 |
|
Форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
Усиновлення.Усиновлення – це правовий інститут, що здійснюється в інтересах дитини, єдиний або обидва батьки якої: померли, невідомі, позбавлені батьківських прав, визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені померлими; дали згоду на усиновлення; понад шість місяців не проживають разом із дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи.
Усиновлення одночасно встановлює і припиняє певні відносини. У день набрання чинності рішенням суду про усиновлення між усиновлювачем і усиновленим виникають правовідносини, аналогічні батьківським, і одночасно втрачається правовий зв´язок між усиновленим та його батьками і родичами. Усиновлювачами може бути тільки повнолітня дієздатна особа, яка повинна бути старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п´ятнадцять років для неповнолітньої дитини і не менш як на вісімнадцять років для повнолітньої дитини.
Усиновлювачами не можуть бути особи, які:
1) обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, страждають на хвороби, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров´я України (наприклад, туберкульоз, онкологічні захворювання тощо);
2) особи, які у минулому припустилися серйозних порушень у своїх зобов´язаннях щодо виховання дітей, внаслідок чого були позбавлені батьківських прав, і ці права на момент усиновлення не були поновлені ; були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнане недійсним з їх вини;
3) особи, які з інших об´єктивних причин не можуть бути усиновлювачами, а саме не можуть забезпечити дитині, наприклад, прожитковий мінімум, створити належні умови для проживання і виховання ;
4) усі інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини (наприклад, особи, що мають судимість за умисне вчинення злочину проти життя або здоров´я фізичної особи тощо);
5) особи однієї статі.
Опіка та піклування над дітьми. У сімейному праві опіка та піклування розглядаються як передача дітей, позбавлених батьківського піклування, іншим особам з метою виховання та захисту їх майнових та особистих прав. Позбавлення батьківського піклування означає, що батьки дитини померли, невідомі, визнані у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими. Але опіка та піклування можуть встановлюватися і за життя батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини, оскільки перебування дитини з батьками небезпечне для її життя; батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними ( психічно хворі, розумово відсталі); понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні; не виявляють щодо дитини батьківської уваги і турботи або підкинули дитину, і це підтверджено відповідними актами органів внутрішніх справ; відмовилися від дитини у встановленому законом порядку; перебувають під слідством; виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у тривалому відрядженні.
Опіка і піклування розрізнюються за змістом. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітньою особою) і має часткову цивільну дієздатність, тобто має право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Виходячи з цього, опікун замінює її у здійсненні всіх інших прав і обов´язків, являючись її законним представником. Між тим, він не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав подопічного; видавати письмові зобов´язання від імені подопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну квартири, житлового будинку; укладати договори щодо іншого цінного майна.
Піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітньою особою), яка має неповну цивільну дієздатність, тобто має право самостійно розпоряджатись своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім´я (грошовими коштами на рахунку). Така дитина особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону і самостійно на загальних підставах відповідає за завдану нею шкоду. Виходячи з цього, піклувальник дає згоду на вчинення інших правочинів неповнолітньою дитиною, за винятком випадків, передбачених законом.
Опікуном (піклувальником) може бути тільки фізична повнолітня дієздатна особа, хоча функції опікунів можуть виконувати також дитячі заклади, заклади охорони здоров´я, а також самі органи опіки та піклування.
Питання для самоконтролю:
1. Особливості шлюбних відносин.
2. Порядок і умови вступу до шлюбу.
3. Особисті немайнові правовідносини подружжя
4. Майнові правовідносини подружжя
5. Шлюбна угода
6. Права і обов’язки подружжя щодо утримання
7. Припинення шлюбу правовідносини батьків і дітей
8. Усиновлення, опіка та піклування.
Теми рефератів:
1. Вступ до шлюбу.
2. Шлюбна угода.
3. Правовідносини подружжя.
4. Права і обов’язки батьків і дітей
5. Припинення шлюбу.
6. аліментні зобов’язання подружжя, батьків та дітей.
7. Усиновлення, опіка та піклування.
Нормативні акти:
Шлюбний кодекс України. – Харків:Одісей, 2002.
Цивільний кодекс України: Коментарій. – В 2 тт. – Х.:Одісей, 2003.
Література:
Жилинков И.В. Право собственности супругов.- Х.: Ксілон, 1997
Сімейне право України: Підручник ./ За заг. Ред. В.І.Борисової. – К.: Юринком Інтер, 2004.
Сімейне право України: Підручник / За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002.
Основи держави і права : Навч. посібник / Л.Л. Богачова ; В.А. Бігун ; Ю. П. Битяк ; та інші ; За ред. Вячеслав Васильович Комаров ; Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X. : Б.в., 2001. -260 с.
Основи права України : Навч. посібник для неюрид. спец, вищих навч. закладів / Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; О. В. Грищук ; та інші ; За ред. В. Л. Ортинський. - 2-ге вид., доп. і перероб.. - Львів : Оріяна-Нова, 2005 - 368 с.
Основы государства и права Украины : Учебник / Н. А. Бахтин ; П. Н. Говенко ; И.И. Каракаш ; и др. ; Под ред. Н. Пахомов. - 2-е изд., испр. и доп.. - X. : Одиссей, 2001 - 320 с.
Правоведение : Учебник / С. 3. Демский ; В. С. Ковальский ; А. Н. Колодий ; и др . ; Под ред. Владимир Владимирович Копейчиков. - К. : Юринком Интер ; X. : Фолио , 2002-752 с.
Правознавство : Підручник / С. Е. Демський ; В. С. Ковальський ; Анатолій Миколайович Колодій ; та інші ; За ред. В. В. Копєйчиков. - 7-е вид., стереотип. . - К. : Юрінком Інтер, 2003 - 736 с. -
Правознавство : Навч. посібник для неюридичних спец. / Й. Г. Богдан ; Володимир Ярославович Бурак ; В. К. Грищук ; та інші ; За ред. Пилип Данилович Пилипенко. - Львів : Новий Світ-2000, 2003-592 с, іл. - (Вища освіта в Україні)