розпочався перемогою радянських військ під Сталінградом, подальшим розгромом німецьких військ під Курськом і Орлом (липень 1943 р.), капітуляцією Італії перед союзниками. 24 грудня 1943 р. почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. Найскладнішими воєнними операціями в Україні були: Корсунь-Шевченківська – (7 лютого 1944 р.), Кримська (квітень-травень 1944 р.), Яссо-Кишинівська (серпень 1944 р.). У липні 1944 р. під Бродами радянські війська розбили українську дивізію СС "Галичина" чисельністю до 10 тис. вояків, яка воювала в складі вермахту і була створена ОУН – мельниківцями як прообраз майбутньої армії української держави. Для українського народу ця битва була однією з найтрагічніших, оскільки по обидва боки фронту опинилися представники однієї національності. 27 липня 1944 р. було звільнено Львів і Станіслав (нині Івано-Франківськ). На заключному етапі, під час Карпато-Ужгородської операції 27 жовтня 1944 р. був звільнений Ужгород, а 28 жовтня – вся Закарпатська Україна. Так завершилося звільнення України від фашистської окупації, на її землі вернулася радянська влада. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|