 |
|
Тема 8. Кримінальне право
Поняття кримінального права. Система кримінального права. Поняття злочину та його ознаки. Підстави кримінальної відповідальності. Обставини, що виключають злочинність дії. Кримінальне покарання, його види та порядок призначення. Звільнення від кримінальної відповідальності.
Тема 9. Судові та правоохоронні організації
Судова влада України: поняття та зміст. Система судової влади. Правовий статус працівників органів суду, прокуратури та МВС України.
Тема 10. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ та вирішення господарських спорів
Правові засади розгляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ. Джерела процесуального права.
Тема 11. Аграрне, земельне та екологічне право
Предмет, об’єкти та джерела екологічного законодавства. Екологічні права та обов’язки громадян. Право природокористування. Економіко-правовий механізм в сфері екології. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства.
Земельні правовідносини як предмет земельного права. Завдання земельного права та його головні джерела. Форми та види власності на землю. Відповідальність за порушення Земельного законодавства України. Охорона земель. Контроль над використанням та охороною земель.
Тема 12. Фінансове право
Предмет, метод та джерела фінансового права. Фінансові правовідносини. Фінансовий контроль в Україні. Бюджетна система України. Державний бюджет України. Види державних фондів України.
Тема 13. Банківське право
Предмет, метод, джерела банківського права. Банківська система України. Правовий статус Національного банку України та інших банків України. Банківське кредитування.
Тема 14. Міжнародне право
Система міжнародного права. Сфера дії міжнародного права. Міжнародне і національне право. Основні принципи міжнародного права.
Модуль ІІ
Індивідуальне науково-дослідне завдання
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Модуль I. Правознавство
Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції
Тема 1. Основи теорії держави і права
Мета:засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- походження держави і права;
- виникнення права;
- сутність та функції держави;
- форми держави у сучасному світі;
- основні етапи розвитку української державності;
- сутність та система права;
- правовідносини.
План вивчення теми
1. Передумови виникнення держави і права.
2. Теорії виникнення держави.
3. Право - особливий вид соціальних норм.
4. Поняття, ознаки і суть права.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання студенти повинні запам’ятати, що держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.
ЇЇ виникнення обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.
Тому держава як універсальна політична форма організації суспільства виникла в результаті розпаду родового ладу. Причинами виникнення держави у правовій науці прийнято вважати:
- три суспільні поділи праці - вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі;
- появу надлишкового продукту, сім ї, приватної власності й майнової нерівності;
- утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і появу між класових конфліктів;
- неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.
В подальшому економічно пануючі класи підпорядкували собі державу як гаранта свого привілейованого стану.
Таким чином, потреба суспільства у реалізації організаційно-правових функцій була головним фактором виникнення держави.
Студенти повинні знати, що право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.
Причинами виникнення права у найбільш загальному вигляді прийнято вважати:
- потребу суспільства у врегулюванні економічних відносин, утвердженні статусу товаровиробників-власників;
- необхідність у забезпеченні стійких економічних зв’язків та умов для економічної самостійності;
- перетворення людини у відносно самостійного індивіда з претензією на соціальну свободу.
Таким чином, студенти повинні уяснити, що виникнення права пов’язане з розвитком виробництва, ускладненням політичного і духовного життя суспільства, становленням особистості як учасника суспільних відносин та з формуванням держави, для якої право було механізмом суспільного регулювання.
При підготовці до другого питання студенти повинні зрозуміти, що у теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.
Однією з теорій виникнення держави і права є історико–матеріалістична теорія, прихильниками якої були Л.Морган, К.Маркс, Ф. Енгельс та ін. У вітчизняній юридичній науці вона набула домінуючого значення. Згідно з даною теорією держава - це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Так, якщо первісне суспільство характеризувалося відсутністю держави, то його подальший економічний розвиток призвів до появи матеріальних і соціальних умов виникнення держави. Логіка процесу виникнення держави відображена в уже згадуваних етапах розвитку суспільства як єдиного цілого. При цьому економічно пануючий та наймогутніший клас одночасно стає й класом політично пануючим. Захопивши публічну владу, цей клас формує вигідні для себе органи влади. До того ж економічний розвиток суспільства призводить до необхідності управляти суспільними справами. Ці функції бере на себе держава. В історико-матеріалістичній теорії розрізняють три основні форми виникнення держави:
- афінську;
- римську;
- германську,
які пов’язані з особливостями виникнення держави у цих народів.
Існують також інші концепції виникнення держави, а саме:
- теорія суспільного договору - Грацій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.;
- психологічна. Згідно з цією теорією, держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людини –Петражицький;
- теорія насильства, за якою держава виникла в результаті завоювання одних народів іншими - Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.;
- органічна, обґрунтована англійським філософом Г. Спенсером. Автор проводив аналогію між державою та біологічним організмом, який народжується, функціонує і відмирає;
- теологічна, автором якої був Ф Аквінський. Держава, за його твердженням, має божественне походження;
- патріархальна теорія - Аристотель, Фільмер, Михайловський, згідно з якою держава є результатом розвитку сім’ї по батьківській лінії;
- технократична, суть якої полягає у виникненні держави у зв’язку з необхідністю здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці - З. Бжезінський;
- географічна;
- космічна;
- демографічна;
- антропологічна та ін.
При підготовці до наступного питання студенти повинні знати, що кожне суспільство має регулювати відносини між людьми. Таке регулювання та охорона суспільних відносин здійснюється за допомогою соціальних норм.
Студентам треба запам’ятати, що соціальні норми - це історично зумовлені правила поведінки чи діяльності людей, що мають загальний характер, є результатом свідомої вольової діяльності людини і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Студенти повинні знати, що розрізняють такі види соціальних норм:
- юридичні;
- моральні;
- корпоративні;
- звичаї, традиції.
Правові (юридичні) норми посідають особливе місце в системі соціальних норм. Ця особливість виражається в соціальній цінності права, в його ознаках і функціональній ролі у суспільстві. Відмінності правових норм від інших соціальних норм наведено нижче Таблиця 2.1.:
Таблиця 2.1.