 |
|
Бібліографічний список
Основна література:1-4, 17, 18, 20.
Додаткова література:1-3, 5, 7-15, 16-18, 19, 33-38, 45.
Тема 2. Конституційне право
Мета:засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- сутність конституції та її роль в житті держави;
- загальну характеристику Конституції України;
- територіальний устрій України. права і свободи людини та громадянина. форми народовладдя в Україні;
- систему державних органів в Україні.
План вивчення теми
1. Конституційне право - провідна галузь права України.
2. Конституція України як Основний Закон держави.
3. Конституційні форми демократії в Україні.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При розгляданні першого питання студентам необхідно звернути увагу на те, що Конституційне право - провідна галузь національного права України, оскільки його норми регламентують найбільш важливі суспільні відносини, а саме:
- основи конституційного ладу;
- правовий статус людини і громадянина;
- державний устрій;
- порядок організації і функціонування органів державної влади;
- основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні.
Студенти повинні знати, що предметом конституційного права України - є особливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування державного механізму.
Предмет конституційного права України становлять:
- відносини політичного характеру та функціонування вищих органів державної влади;
- найважливіші економічні відносини;
- відносини, що стосуються правового статусу людини, громадянина;
- відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення та відносини, пов’язані з державно-територіальним устроєм України;
- відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.
Студентам треба знати, що методи конституційно-правового регулювання - це сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предметом галузі конституційного права.
До його особливостей відносять:
- загальність;
- максимально високий юридичний рівень;
- імперативність;
- універсальність;
- доцільність;
- поєднання безпосереднього, прямого регулювання з опосередкованим.
Студенти при вивченні цього питання повинні знати, що до суб’єктів конституційно-правових відносин належать:
- народ України;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства;
- Українська держава;
- органи державної влади України;
- народні депутати, посадові і службові особи;
- політичні партії і громадські організації;
- територіальні громади, органи місцевого самоврядування;
- адміністративно-територіальні одиниці;
- державні та інші підприємства, установи, організації, навчальні заклади тощо.
До об’єктів конституційно-правових відносин належать:
- державна влада;
- власність;
- волевиявлення народу;
- права, свободи, обов’язки людини і громадянина;
- суверенітет;
- розподіл компетенції між Україною і Автономною Республікою Крим;
- населення адміністративно-територіальних одиниць.
Крім цього, студенти повинні знати, що систему джерел конституційного права України становлять:
- Конституція України;
- міжнародні акти про права людини, ратифіковані Верховною Радою України;
- Декларація про державний суверенітет України від 16.07.90р.;
- Акт проголошення незалежності України від 24.08.91 р.;
- закони України, підзаконні акти;
- рішення Конституційного Суду України тощо.
При розгляданні другого питання, студентам треба запам’ятати, що Конституція - це Основний закон держави, який приймається вищим представницьким органом держави або самим народом, визначає
суспільний та державний устрій, порядок формування та діяльності органів державної влади і управління, адміністративно-територіальний устрій, основні права та обов’язки громадян, має найвищу юридичну силу, особливу структуру та особливу процедуру прийняття.
Конституція має такі юридичні властивості:
- нормативність;
- установчий характер;
- програмний характер;
- вища юридична сила;
- особлива юридична природа;
- особливий предмет правового регулювання;
- підвищена стабільність;
- підвищена охорона з боку держави;
- здатність стимулювати суспільні відносини;
- здатність здійснювати ідеологічний і світоглядний вплив.
Студенти повинні знати, що Конституція України виконує такі функції, як:
- установча;
- правотворча;
- політична;
- економічна;
- стабілізуюча;
- охоронна;
- зовнішньополітична;
- ідеологічна.
Конституція України є основою правової системи держави, оскільки:
- норми Конституції мають основоположний характер для всіх суб’єктів державно-правових відносин;
- конституційні норми - юридична база не тільки для норм конституційного права, але і для інших галузей права України;
- жоден нормативний акт у державі не повинен суперечити нормам Конституції України;
- Конституція може бути змінена тільки конституційним шляхом;
- жоден інший нормативний акт держави не може мати назву – конституція;
- для ефективної реалізації Конституції створений особливий орган - Конституційний Суд України.
Студентам також треба знати, що конституційні принципи - це юридично виражені в Конституції закономірності організації і функціонування політичної, економічної, соціальної систем суспільства, правового статусу особи.
Крім того, студентам треба уяснити, що система конституційних принципів включає:
- народний суверенітет;
- економічний, політичний та ідеологічний плюралізм;
- законність;
- свободу особи та її розвиток;
- інтернаціоналізм;
- співіснування представницької і безпосередньої форми демократії;
- рівноправність громадян України.
За юридичними ознаками конституції класифікують таким чином:
- за часом дії (тимчасові) Венесуела до осередни 60-х р.;
- за політичним режимом (демократичні) країни Західної Європи;
- авторитарні – СРСР;
- за формою правління (монархичні) - Великобританія, Японія;
- республіканські - США, Росія, Україна, Німеччина;
- за формою територіального устрою (федеративні) - США, Росія, Німеччина, унітарні - Україна, Італія;
- за порядком внесень змін та доповнень (жорсткі) - Україна, США,
Франція, Іспанія, (гнучкі) - Конституція УРСР 1978р.;
- за способом прийняття (даровані) - Йорданія, Непал, Цейлон, (народно –суверенні) - Індія, Україна, Франція, Греція;
- за формою зовнішнього вираження (писані) - США, Росія, Україна, Німеччина, (неписані) - Великобританія, Ізраїль, Фінляндія.
