Главная | Обратная связь

Новизна роботи полягає в виокремлення і систематизації соціальних факторів, що впливають на злочинність по окремих категоріях злочинів.

1.1. Поняття злочинності, її ознаки, класифікація соціальних факторів, що впливають на злочинність.

Злочинність -це відносно масове, істо­рично мінливе соціальне явище, яке має певну територіальну і часову поширеність, являє собою цілісну, засновану на статистичних зако­номірностях систему одиничних суспільно небезпечних діянь, заборо­нених кримінальним законом.[1]
Беручи визначення злочинності за основу, необхідно розглянути ознаки злочинності з метою більш детального розкриття змісту поняття "злочинність".
1. Злочинність - явище негативне, що завдає шкоди суспільству загалом, так і конкретним його членам зокрема. Одночасно деякими мислителями ставилося під сумнів таке потрактування. Проте біди, що їх злочинність несе людям, навряд чи дозволяють говорити про неї інакше, ніж як про негативне явище.
2. Злочинність є соціальним явищем, наслідком причин й умов, що мають соціальний характер. Злочинність - це дзеркальне відбиття тих негативних суперечностей, що існують в нашому суспільстві. Вона соціальна тому, що складається з дій, скоєних людьми в суспільстві проти інтересів всього суспільства чи певної його частини.
Неможливо намагатися вплинути на злочинність, не змінивши соціальних умов, які її породжують. Якщо в основі злочинності лежать об'єктивні фактори, то ні жорстокі покарання, ні найдосконаліше кримінальне законодавство не зможуть радикально вплинути на стан злочинності.
3. Злочинність є історично мінливим явищем. Це означає, що вона з'явилася на визначеному етапі розвитку людства та разом із суспільними відносинами змінювались поняття злочинного та незлочинного.
Стан злочинності неоднаковий у різних соціально-економічних формаціях. її рівень і структура змінюються й на певних етапах розвитку визначеної формації залежно від змісту й тенденцій, причин та умов злочинів, а також від визначення державами кола діянь, які є злочинними. Мінливість злочинності чітко відображена в історії кримінального законодавства всіх держав.
4. Злочинність є перехідним явищем. Необхідно пам'ятати, що злочинність - це система, яка має свою внутрішню логіку розвитку, а тому революційна зміна одного суспільного ладу на інший не знищує її. Змінити психологію та поведінку людини раптово неможливо, для цього необхідний певний час. У такому аспекті злочинність завжди є перехідним явищем.
5. Злочинність має кримінально-правову характеристику. Поняття злочину - базового елемента поняття "злочинність" - дає кримінальне право. Коло злочинів, що її складають, визначає кримінальне законодавство. Тож декриміналізація чи криміналізація тих або тих діянь впливає на всі її показники.
Кримінологія, вивчаючи злочинність та її причини, керується поняттям протиправності, трактуючи його як юридичний вияв суспільної небезпеки. Якщо в діях людини немає складу злочину, передбаченого кримінальним правом, то вона не може бути об'єктом кримінального переслідування.
6. Злочинність - не статистична сукупність злочинів, а власне явище. Як будь-яке явище, воно закономірне за причиново-наслідковою залежністю та зв'язком, за взаємодією з іншими соціальними явищами - економікою, політикою, ідеологією, психологією суспільства та соціальних спільнот, управлінням, правом тощо. Інтенсивність і характер злочинності визначаються суперечностями взаємодії соціальних процесів і явищ криміногенного, антикриміногенного та мішаного характеру.
Це означає, що між усіма ознаками злочинності існує діалектична єдність. Це кількісно-якісна єдність її стану, структури, динаміки, характеру, географії, це взаємозв'язок соціального та правового явища, історично-мінливого і перехідного характеру. Тому зміна одного аспекту злочинності завжди веде до зміни іншого.
7. Злочинність - це не механічна сукупність, а цілісна сукупність, система злочинів. Вона має визначені системні властивості, тобто стійкі взаємозалежності злочинів усередині цілісності та з іншими зовнішніми соціальними явищами. Крім цього, її елементи - окремі злочини та їх групи (підсистеми) - перебувають у визначених статистично вимірюваних взаємозалежностях і взаємодіях.
8. Злочинності притаманна ознака самодетермінувального явища, тобто самовідтворення, що характерне для злочинності неповнолітніх, рецидивістів та ін.
9. Злочинність складається з конкретних злочинів, вчинених на певній території у відповідний період часу.
10. Злочинності притаманна іррегулярність. Іррегулярність стосовно злочинів проявляється в тому, що індивідуальні акти поведінки (крім співучасті), належні до масової сукупності, здійснюються незалежно один від одного. Неможливо сказати заздалегідь, ким безпосередньо, коли та як буде вчинено злочин. Ця незалежність окремих актів поведінки, їх іррегулярність і надає правопорушенням загалом статистичного характеру.
11. Злочинність має масовий характер. Стосовно злочинності це означає, що вона проявляється не в окремих злочинах, а в постійно наявній (тій, що зростає чи зменшується) сукупності дій.
12. Злочинність характеризується стійкістю. Стійкість злочинності означає, що не можна чекати різких змін у її структурі за рівні короткі проміжки часу (місяць, квартал, рік). Такі порівняно масові явища не можуть змінюватися дуже швидко. Різкі коливання деяких показників швидше свідчать про недоліки обліку, ніж про реальні зміни в стані певного явища.[2]
Отже, вивчаючи рівень і динаміку злочинності, можна спостерігати різні стійкі розподіли її видів, закономірностей місця та часу вчинення злочинів, характерні особливості особи злочинця тощо.
Розглянемо саме соціальні фактори, які впливають на розвиток злочинності(Таблиця 1).

