 |
|
Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз та їх синтетичні аналоги
Глюкокортикоїди або глюкокортикостероїди (ГКС)– гормони кіркової речовини наднирникових залоз, що впливають на всі види обміну речовин.
Під час різноманітних стресових станів, при збудженні ЦНС в гіпоталамусі утворюється кортикотропін - рилізінг-фактор, який стимулює секрецію адренокортикотропного гормону гіпофіза. Він, у свою чергу, стимулює секрецію ГКС корою надниркових залоз. Їх концентрація в крові зростає вже через 10-20 хвилин після початку дії стресового фактору.
Викликаючи зміни активності різних ферментних систем та перебудову обмінних процесів, ці гормони сприяють пристосуванню організму до надзвичайних умов існування.
Фармакологічна дія ГКС: протизапальна; протиалергійна; протишокова; імунодепресивна (пригнічення утворення антитіл, імуногенезу); антитоксична; пригнічення синтезу лімфоїдної та сполучної тканини.
До ГКС належать: а) гідрокортизону ацетат, преднізолон, метилпреднізолон (метіпред), тріамцинолон) полькортолон, кенакорт, кеналог), дексаметазон, бетаметазон (целестон), які застосовують перорально і ін’єкційно; б) ГКС місцевої дії низької активності – метилпреднізолон (адвантан), преднізолон (деперзолон, мазипредон), гідрокортизон; в) ГКС помірно активні – флуметазон (лорінден), триамцинолон (фторокорт, полькортолон); г) активні ГКС – бетаметазон (целестодерм), флуоцинолон (флуцинар,синалар, синафлан); д) високоактивні ГКС – клобетазол(клобедерм).
Обов’язковою умовою застосування ГКС є ситуації, коли всі інші можливості терапії вичерпані. Іноді терапію ГКС називають терапією відчаю.
Застосування: лікування хворих з ревматизмом, колагенозом (захворювання сполучної тканини – системний червоний вовчак, склеродермія), бронхіальною астмою, тяжкими алергійними реакціями, шоком, колапсом різного типу(травматичний, алергійний, геморагічний, септичний, кардіогенний шок), при трансплантації органів.
Антитоксична дія ГКС– різновид протишокової дії і може бути використана при гострих бактеріальних, вірусних інфекціях з тяжкою інтоксикацією та високою температурою у сполученні з антибактеріальними препаратами.
Побічні ефекти: стероїдний цукровий діабет, стероїдна виразка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпертензія, остеопороз, перерозподіл жирової тканини, психоз, синдром відміни, у дітей ГКС затримують ріст внаслідок порушення обміну кісткової тканини. При тривалому застосуванні – катаракта, глаукома, ураження зорового нерва, вторинні грибкові та вірусні інфекції.
Протипоказання: виразкова хвороба, інфекційні захворювання, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, епілепсія, вагітність.
ГКС інгаляційні- Пульмікорт(будезоніт); Бекломет(беклометазон); Інгакорт(флунісолід) призначають хворим при нападах бронхіальної астми та бронхоспазмі. Препарати ГКС у формі аерозолю для інгаляцій та нозального аерозолю, виявляють виражену і швидку протиалергійну та протизапальну дію, тому що, на відміну від бекламетазону і дексаметазону, в момент введення перебуває у біологічно активній формі і повністю діє на орган-мішень. Покращує дихання, зменшує клінічні прояви бронхіальної астми та потребу в частому застосуванні бронхолітиків.
Для досягнення терапевтичного ефекту необхідне тривале і системне застосування препаратів.
У терапевтичних дозах побічних ефектів не проявляє. При тривалому застосуванні можливі грибкові ураження слизової оболонки рота та глотки.
ГКС для зовнішнього застосуваннявикористовують у формі мазі при алергійному дерматиті, екземі, псоріазі, нейродерміті, інфекційно-запальних хворобах шкіри; у формі мазі для очей і крапель – при алергійному кон’юктивіті.
Побічні ефекти:катаболічна дія призводить до атрофії м’язів, а саме витончення та атрофія шкіри; на фоні їх застосування погіршується гоєння ран.
Метирапон– антагоніст ГКС, який селективно пригнічує у корі надниркових залоз гідроксилювання стероїдів.
Препарат використовують з діагностичною метою для визначення можливостей виділення АКТГ гіпофізом, функціонального стану надниркових залоз.