При розгляданні наступного питання студенти повинні уяснити, що народовладдя в Україні здійснюється на основі Конституції через інститути безпосередньої чи представницької демократії. До інститутів безпосередньої демократії належать референдум та вибори.
Студенти повинні знати, що референдум - це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Враховуючи світовий і національний політичний досвід та теоретичні здобутки науки конституційного права можна класифікувати референдуми:
- за територіальною ознакою;
- за предметом;
- за змістом предмету.
За територіальною ознакою розрізняють референдуми:
- всеукраїнський - призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень. Згідно зі ст.73, 85 Конституції виключно Верховна Рада призначає Всеукраїнський референдум з питання про зміну території України, Президент, згідно з п.6 ст.106 Конституції, призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України, і відповідно до п. 1. ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
- місцевий - призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції;
- референдум, що проводиться у межах автономної Республіки Крим;
- референдум, що проводиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.
Залежно від п р е д м е т у розрізняють референдуми:
- обов’язків - має місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом;
- факультативний - проведення якого можливе, але не обов’язкове.
За змістом предмету всеукраїнські референдуми поділяються на:
- конституційні, коли шляхом референдуму вирішуються питання прийняття, затвердження або зміни Конституції;
- законодавчі, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов’язані з прийняттям, затвердженням, зміною законів. До останніх належать, як правило, також референдуми щодо прийняття, зміни або скасування інших правових актів.
Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів складається з таких етапів:
- призначення референдуму;
- підготовка і проведення референдуму;
- голосування і визначення підсумків;
- опублікування і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.
У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-річного віку, дієздатні і постійно проживають на території України в області, районі, місті, району в місті, селищі, селі.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального чи майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови, становлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняється. Громадяни беруть учать у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос, бере участь у референдумі безпосередньо. При цьому студенти повинні звернути увагу на те, що голосування під час референдуму є таємним, контроль за волевиявленням громадян не допускається. Підготовка і проведення референдумів здійснюється на демократичних засадах, відкрито і гласно.
Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму проводиться за рахунок державного бюджету, а місцевих - за рахунок відповідних місцевих бюджетів.
Студентам треба знати, що вибори - це форма безпосередньої демократії через формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування.
Залежно від підстав у сучасній правовій науці розрізняють кілька класифікацій видів виборів.
За територіальною ознакою вибори бувають:
- загальнонаціональні - загальнодержавні, які здійснюються на території всієї країни - вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України;
- місцеві - іноді їх називають локальними, комунальними, адміністративними вибори до представницьких органів місцевого самоврядування: сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних та міських голів.
За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:
- вибори парламенту - вибори до Верховної Ради України;
- вибори на посаду президента України;
- вибори представницького органу територіальної автономії - вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- вибори представницьких органів місцевого самоврядування - міських, селищних, районних у містах, районних, обласних рад;
- вибори на посади сільських, селищних, міських голів.
За часом проведення вибори поділяються на:
- чергові вибори, що проводяться у період закінчення строку повноважень (легіслатури), передбаченого Конституцією і законами України для функціонування певного виду виборчого органу або посади;
- повторні вибори, що проводяться у випадках, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися;
- вибори замість вибулих депутатів, голів селищних, міських рад;
- вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.
За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:
- загальними, основними, коли в них за законом мають право брати участь усі виборці держави;
- частковими -додатковими, коли поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад у разі дострокового вибуття деяких депутатів, або визнання виборів недійсними.
З огляду на правові наслідки вибори поділяють на:
- дійсні - це вибори, проведені у порядку, визначеному Конституцією України і відповідному виборчому законі;
- недійсні - вибори, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, які вплинули на підсумки виборів.
Крім того, студенти повинні знати, що виборча система - це сукупність організаційних, юридичних та інших засобів формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснення громадянами своїх виборчих прав. Виборча система регулюються Конституцією України та Законами України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Виборче право - це сукупність правових норм, що регулюють реалізацію громадянами права обирати активне виборче право до представницьких органів влади та на посаду Президента і права бути обраним (пасивне виборче право).
Виборчий процес - це врегульована законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування органів державної влади та місцевого самоврядування.
Ключові поняття
Конституційне право - провідна галузь національного права України, оскільки його норми регламентують найбільш важливі суспільні відносини.
Предмет конституційного права України - особливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування державного механізму.
Методи конституційно-правового регулювання - сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предметом галузі конституційного права.
Питання для самоконтролю
1. Визначте поняття галузі та інститутів конституційного права.
2. Охарактеризуйте предмет та метод науки конституційного права.
3. Охарактеризуйте джерела конституційного права України.
4. Охарактеризуйте форми народовладдя в Україні.
5. Назвіть центральні та місцеві органи влади в Україні, надайте їх характеристику.
6. Визначте та охарактеризуйте форму правління та форму державного устрою України згідно із Конституцією.