Таблиця 1.(Соціальні фактори, що впливають на розвиток злочинності.)

Підстави, за якими ті чи інші фактори можуть бути віднесені до тієї сфери суспільного середовища можна розглянути, на наведеній нижче класифікації складеної професором В.Д. Малкова [3]
До економічних чинників злочинності відносяться такі явища, як:
- загальна економічна криза;
- об'єктивне протиріччя між економічними потребами населення і можливостями суспільства в їх задоволенні; існуючі в країні безробіття, інфляція; поляризація населення за рівнем доходів;
- невідповідність рівня життя значної частини населення рівнем забезпечення фізіологічної виживання;
- наявність і поширення "тіньової економіки"; більш високий рівень прибутковості злочинної економічної діяльності порівняно з рівнем прибутковості легальної економічної діяльності; недостатня інтегрованість національної економіки в світову і т.п.
Важливе криміногенної значення мають і політичні чинники сучасного суспільства. До їх числа можна віднести:
- нестабільність політичного режиму та кримінальної політики;
- корумпованість представників державної влади;
- неправомірне лобіювання інтересів окремих соціальних груп в структурі державної влади;
- відчуження більшої частини населення від управління державними справами і від контролю за системою боротьби зі злочинністю; геополітичну нестійкість держави і т.п.
В ідеологічній, духовній сфері життя суспільства:
- втрата значною частиною населення загальновизнаних людських ідеалів у сфері соціального гуртожитку;
- низький рівень солідарності населення з кримінальним законодавством, його правовий нігілізм; втрата довіри до правоохоронних органів; етнічна, релігійна нетерпимість; пияцтво, наркотизм, проституція;
Суперечності розвитку суспільства, поряд з вищевказаними основними сферами своєї життєдіяльності, проявляються і в організації боротьби зі злочинністю, в правовому, технічному її забезпеченні, породжуючи відповідні кримінологічні фактори.
Так, недоліками організаційної діяльності є:
- перевантаження системи кримінальної юстиції; неповнота реєстрації та низький рівень розкриття злочинів;
- невідповідність системи заходів боротьби зі злочинністю її цілям; протиріччя в компетенції правоохоронних органів;
- відсутність системи кримінологічної експертизи законодавства;
- низький професійний рівень багатьох співробітників правоохоронних органів;
- низький рівень їх матеріально-технічної забезпеченості транспортними засобами, засобами захисту, електронного спостереження за злочинцями і т.п.
До числа правових чинників, що мають криміногенної значення, можна віднести:
- аномію (бездіяльність) закону;
- нестабільність і невизначеність законодавства; проблеми кримінально-правової оцінки суспільно небезпечних діянь, а також кримінально-процесуального законодавства; дефіцитність офіційного тлумачення цього законодавства; поширеність сфери дії "тіньової юстиції".
Вихідними серед виділених соціальних факторів впливають на злочинність виступають економічні і тісно пов'язані з ними розподільні відносини.