 |
|
Березня – 371 річниця від дня народження гетьмана України Івана Мазепи
Народився він 20 березня 1639 р. на Білоцерківщині в українській шляхетній сім'ї. Закінчив Києво-Могилянську академію. Гетьман України з 1687 по 1709 рік. Своїм політичним хистом і культурою Мазепа підніс авторитет гетьманської влади, виявив себе великим меценатом мистецтв і наук.
Основною програмою Івана Мазепи була розбудова української самостійної державності на ґрунті козацько-гетьманського ладу і соборності українських земель. Заради цього він вважав за можливе співжиття України з Росією на засадах російсько-укранського договору 1654 р. Але Росія зрадила Україну, перетворивши її у свою колонію. Мазепа відчув нищення України при царюванні Петра І. Це проявилося в скасуванні козацького устрою, в обурливих діях російських військ на території України, у непосильних податках, повинностях на користь Москви, у будівництві російських міст, фортець, доріг, нищенні культурних цінностей. Нарешті «викрадення» імені «Русь» і назва ним Московської держави. Це не зміг витримати Іван Мазепа і «зраджує» Росії. Така «зрада» проти ворога його народу є позитивною і виправданою.
Переглянувши свою політику щодо Росії, Іван Мазепа укладає угоду з шведським королем Карлом XII і польським королем Станіславом Ліщинським.
Однак шведсько-українські війська під Полтавою 1709 р. потерпіли поразку. Занадто в Україні вкоренилися проросійські настрої і Мазепу не підтримало українське суспільство. Були й військові прорахунки. Разом з Карлом ХП і залишками його армії Мазепа відступив на турецьку територію. Помер під Бендерами. У наш час його прах перепоховано в Батурині.
Якщо політичні, державницькі і військові зусилля Івана Мазепи не принесли бажаних наслідків, то в галузі розбудови української культури, науки, будівництва його вклад неоціненний. Він опікувався Києво-Могилянською колегією, сприяючи перетворенню її у 1701 р. в академію, вбачаючи в ній один з важливіших факторів збереження національного духу і української державної ідеї. Будував церкви у Києві, Чернігові, Переяславі тощо. Всього біля 12 церков. Підтримував він і творчість Стефана Яворського, Іоанна Максимовича, Феофана Протоповича та ін. Перу Мазепи належать пісня «Ой горе тій чайці», багато віршів і книга «Весілля», в якій детально описано весь довесільний і весільний процес.
Вершиною його інтимної ліричної поезії є його листи до Мотрі Кочубей.
Усі культурні набуття Івана Мазепи складають національну гордість українців, свідчать про духовну велич самого гетьмана.
7 квітня–Всесвітній день здоров'я
У розмові із студентами напередодні цього дня або після необхідно зауважити, що приділяти увагу власному здоров'ю раз на рік не годиться. Про нього слід дбати щоденно, усім своїм способом життя. Бо ж здоров'я не купиш, а втративши його – не повернеш.
Але матеріальне становище далеко не всім дає змогу "харчуватися за наукою", додає проблем і екологічна ситуація. Однак робіть те, що принаймні усі можуть: зарядка зранку, прогулянка пішки (якщо працюєте, сидячи за столом), чи проживіть день без сигарет, а потім взагалі покиньте цю забаганку, від якої потерпають і оточуючі, і, нарешті, не зловживайте спиртним. Перераховане під силу усім. Пам'ятайте: «Рух – це здоров'я».
Квітня
Починаючи з 1999 р. кожної третьої п'ятниці у нашій країні (у світі з 1983 р.) відзначається Всесвітній день охорони пам'яток історії та культури.
Куратору для розмови із студентами потрібно добре підготуватися, щоб глибоко переконати їх у необхідності брати відповідну участь у захисті нашої національної спадщини. Адже в усіх місцях народження чи проживання студентів є певні пам'ятники історії та культури, які вимагають дбайливого ставлення до них, а то й захисту.
Для кураторів повідомляємо, що Україна є унікальною державою щодо різних пам'яток історії та культури. Це, передусім, перше у світовій історії наземне житло, вік якого 50 тисяч років. Це – Трипільська цивілізація, що проіснувала понад 2 тисячі років і створила одні з найдавніших протоміст в історії людства. Це – Кам'яна Могила біля Мелітополя, де ще 14 тис. років до н.е. було письмо. Це ж культура Київської Русі – найбільш цивілізованої країни тогочасної Європи.
На сьогодні до Державного реєстру України внесено понад 58 тисяч пам'яток археології, 49 тисяч – історії, понад 5 тисяч – монументального мистецтва, понад 16 тисяч – архітектури. У той же час кожна п'ята пам'ятка – в аварійному стані.
Під час розповіді куратору доцільно провести опитування студентів про те, які вони знають пам'ятки в Україні, своїй області, кожному населеному пункті. Варто вияснити пам'ятки історії та культури Волині.
18 квітня – Всесвітній День Землі і День довкілля, що відзначається щорічно у третю суботу квітня, пропонуємо кураторам об'єднати в одне виховне заняття, присвячене екологічним проблемам країни.
Подаємо коротку інформацію про названі дні, на яку слід звернути увагу.
