 |
|
Спрощена схема балансу ринку праці
| Показники | Усього | У т.ч. за галузями | |
| Галузь 1 | Галузь 2 | ||
| 1. Загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році. | |||
| 2. Наявність робочої сили на початок року. | |||
| 3. Приріст (+) або зменшення (-) робочої сили | |||
| 4. Вибуття робочої сили з наявного складу протягом розрахункового року з різних причин | |||
| 5. Надлишок (-) або додаткова потреба (+) у робочій силі у розрахунковому році. | |||
| 1) спрямування надлишку робочої сили: на пенсію, в інші галузі народного господарства, 2) джерела покриття додаткової потреби у робочій силі. |
Однак, загальна чисельність робочої сили в промисловості включає також непромисловий персонал, частка якого в загальній чисельності робочої сили коливається від 5 до 10%. При визначенні чисельності робочої сили їх слід додати до чисельності ПВП. Отже,
(10.3)
де 
– чисельність промислово-виробничого персоналу;
Q – обсяг виробництва продукції;
q – рівень продуктивності праці ПВП.
(10.4)
де 
– загальна чисельність робочої сили у промисловості;
– питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності робочої сили у промисловості.
У сільському господарстві рівень продуктивності праці вимірюється показником – виробітком одного працівника, зайнятого у сільському господарстві. Тому відношення необхідного обсягу виробництва продукції до показника виробітки дає нам показник необхідної чисельності робочої сили у сільському господарстві.
Потреба в робочій силі у галузях сфери послуг (освіті, охороні здоров’я та інших) виходить з такої залежності:
Чисельність робочої сили = Чисельність населення (контингенту
обслуговування) × норму обслуговування населення(10.5)
Дана норма є соціально-економічним нормативом і встановлюється, як правило, в розрахунку на 10 тис. населення.
Приклад, якщо чисельність населення – 1 млн. осіб, а норма обслуговування – 20 лікарів на 10 тис. населення, то потреба у лікарях складе:
Таким чином методика розрахунку надлишку (додаткової потреби) робочої сили має такі стадії:
- визначення загальної потреби в робочій силі;
- розрахунок приросту (+), або зменшення робочої сили (-) шляхом віднімання від загальної потреби у робочій силі її наявності на початок року;
- розрахунок надлишку або додаткової потреби у робочій силі у розрахунковому році як добуток приросту (зменшення) робочої сили і її вибуття з наявного складу протягом розрахункового року.
Після проведення відповідних розрахунків приймається обґрунтоване рішення щодо покриття додаткової потреби у робочій силі або ліквідації надлишку. Для цього аналізуються всі можливі варіанти.