Главная | Обратная связь

Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України

У ст. 1 Конституції України проголошено: "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Ця стаття є однією з головних у Конституції України.

Суверенність і незалежність держави означають, що її влада є верховною, повною, самостійною і неподільною у відносинах, які мають місце в межах кордонів цієї держави, а також її незалежність і рівноправність у взаємовідносинах з іншими державами.

Демократизм в Україні передбачає створення сприятливих умов для широкої та реальної участі громадян в управлінні справами

_________________________________________________________ 75

держави і суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя тощо.

Соціальна держава— це держава, що бере на себе турботи про соціальний захист своїх громадян, спрямовує свою політику на створення доступних систем освіти, охорони здоров'я і соціального захисту, належної підтримки малозабезпечених верств населення. В конституціях Франції, ФРН, Італії, Іспанії, Словенії, Білорусі та ряді інших країн ці держави проголошуються соціальними.

Правова держава— це держава, в якій панує право; де діяльність держави, її органів і посадових осіб здійснюється на основі й у межах, визначених правом; де не тільки особа відповідає за свої дії перед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки.

В Україні встановлено республіканську форму правління(ч. 1 ст. 5 Конституції). Принцип республіканської форми правління полягає в такій організації державної влади, за якої вищі органи держави обираються народом на певний строк. В Україні глава держави — Президент, Верховна Рада обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права.

Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади визнається народ України. Свою владу він може здійснювати по-різному:

1) безпосередньо, коли сам виражає свою волю у передбачених
Конституцією і законами процесуальних формах (на
загальнодержавному рівні це може відбуватися у формі
виборів або референдуму);

2) через своїх представників, яких обирає до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Конституції державна влада в Україні здійсню­ється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Необхідно, щоб усі гілки влади мали чітко визначену компетенцію і не допускалася можливість спроб окремих гілок влади виконувати невластиві їм функ­ції. Реалізація цього принципу покликана запобігти концентрації всієї державної влади в руках однієї особи або одного органу.

Стаття 2 Конституції проголошує Україну унітарною державою, тобто державою, в межах якої немає інших утворень, що мають ознаки суверенітету і право самостійно вступати у відносини з іншими державами, а також право виходу зі складу України.

Україна як централізована унітарна держава поділяється на адмі­ністративно-територіальні одиниці, що складають її територіальний устрій.

76 ____________________________________________

Територіальний устрій — це територіальна або національно-територіальна організація державної влади (питання внутрішнього поділу території держави на складові та їх правове становище, взаємовідносини між державою в цілому та її складовими).

Засади територіального устрою України визначені у ст. 132 Конституції. Такими є:

1) єдність та цілісність державної території;

2) поєднання централізації і децентралізації у здійсненні
державної влади;

3) збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів
з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних,
географічних і демографічних особливостей, етнічних і
культурних традицій.

Державна територія України включає в себе сушу, надра, води (внутрішні води і територіальне море), повітряний простір над ними.

У ст. 133 Конституції проголошено, що систему адміністратив­но-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, міста Київ і Севасто­поль, що мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами, а також 24 області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одесь­ка, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хер­сонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська.

Незважаючи на відмінність суб'єктів складу України за розмірами їхньої території та чисельністю населення, вони є рівноправними як між собою, так і у відносинах з центральною владою. Цьому принципу рівноправності не суперечить те, що міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус у складі суб'єктів України.

Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність є основною ознакою політичного режиму України.

Конституція України (ст. 15) гарантує побудову суспільного життя на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Політична багатоманітність означає насамперед реальнуможливість створення і діяльності різних об'єднань громадян (партій, рухів, конгресів, громадських організацій на основі професійних, культурних, спортивних, вікових та інших інтересів).

Економічна багатоманітність передбачає можливість рівно­правного існування різних форм власності (державної, комунальної,

_________________________________________________________ 77