 |
|
Схема балансу предметів споживання
| Ресурси (можливості) | Кіль-кість | Використання ресурсів (потреби) | Кіль-кість |
| 1. Залишки на початок періоду | 1.Ринковий фонд | ||
| 2. Виробництво | 2. Неринковий фонд, у тому числі: - промислова переробка - виробниче споживання, - потреби бюджетних організацій, - потреби інших організацій невиробничої сфери. | ||
| 3. Імпорт | |||
| 4. Розбронювання державного резерву | |||
| 5. Інше | |||
| 3. Експорт | |||
| 4. Закладення до державного резерву | |||
| 5. Залишки на кінець періоду | |||
| Усього: | Усього: |
Потреба національного виробництва у сировині і матеріалах включає сумарні їх витрати на виробничо-експлуатаційні потреби, капітальне будівництво, експорт та інші. Для прогнозування перспективної потреби розробляють показники питомих витрат найважливіших видів сировини, палива й енергії на виробництво одиниці продукції.
Питомі витрати (коефіцієнти витрат) є укрупненими нормами витрат найважливіших видів матеріальних ресурсів. Їх розробляють для основних видів продукції, в яких їх використовують, а також у розрахунку на 1 млн. грн. продукції. Обґрунтовують питомі витрати методами техніко-економічного проектування, які охоплюють:
- аналіз динаміки питомих витрат на період, який передує прогнозному;
- визначення головних факторів, що зумовлюють зміни питомих витрат у прогнозному періоді, і оцінку їхнього впливу на рівень питомих витрат;
- розрахунок сукупного впливу факторів на зміну питомих витрат у прогнозному періоді та розрахунок перспективних коефіцієнтів витрат матеріальних ресурсів.
Крім того, потрібно враховувати такі чинники: впровадження нових прогресивних технологій, розширення використання нових видів сировини, зміни у структурі виробництва, підвищення якості продукції, поліпшення показників комплексного використання природних ресурсів, зменшення відходів та втрат ресурсів.
Порядок розрахунку статей зазначених балансів міститься в темі «Прогнозування та програмування національної економіки» (у питанні балансовий метод індикативного планування).
Окремі статті частини «Розподіл» балансу предметів споживання мають певні особливості.
Прогноз потреби населення у товарах народного споживання (стаття «Ринковий фонд») формується на основі використання норм споживання і відомостей про споживчі бюджети; вивчення тенденцій зміни структури споживання.
Стаття «Неринковий фонд» характеризує потреби виробничих споживачів, а також невиробничих споживачів. Ці потреби розраховуються нормативним методом відповідно як добуток обсягу виробництва на норму витрат, а також виходячи із чисельності обслуговуючого контингенту населення та душових норм споживання.
Державні потреби у промисловій продукції включають потреби на оборону, утримання державного апарату, охорону здоров’я, освіту тощо. Державна потреба в промисловій продукції забезпечується через державний контракт і державне замовлення. Цю потребу визначають шляхом встановлення переліку видів продукції, необхідної для галузей-споживачів, що фінансуються з бюджету; для формування державних запасів; експортно-імпортних операцій за урядовими угодами, а також переліку видів продукції, виробництво якої потребує стимулювання з боку держави.
Таким чином, для визначення потреби у виробництві промислової продукції необхідно:
1) розрахувати загальну потребу у продукції (частина розподіл);
2) виявити та розрахувати всі окрім виробництва джерела ресурсу даного виду продукції;
3) використовуючи принцип «балансової ув’язки» визначити необхідний обсяг виробництва (Qн):
Qн = підсумок частини «Розподіл» - відомі джерела ресурсу(8.3)