На виконання Указу Президента України від 6 серпня 1998 р. у нас в країні відзначається День довкілля. Мета цієї акції – приведення до належного санітарного стану населених пунктів, місць масового відпочинку, створення зелених насаджень. У цей період всі християни, зазвичай, готуються до свята Воскресіння Христового, наводять порядок не тільки у своїх думках, але й у домі, на рідній землі.
На завершення розповіді про День довкілля слід підкреслити, що на єгипетських пірамідах, які збудовані 4,5 тис. років тому, є напис: «Людство загине, якщо не житиме за законами природи». Та протягом усього свого існування людство робить усе навпаки – живе тільки заради себе, проявляючи егоїзм, руйнуючи крок за кроком природу – середовище свого життя. Якщо цей процес не зупинити – не залишиться шансів на виживання ні нам, ні майбутнім поколінням.
День Землі в Україні вперше відзначався у 2003 році. Започаткований американськими студентами, школярами та їхніми викладачами, які запропонували широкому загалу людей зазирнути в глибину існуючих проблем довкілля і спільними силами навчитися берегти нашу планету.
У світі у День землі проводяться різноманітні акції, присвячені охороні довкілля. Приміром, в Італії організовують лежачі протести на автострадах проти автомобільних газів. А на Гаїті у цей день – національне свято.
Актуальною проблемою є збереження землі, її довкілля і в Україні. У нас 25% світових запасів чорнозему. Є що берегти.
А тим часом ще радянська влада довела наші землі до екологічної катастрофи. Та й мало що робить нинішня влада для поліпшення довкілля.
На території України, яка складає менше 1% суходолу Землі, накопичено 5% забруднення планети. Тобто Україну зробили чи не найзабрудненішою країною світу. Адже тут викидали в атмосферу близько 20 млн. тонн, а у воду понад 1,5 млрд. куб. м. нечистот.
Радіологічним обстеженням виявлено зараження території в 11 областях, а зараження овочів нітратами утричі вище від допустимої концентрації.
В Україні на цей час знищено 20 тис. малих річок. Річки – це ніби кровоносні судини землі. Треба рятувати їх усіма засобами, адже 80% захворювань населення – через вживання забрудненої води.
Земля – як влучно визначив Іван Франко, «всеплодющая мати», і є наше спільне багатство. А, значить, маємо всіляко оберігати її під виснаження і безгосподарності та приумножувати її родючу силу. Це давно вже зрозуміли в багатьох країнах. Саме тому 18 квітня відзначається Всесвітній день землі.
26 квітня–минає 24 роки від дня Чорнобильської трагедії. Україна наодинці залишилася з її наслідками, А вони страшні. Радіацією уражено майже 10% території нашої країни. Це 2293 населених пункти. Потерпілими визнано 3 млн. 427 тис, громадян України – кожен 15-ий житель країни.
На занятті слід навести факти і цифри медичних наслідків Чорнобильської катастрофи. Доцільно доручити студентам родом з Житомирської, Київської областей зробити інформацію про стан радіаційного забруднення їх місця народження чи проживання та його наслідки.
27 квітня – минає 31 рік з того трагічного дня, коли перестало битися серце Володимира Івасюка – композитора, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, засновника сучасної української естради.
Названий день смерті композитора вказало слідство. Зник він у Львові 24 квітня, знайшли повішеним 18 травня, а поховано на Личаківському цвинтарі 22 травня 1979 р.
Композитор Володимир Івасюк родом з Буковини, закінчив Львівський медичний інститут і Львівську консерваторію. Автор 107 пісень і 33 інструментальних творів. Його пісні: «Водограй», «Червона рута», «Два перстені», «Я піду в далекі гори», «Любов цвіте один-єдиний раз», «Пісня буде поміж нас» та інші.
На виховному занятті доцільно прослухати пісні Володимира Івасюка.
9 травня – День перемоги над фашистською Німеччиною. Саме в цей день 65 років тому назад 9 травня 1945 р. радянські війська звільнили Прагу від німців. Щоправда, цілий світ відзначає свято Перемоги 8 травня, бо саме в цей день було підписано акт капітуляції Німеччини.
Ціною багатомільйонних жертв приблизно 30 млн. чоловік колишнього СРСР, в тому числі понад 5 млн. українців, було одержано перемогу. На жаль, ще до сьогоднішнього часу на державному рівні не визнано УПА, як воюючу сторону у Другій світовій війні. Матеріальні втрати України за роки війни дорівнюють 285 мільярдам карбованців (100 млрд. доларів). Знищено 714 міст і містечок, 28 тисяч сіл, зруйновано 2 мільйони будинків, внаслідок чого понад 10 мільйонів людей залишилися бездомними. Винними у такій трагедії рівномірно є СРСР і Німеччина, Сталін і Гітлер. Вони перед війною розділили сфери впливу (до Німеччини – Польща і частина Прибалтики; до СРСР – Західна Україна і Західна Білорусія, Молдавія і частина Прибалтики). Потім один напав на іншого, незалежно, хто це зробив першим. Ілюструє це такий документ: 19 серпня 1939 року Сталін на таємному засіданні Політбюро обґрунтував потребу "великої війни в Європі" й видав секретний наказ про мобілізацію. У травні 1941 року він відібрав від Молотова титул прем'єр-міністра, щоб "на білому коні" в'їхати в Берлін.
Рекомендується кураторам з нагоди 65-ї річниці Перемоги для зустрічі із студентами запросити ветеранів війни, воїнів колишньої УПА.